Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№27
Друкувати

Свіжі ПДВ-роз’яснення фіскалів про старі проблеми

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Днями з’явився лист ДФСУ № 11999*. У ньому податківці роз’яснили чимало корисного. Пропонуємо обговорити питання з цього листа, що стосуються ПДВ.
ПДВ-облік, думка податківців

* Лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15.

РК до «поганої» ПН

Складати РК до ПН на неіснуюче постачання можна. Податківці вже згодні. Нагадаємо, нещодавно в ЗІР з’явилася консультація, яка стривожила багатьох платників ПДВ. У ній податківці зазначали: якщо ПН складена помилково (двічі на одне й те саме постачання або не на ту дату), то скласти РК до неї (для того, щоб її «обнулити») не можна. Її потрібно просто ігнорувати. А потім на запит податківців обґрунтувати, чому виникли розбіжності між даними ЄРПН та декларацією. Аналізуючи цю консультацію, ми звертали вашу увагу на нелогічність такого висновку податківців**. Адже якщо помилкову ПН залишити як є, вона зменшить ліміт реєстрації. Тому її обов’язково потрібно «анулювати», склавши РК.

** Стаття «ПН і РК: нові віяння фіскалів» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 20.

На щастя, у листі податківці підтримали цей підхід і зробили такий висновок: до ПН, складеної помилково, може складатися РК.

У разі помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) платник податку має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної (лист № 11999).

До речі, «погану» консультацію в ЗІР уже замінили «свіжішою», що дублює висновки листа.

Дата відвантаження товару vs дата отримання

Дата відвантаження товару і дата отримання його покупцем не збігаються, коли формувати ПК? Нагадаємо, згідно з  п. 198.2 ПКУ податковий кредит у покупця виникає за першою подією:

— або за датою списання коштів з поточного рахунка;

— або за датою отримання товарів/послуг. І ось, у цій ситуації (коли першою подією є отримання товарів) податківці аналізують таке запитання: якщо товари доставляються перевізником, то коли вони вважаються отриманими покупцем — у періоді, коли вони передані продавцем перевізнику чи коли вони доставлені безпосередньо покупцю?

Раніше в ситуації, коли відвантаження товару припадало на один період, а покупець його отримував в іншому, податківці дозволяли покупцю показувати ПК у періоді складання ПН продавцем (за умови, що ПН була своєчасно зареєстрована)***. Зараз же вони відкоригували свою позицію (у тому числі і в ЗІР) (див. врізку ліворуч).

*** Така консультація раніше була в підрозділі 101.15 ЗІР і діяла до 19.06.2015 р.

Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець — платник ПДВ може тільки після складання ПН постачальником — платником ПДВ, зокрема в момент відвантаження товарів і реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такий товар (лист № 11999).

Що цим хочуть сказати податківці?

1. Що не можна поставити ПК у періоді, який передує даті реєстрації ПН в ЄРПН? Вважаємо, що ні. Адже в ПКУ є пряма норма з цього приводу ( п. 198.6 ПКУ). ПК жорстко прив’язаний до періоду реєстрації ПН в ЄРПН тільки в разі реєстрації ПН з порушенням установленого строку.

2. Що не можна поставити ПК до моменту переходу до покупця права власності на товар? Так, саме це, схоже, і хочуть сказати.

І ця позиція примітна через таке. У листі, що коментується, податківці говорять тільки про покупця. Але буде набагато цікавіше, якщо ми проаналізуємо позицію податківців щодо продавця.

Так от, для ПЗ податківці не прив’язуються до дати переходу права власності на товар. Якраз навпаки, усіляко від неї «відмахуються». Податківці стверджують (листи ДПАУ від 07.03.2008 р. № 4501/7/16-1517-18 і від 31.12.2012 р. № 8323/0/61-12/15-3115), що дата відвантаження визначається за датою, на яку припадає початок передання товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару.

При цьому податківцями підкреслюється, що визначення дати виникнення податкових зобов’язань при здійсненні операцій з продажу товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляється, а вжитий у  п. 187.1 ПКУ термін «відвантаження товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного перебування (зберігання) у постачальника.

Ось такий «асиметричний» підхід. Для продавця не важливий момент переходу права власності, а для покупця важливий.

Приклад. Продавець передав товар перевізнику 30.06.2015 р. Товар доставлено покупцю 02.07.2015 р.

Умовами договору передбачено, що товар переходить у власність покупця з моменту передання йому товару. Обов’язок доставити товар покладається:

Варіант «А» — на продавця. У цьому випадку товар вважається отриманим покупцем 02.07.2015 р. Тобто право на податковий кредит у нього виникне в липні (якщо ПН буде несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН — у місяці реєстрації ПН). ПЗ (податкові зобов’язання) у продавця в цьому випадку виникають у червні — 30.06.2015 р.

Варіант «Б» — на покупця. Товар вважається отриманим покупцем 30.06.2015 р. На цю саму дату (тобто в червні) він відображає й податковий кредит (за умови своєчасної реєстрації ПН в ЄРПН). У цьому випадку дата виникнення ПЗ у продавця і дата виникнення ПК у покупця збігатимуться.

А як бути, якщо в договорі окремих застережень про перехід права власності на товар немає?

Згідно зі ст. 334 ЦКУ право власності у набувача майна виникає з моменту передання йому майна, якщо інше не встановлено договором чи законом.

У свою чергу, переданням майна вважається вручення його:

набувачу;

перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачу майна, якщо воно продане йому без зобов’язання доставки (ч. 2 ст. 334 ЦКУ).

Із цього й виходимо.

ПН на перевищення договірної ціни над собівартістю

У листі податківці знову підняли нагальне питання: як скласти ПН на перевищення договірної ціни над собівартістю, якщо собівартість ще не відома. У цілому, вони продублювали висновки листа № 12082****:

**** Лист ДФСУ від 07.04.2015 р. № 12082/7/99-99-19-03-02-17. Йому ми приділили увагу в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 16.

— якщо першою подією є передоплата — на дату її отримання складається ПН виходячи з договірної ціни. А потім, якщо виявиться, що собівартість товару вища за договірну ціну, складається ПН на перевищення. При цьому податківці у свіжому листі № 11999 зазначають про складання такої ПН на дату визначення фактичної собівартості (у листі податківці говорять про послуги). Тоді як у листі № 12082 називалася дата зарахування готової продукції на баланс;

— якщо перша подія — відвантаження. Податківці знову зазначають, що ПН на перевищення в цьому випадку має складатися на дату відвантаження продукції / надання послуг. Те, що на цю дату собівартість ще може бути не відома, податківці не враховують. На нашу думку, у цьому випадку ПН на перевищення можна скласти, коли собівартість буде відома (але скласти її краще тією самою датою, що й ПН на договірну вартість). Оскільки штрафів за несвоєчасну реєстрацію такої ПН немає, проблем з оформленням її заднім числом виникнути не повинно.

Бажано, щоб донарахування ПЗ пройшло в тому ж звітному місяці, в якому відбулося нарахування ПЗ виходячи з договірної ціни.

«Зменшуючий» РК: яку дату ставити продавцю у гр. 7 додатка Д1?

Раніше в ЗІР податківці зазначали, що продавцю в цьому випадку потрібно вказувати дату отримання покупцем РК для реєстрації в ЄРПН.

У листі № 11999 уже бачимо інший підхід — продавець фіксує в цій графі дату реєстрації покупцем РК в ЄРПН (цю дату податківці ототожнюють з датою отримання РК продавцем). Це, у принципі, й логічно (адже для постачальника важлива саме ця дата*****).

***** Прочитайте деталі у статті «Солянка запитань щодо реєстрації ПН і РК в ЄРПН» з журналу «Бухгалтер 911», 2015, № 25.

При цьому складається таке враження: податківці упустили, що у гр. 7 таблиці 1 зазначається дата отримання РК покупцем, а не продавцем. Але, схоже, це не просто так. Аналогічний підхід знаходимо у свіжому роз’ясненні з категорії 101.07 ЗІР: якщо передбачається зменшення суми компенсації на користь їх постачальника, то у графі 7 таблиць 1, 2, 3 додатка 1 до декларації зазначається дата отримання РК продавцем (у трактуванні податківців це дата реєстрації такого РК покупцем в ЄРПН)!

Зверніть увагу, що йдеться не тільки про таблицю 1, а й про таблиці 2 і 3.

Податковий кредит за підзвітними сумами

Ще одне актуальне запитання: коли відображати ПК за чеками, залізничними квитками, готельними рахунками та іншими документами, що додаються до авансового звіту:

— на дату затвердження авансового звіту

або

— на дату, зазначену в документі, що підтверджує право на податковий кредит?

У листі № 11999, що коментується, податківці зазначили: ПК відображається на дату затвердження авансового звіту. Висновок справедливий. Адже право на ПК дають тільки ті купівлі товарів/послуг, що підтверджені ПН або їх замінниками, зокрема касовими чеками. Ця умова буде дотримана тільки при затвердженні авансового звіту. Тому право на ПК платник отримає тільки в момент затвердження звіту. Подібна консультація вже давно «висить» у ЗІР. А ось у своєму листі від 21.03.2013 р. № 116/4/15-33-13 податківці стверджували зворотне: датою ПК є дата, зазначена в касовому чеку, незалежно від дати, коли затверджується авансовий звіт. Тепер усе стало на свої місця: ПК за підзвітними сумами платник отримує на дату затвердження звіту.

Відповідність підписів у ПН та ЕЦП

У цьому питанні нічого нового: фіскали продовжують наполягати на тому, що підпис особи, зазначеної в ПН як укладач, і ЕЦП, що накладається на ПН, мають належати одній і тій самій особі. А ось на запитання: чи визнають ПН недійсною, якщо підписи не відповідатимуть, податківці, на жаль, не відповіли.

Суди визнають дійсними ПН з подібними порушеннями (ухвала ВАСУ від 26.05.2014 р. № К/800/34980/13).

«Роздрібний» акциз у ПН

Податківці ще раз підтвердили свою позицію: «роздрібний» акциз у ПН не зазначається. Про це ми писали у статті «Облік «роздрібного» акцизу» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 12.

m.kazanova@buhgalter911.com

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться