Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2015/№1
Друкувати

Підприємство простоює: як обліковувати витрати

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter 911.com
Ситуація у країні, на жаль, така, що чимало підприємств вимушені знижувати обсяги виробництва, а то й зовсім припиняти свою діяльність. Але і в цей період вони можуть нести витрати: зокрема, на утримання обладнання, персоналу, загальне забезпечення діяльності тощо. Як обліковувати такі витрати, розберемося в цій статті.
діяльності немає
витрати є

Порядок документального оформлення простою в законодавстві не визначено. Щоправда, певний орієнтир у цьому питанні дає лист Мінсоцполітики від 04.10.2013 р. № 179/06/186-13 (ср. 025069200). У ньому чиновники рекомендують на час простою (не з вини працівника) оформити:

1) акт простою (у ньому фіксуються причини, що зумовили припинення роботи);

2) наказ керівника.

Тепер переходимо до обліку витрат у періоді простою.

Амортизація основних засобів під час простою

Основні засоби, що простоюють (далі — ОЗ), не використовують у виробництві/наданні товарів/робіт/послуг. Тому вас, швидше за все, цікавить: чи можна продовжувати нараховувати за ними амортизацію?

Якщо такі ОЗ не виводилися з експлуатації, то амортизацію за ними в період простою можна і треба нараховувати (як у податковому, так і в бухгалтерському обліку). Докази цьому знаходимо, зокрема, в пп. 146.2 і 146.15 ПКУ. Причому одразу ж нагадаємо: законодавство не зобов’язує вас виводити ОЗ з експлуатації на час простою. Отже, робити це чи ні — у загальному випадку, вирішувати тільки вам.

А ось податківці в цьому питанні, на жаль, фіскалять. Вони вважають, що в разі тимчасового припинення госпдіяльності ви зобов’язані вивести об’єкт з експлуатації та припинити нарахування амортизації (див. підкатегорію 102.09.01 ЗІР).

Аналогічний підхід у нарахуванні амортизації діє і в бухобліку. Підтвердження цьому можете побачити в п. 23 П(С)БО 7.

Але виникає наступне запитання: до складу яких витрат уключати амортизацію за ОЗ, що простоюють? Відповідь на нього залежить від напряму їх використання.

Виробничі ОЗ. Головне питання — якщо ОЗ простоювало місяць і більше. У цьому випадку:

якщо підприємство в цілому не припиняло випуск і реалізацію продукції (тобто існує об’єкт витрат), амортизацію таких ОЗ слід розглядати як складник нерозподілених загальновиробничих витрат і списувати на  собівартість реалізованої продукції (Дт 91 — Кт 13, ряд. 05.1 декларації з податку на прибуток);

Якщо виробниче обладнання «простоювало» не увесь місяць і впродовж місяця використовувалося для випуску продукції, то амортизацію таких ОЗ слід уключити до виробничої собівартості продукції (Дт 23 — Кт 13).

якщо продукція взагалі не випускалася (діяльність підприємства або структурного підрозділу припинена), то амортизацію обладнання, що тимчасово не використовується, треба віднести до складу — інших витрат (Дт 949 — Кт 13). У податковому обліку такі витрати потрапляють до витрат\ того звітного періоду, в якому їх понесено (п. 138.5 ПКУ), а в декларації з податку на прибуток відображаються за ряд. 06.4.43 додатка ІВ.

У разі нетривалого (до 1 місяця) простою ОЗ і наявності випуску та реалізації продукції амортизацію за тими ОЗ, що «простоюють», можна включити до загальновиробничих витрат.

Загальновиробничі ОЗ. Тут діє аналогічний підхід. Амортизація загальновиробничих ОЗ у «звичайних» умовах є складовою постійних загальновиробничих витрат, які наприкінці місяця підлягають розподілу між об’єктами витрат :

- розподілені загальновиробничі витрати включають до складу виробничої собівартості;

- нерозподілені — до складу собівартості реалізованої продукції.

Якщо виробничий ОЗ повністю простоював місяць і більше, то принцип обліку такий самий, як і за виробничими ОЗ:

— якщо підприємство не припиняло випуск і реалізацію продукції, а тільки тимчасово призупинило роботу частини ОЗ — амортизація розглядається як складова нерозподілених загальновиробничих витрат і відповідно включається до складу собівартості реалізованої продукції (Дт 90 — Кт 13, ряд. 05.1 декларації з податку на прибуток);

якщо виробництво повністю простоює (і відповідно виробництва продукції немає) — амортизацію обладнання, яке тимчасово не використовується, треба віднести до складу інших витрат (Дт 949 — Кт 13, ряд. 06.4.43 додатка ІВ).

Адміністративні та збутові ОЗ. Ми не бачимо перешкод для відображення амортизації за такими ОЗ у складі адміністративних витрат або витрат на збут у період простою (Дт 92 — Кт 13, Дт 93 — Кт 13, ряд. 06.1 і 06.2 декларації з податку на прибуток).

Якщо підприємство на період простою все ж прийме рішення про виведення об’єктів із експлуатації, то амортизацію припиняють нараховувати починаючи з місяця, що настає за місяцем їх виведення із експлуатації (п. 29 П(С)БО 7, п. 146.2 ПКУ). Відновлюють нарахування амортизації починаючи з місяця, наступного за місяцем зворотного введення в експлуатацію об’єктів.

Оплата праці

Оплата простоїв виробничого персоналу. Витрати на оплату простоїв належать до складу загальновиробничих витрат (п.п. 15.9 П(С)БО 16). Проте, на нашу думку, такий підхід можливий, якщо простій має короткочасний характер і підприємство продовжує випуск і реалізацію продукції (тобто існує об’єкт витрат). Такі витрати потрапляють до складу собівартості реалізованої продукції (п. 138.4 ПКУ) з відображенням за ряд. 05.1 декларації з податку на прибуток.

Якщо ж простій має тривалий характер, то в такому разі витрати на оплату простою включаються до складу інших витрат (Дт 949). У податковому обліку такі витрати потрапляють до витрат того звітного періоду, в якому їх понесено (п. 138.5 ПКУ) за ряд. 06.4.43 додатка ІВ.

Податківці також не заперечують проти включення заробітної плати за час простою до податкових витрат, але визначають тільки один варіант їх обліку — у складі інших витрат (підкатегорія 102.09.01 ЗІР).

Якщо «простоюють» адмінпрацівники або працівники відділу збуту — зарплата, нарахована за час простою, потрапляє до складу адмінвидатків і витрат на збут.

Витрати на утримання приміщень

У податковому обліку витрати на утримання виробничих і загальноцехових приміщень (оренда, комунальні платежі) відображають у витратах того звітного періоду, в якому їх понесено (п.п. 138.12.2, п. 138.5 ПКУ). У декларації з податку на прибуток їм місце в ряд. 06.4.43 додатка ІВ.

Якщо простій нетривалий, то витрати можна включити до складу загальновиробничих.

Простої в міжсезоння сезонного виробництва

У період міжсезоння* продукція не виробляється. Тому витрати, що виникають у цьому періоді, пов’язані з обслуговуванням виробництва, накопичуються у складі витрат майбутніх періодів (Дт 39), а в сезон списуються на собівартість продукції, що випускається.

* Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджено постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278.

Оплата простоїв не з вини працівника (2/3 тарифної ставки або, в особливих випадках, середній заробіток, ст. 113 КЗпП) уключається до фонду додаткової зарплати і згідно з п. 142.1 ПКУ потрапляє до податкових витрат разом з нарахованим ЄСВ.

Водночас адміністративні «міжсезонні» витрати відображають одразу у складі витрат поточного періоду. У податковому обліку такі витрати є іншими (п. 138.10 ПКУ) і визнаються витратами того звітного періоду, в якому їх були понесено (п. 138.5 ПКУ).

На цьому все! Бажаємо, щоб ваше підприємство завжди працювало на повну потужність, а простої зустрічалися вкрай рідко.

Висновки
  • У період, коли ОЗ тимчасово не використовуються у виробничому процесі, можна продовжувати нараховувати амортизацію і при цьому не виводити їх з експлуатації.

  • Витрати, що виникають у період простою, відображають або у складі загальновиробничих витрат (якщо простій має нетривалий або частковий характер), або у складі інших операційних витрат (якщо має місце повне зупинення виробництва на тривалий період).

m.kazanova@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться