Автобусні перевезення на ЄП: як із липня бути з РРО

Якщо до 01.07.2015 р. перевізники на ЄП групи 3 можуть користуватися звільненням від РРО завдяки своєму єдиноподатному статусу, то після цієї дати таке звільнення зникне (принаймні, згідно з чинним наразі законодавством). Але давайте зазирнемо до ст. 9 Закону про РРО і придивимося до ще одного звільнення від застосування РРО, яким користуються перевізники на загальній системі оподаткування ( п. 4 ст. 9 Закону про РРО).

Не забудемо також і про ст. 10, що звільняє від РРО (але за умови обов’язкового застосування РК (кожному покупцю видаються квитанції з РК) і КОРО), тих СПД, які потрапили до Переліку № 1336*. Пункт 10 цього Переліку «пільгує» продаж квитків у кіосках і салонах транспортних засобів для проїзду в міжміському автотранспорті.

* Перелік окремих форм та умов проведення діяльності, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Пункт 4 ст. 9 Закону про РРО дозволяє не застосовувати РРО, КОРО і РК під час продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкованим способом серією, номером, номінальною вартістю.

Як розуміють ці дві норми податківці?

Скажімо так, розуміють дещо специфічно. Вони вимагають, щоб на кожен транспортний засіб у будь-якому разі було зареєстровано КОРО (див. лист від 12.01.2004 р. № 287/7/23-2117, ср. ), навіть якщо йдеться про звільнення згідно з п. 4 ст. 9 Закону про РРО. Аналогічне роз’яснення «висить» з чинним статусом і в категорії 109.2 ЗІР.

На обґрунтування своєї тези податківці наводять такі аргументи:

— у ст. 9 Закону про РРО прямо не зазначено, що СПД, які підпадають під дію цієї статті, звільнені від використання КОРО (хоча це й так ясно як білий день — якщо не потрібні РРО і РК, отже, й КОРО не потрібні);

— згідно з визначенням, наведеним у ст. 2 Закону про РРО, КОРО містить щоденні звіти, складені на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху грошових коштів, товарів (послуг);

— проїзні та перевізні документи (талони, квитанції та квитки з нанесеними друкованим способом серією, номером та номінальною вартістю) відображають рух готівкових коштів і підтверджують факт оплати послуг. Отже, на думку ДПАУ, вони є розрахунковими документами.

Висновки спірні. Але це вже, можна сказати, стала за довгі роки позиція податківців. Тому щоб уникнути проблем тим перевізникам, які вписуються у звільнення згідно з п. 4 ст. 9 Закону про РРО, теж необхідно заводити КОРО на кожен транспортний засіб. Залишилося розібратися: якої ж форми?

Старим Порядком ведення КОРО № 614 для пасажирського автотранспорту було передбачено спеціалізовану форму КОРО, яку на сьогодні скасовано. Зараз діє форма КОРО, затверджена Порядком № 417*, — вона універсальна, єдина для всіх суб’єктів господарювання незалежно від сфери діяльності. Її й доведеться застосовувати перевізникам, адаптуючи під свої потреби.

* Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

Про форми квитків та їх обов’язкові реквізити детальніше «розповість» ця таблиця.

Якщо пасажирам видаватимуться квитки без нанесених друкованим способом серії, номера та номінальної вартості проїзду, то без РРО не обійтися (якщо, звичайно, суб’єкт не впишеться у звільнення з п. 10 Переліку № 1336, але й тут знадобиться видача квитанцій). У цьому випадку можна застосовувати портативні РРО.

При цьому обрана модель РРО має відповідати таким вимогам:
— бути включена до розділу I Держреєстру РРО;
— відповідати сфері, де її використовуватимуть.

Тобто підприємцю самому вирішувати: або виконати вимоги фіскалів (завести КОРО і видавати «правильні» квитки), або придбавати РРО.

При безготівкових розрахунках (наприклад, у разі здійснення нерегулярних або специфічних регулярних пасажирських перевезень) РРО не потрібний.

e.savchenko@buhgalter911.com