Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, лютий, 2015/№8
Друкувати

Підсумкова ПН: складаємо та реєструємо правильно!

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
У загальному випадку податкові накладні (далі — ПН) складають на кожне постачання. Однак із цього правила є виняток, що дозволяє обходитися однією ПН на день. Це підсумкові ПН. Коли та як їх складати і реєструвати — про все це ви довідаєтеся з цієї статті.
  • роздрібна торгівля, податкові накладні

    Почнемо з того, що такого поняття, як підсумкова ПН (якщо точніше, то вона має назву «ПН за підсумками дня»), ПКУ не містить. Його зафіксували лише в Порядку № 1129*. Однак не переймайтеся — на її легальність це не впливає. Це та сама ПН, але з деякими особливостями.

    * Порядок заповнення податкової накладної в редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129.

    Головні з них полягають у тому, що:

    1) замість ПН на кожну операцію ви складаєте одну ПН за день;

    2) такі ПН ви залишаєте у себе (контрагентам вони не видаються).

    Як бачите, головна роль підсумкової ПН — це, по суті, заощадження часу і сил постачальника. Ось тільки скористатися таким порядком ви можете не завжди.

    Не плутайте підсумкову ПН зі зведеною. Зведена ПН видається контрагентам і включає постачання за певний період (на умовах післяплати). Підсумкова ПН завжди складається за підсумками дня і контрагентам не видається.

    Коли складають підсумкові ПН

    Перелік випадків, у яких ви маєте право обійтися складанням підсумкової ПН, обмежений. Їх усього три (п. 13 Порядку № 1129).

    Перший випадок. Постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу — неплатнику ПДВ, розрахунки з яким здійснюються через касу, РРО, банк або платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Як бачите, акцент — на готівкових розрахунках, у тому числі за допомогою платіжних карток (нагадаємо, що в межах Закону про РРО** такі розрахунки вважаються готівковими).

    ** Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

    Що стосується вказівки на розрахунки через банки, то, мабуть, вона стосується випадків, коли покупець вносить гроші до каси банку для перерахування на ваш поточний рахунок (щоправда, цікаво, що готівкою такі розрахунки вважаються лише для покупця — п. 2.5 Положення № 637).

    Коли розрахунки здійснюються через ваш поточний рахунок, такі суми повинні потрапити до підсумкової ПН за датою зарахування на нього. Але увага: якщо постачання відбувається раніше, ми рекомендуємо не зволікати, а відразу ж складати ПН на цю дату.

    Другий випадок. Виписка транспортних квитків, готельних рахунків тощо, які містять загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер постачальника (крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами).

    Третій випадок. Надання платнику ПДВ касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ, фіскальний і податковий номер постачальника. Як бачите, підсумкові ПН можна складати навіть при продажах платникам ПДВ. Найяскравіший приклад: купівля у відрядженнях або через підзвітних осіб (зокрема, канцтоварів, бензину на АЗС тощо).

    Однак майте на увазі! Видача такого чека не позбавляє покупця — платника ПДВ права вимагати складання окремої ПН (це важливо, оскільки за касовими чеками НК можна відобразити, як і раніше, у сумі не більше 200 грн./день — без урахування ПДВ). Щоправда, в ідеалі, звернутися з такою вимогою він повинен у день видачі касового чека — причому в такому разі сума, зазначена в касовому чеку, до підсумкової ПН не потрапляє (п. 13 Порядку № 1129).

    Тому перед направленням своїх працівників у відрядження/за покупками попереджайте їх про необхідність вимагати ПН. Для цього їх слід забезпечити документами, які підтверджують, що вони діють від імені платника ПДВ.

    Це все випадки, в яких допускається складання підсумкової ПН. При цьому запам’ятаєте ще декілька нюансів:

    1) складання підсумкової ПН — це ваше право, а не обов’язок. Тобто за бажання навіть у зазначених вище випадках ви можете складати ПН на кожну операцію;

    2) якщо протягом дня ви склали одну або декілька «звичайних» ПН, це не позбавляє вас права скласти за цей самий день підсумкову ПН. Головне, майте на увазі: у такому разі не включайте до неї операції, за якими ви склали «звичайні» ПН;

    3) підсумкові ПН складаються виключно за підсумками дня. За триваліший проміжок часу — два дні, тиждень, місяць тощо — їх складати не можна;

    4) якщо вирішите складати підсумкові ПН, робити це можете з будь-якого дня місяця/кварталу. Причому повідомляти про це нікого не потрібно;

    5) підсумкові ПН можна складати не лише за оподатковуваними операціями, але і за ПДВ-пільговими постачаннями;

    6) якщо протягом дня у вас є постачання, що обкладаються ПДВ ща ставками 20 % і 7 %, ви можете включити їх до однієї підсумкової ПН. Щоправда, відобразити їх доведеться різними рядками. Якщо ж ви здійснюєте оподатковувані та ПДВ-пільгові постачання, об’єднати їх в підсумковій ПН не вдасться (п. 14 Порядку № 1129).

    Скільки підсумкових ПН складати

    У цьому питанні податківці традиційно прив’язуються до РРО (див. підкатегорію 101.19 ЗІР). Отже, якщо ви використовуєте лише один РРО, запитань немає — вам буде достатньо однієї підсумкової ПН. Якщо РРО декілька, їх, на думку ДФСУ, доведеться скласти стільки, скільки у вас РРО. Признаємося, підстав для таких вимог немає. Однак, як кажуть, горбатого могила виправить… ☹

    Ось тільки, якщо й порушите це правило, вам за це ніщо не загрожуватиме.

    Це саме правило працює, якщо РРО «розкидані» у ваших філіях. Єдине, що слід запам’ятати:

    1) якщо ви не делегували їм право складання ПН, такі підсумкові ПН складаються від імені головного підприємства;

    2) якщо ж ви делегували їм це право, підсумкові ПН складаються від імені таких філій. У такому разі у графі «Продавець» вказуються найменування головного підприємства і філії (п. 1 Порядку № 1129). Що стосується графи «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця», то тут потрібно записати адресу головного підприємства, а поряд з нею можна вказати адресу філії (див. підрозділ 101.19 ЗІР). Крім того, у такому разі в порядковому номері ПН потрібно відобразити числовий код, присвоєний філії.

    І ще одне: на практиці виникають ситуації, коли за день роздруковується декілька Z-звітів. Таку можливість визнають і податківці (див. підкатегорію 109.09 ЗІР). Скільки підсумкових ПН у цьому випадку складати? Нагадаємо: податківці вважають, що сума в підсумковій ПН має відповідати сумам виручки та ПДВ, зазначеним у Z-звіті (див. підкатегорії 101.07, 101.19 ЗІР). Тому логічно припустити, що під кожний Z-звіт вони захочуть побачити окрему підсумкову ПН.

    Якщо цього правила не дотримуватися, нічого страшного не відбудеться (тим більше, що прямих вимог ДФСУ з цього приводу поки що не надходило).

    Як заповнити підсумкову ПН?

    Розберемося з її заповненням, як мовиться, зверху вниз.

    Заголовна частина. У верхній лівій частині підсумкової ПН проставляємо позначку «Х» у полі «Не видається покупцю». Там же вказуємо типа причини «11» (п. 9 Порядку № 1129).

    Поля, призначені для відображення дати складання ПН, її номера, а також реквізитів продавця, заповнюємо в загальному порядку. З нюансами заповнення ПН, коли її складає філія, ви могли ознайомитися вище.

    Що стосується реквізитів покупця, то їх заповнюємо так (абз. 1 і абз. 5 п. 12 Порядку № 1129):

    Заповнення реквізитів покупця в підсумковій ПН

    Особа (платник податку) — покупець

    Індивідуальний податковий номер покупця

    Місцезнаходження (податкова адреса) покупця

    «Неплатник»

    100000000000

    Не заповнюється

     

    У графі «Вид цивільно-правового договору» вказуємо (див. підкатегорію 101.19 ЗІР — вона діяла до 01.12.2014 р., але навряд чи податківці змінили своє бачення):

    — вид договору, згідно з яким працюємо з покупцем. Наприклад, «Договір купівлі-продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на виконання послуг» (інший конкретний вид договору);

    — у полі «від» — дату виконання усного договору. Тобто, по суті, дату продажу (Z-звіту);

    — поле «№» — не заповнюємо.

    Таблична частина. Тут розглянемо заповнення лише «проблемних» граф. У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця»,вважаємо, можна, як і раніше, вказувати «Товари в асортименті» (нагадаємо, до 01.12.2014 р. ДФСУ прямо про це говорила — див. підкатегорію 101.19 ЗІР).

    При цьому зауважте: якщо ви продаєте імпортні/підакцизні товари, то податківці, як і раніше, вимагають групувати їх за кодами УКТ ЗЕД (див. підкатегорію 101.19 ЗІР). Також окремим рядком доведеться виділити товари, що обкладаються ПДВ за ставкою 7 %.

    Графу 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» потрібно заповнювати лише тоді, коли ви поставляєте підакцизні/імпортні товари. У цьому випадку групуєте їх згідно з кодом і вказуєте його у графі 4.

    Графи 5.1, 5.2, 6 і 7, ураховуючи консультації ДФСУ (див. підкатегорію 101.19 ЗІР — діяла до 01.12.2014 р.), можна було б порадити не заповнювати. Але… якщо діятимете так, у вас можуть виникнути проблеми на етапі перевірки ПН у програмному забезпеченні (з високою ймовірністю, воно видасть помилку) та/або її реєстрації в ЄРПН.

    Тому поки ДФСУ не розбереться з цією проблемою (або не надасть консультацію), радимо вказувати у гр. 5.1 «грн.», у гр. 5.2 — «2454», у гр. 6 — «1», а у гр. 7 — сумарну денну виручку за Z-звітом.

    Решта граф заповнюються без будь-яких особливостей.

    Роздрібний акциз у підсумковій ПН

    Як заповнити підсумкову ПН, якщо ви поставляєте товари, що обкладаються роздрібним акцизом***: взагалі не відображати такий акциз у ній, відобразити у графі 13 чи окремим рядком?

    *** Із цим податком ви могли ознайомитися у статті «Продаєте вроздріб підакцизний товар? Не забудьте сплатити акцизний податок!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 3.

    Для відповіді нагадаємо: податківці погодилися з тим, що роздрібний акциз до баз ПДВ не потрапляє (див. лист ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17). Ураховуючи це, а також їх «стару» позицію з приводу відображення в ПН податків і зборів, вважаємо, що суму роздрібного акцизу в підсумковій ПН відображати не потрібно.

    «Суми податків, зборів, які включаються до ціни поставлених товарів/послуг, але не включаються до бази обкладення ПДВ таких товарів/послуг, у податковій накладній не вказуються» (див. підкатегорію 101.19 ЗІР — діяла до 01.12.2014 р.).

    Чи потрібно реєструвати підсумкові ПН?

    Так, потрібно. З 01.02.2015 р. реєстрації в ЄРПН підлягають усі ПН/РК. У тому числі це стосується ПН, які не видаються покупцям (п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому поки що реєструвати їх можна без обмежень за формулою (це триватиме до 01.07.2015 р.).

    Лишень, навіть якщо таку ПН не зареєструвати, нічого страшного не буде. Принаймні, штраф за це за ст. 1201 ПКУ на вас не накладуть (див. лист ДПСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17). Утім, це не звільнить вас від обов’язку включити суму ПДВ за такою ПН до декларації (п. 201.10 ПКУ).

    Покупець повернув товар: чи складати РК?

    Ні, цього робити не потрібно, оскільки підсумкова ПН складається за підсумками дня, і всі повернення вже враховані в Z-звітах, на підставі яких складається підсумкова ПН. Підтверджують таку позицію і податківці (див. підкатегорію 101.07 ЗІР).

    m.kazanova@buhgalter911.com

  • Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться