«Все выше, и выше, и выше!», або Літній стрибок мінцін на алкоголь

Отже, КМУ терпів з минулого року (останнє підвищення мінімальних цін на алкоголь ми мали минулого літа). Уже й «роздрібний» 5-відсотковий акциз «підсадили» до ціни «роздрібного» алкоголю, а він усе одно терпів. І ось, нарешті, не витерпів.

Постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» мінціни на алкоголь (правильніше говорити — на окремі його види, оскільки не на весь алкоголь вони встановлюються) підвищені знову.

Не слід перейматися тим, що дата прийняття постанови (17 червня) уже давно позаду. Цього разу авторам документа вистачило «мудрості» встановити адекватний строк набуття змінами чинності — через 10 днів з дня публікації. Опубліковано документ у газеті «Урядовий кур’єр» від 01.07.2015 р. № 116 (5490). Відповідно, нові мінціни «побіжать» з 12.07.2015 р. Тут зауважимо, що для перестраховки можна почати використовувати нові мінціни з 11.07.2015 р., оскільки зустрічається і «альтернативний» підхід щодо обчислення строку «через 10 днів з дня…».

Сенс нововведень зрозуміти нескладно. Не можна продавати алкоголь дешевше за ціну, установлену КМУ. Наприклад, мінімальна роздрібна ціна на півлітрову пляшку горілки 40 % зросте з 39,9 грн. до 49,9 грн., а з 01.09.2015 р. «підскочить» до 54,9 грн.

Тут в деяких можуть виникнути сумніви: це з урахуванням «роздрібного» 5-відсоткового акцизу чи без? Це вже з урахуванням «роздрібного» акцизу.

Мінімальні роздрібні ціни (далі — МРЦ) на алкогольні напої згідно з  абз. 31 ст. 1 Закону № 481* визначають виходячи з мінімальних відпускних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки. Тобто МРЦ і є тією ціною, нижче за яку продавати спиртне кінцевим покупцям заборонено.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

А чому тоді «роздрібний» акциз накручують зверху на тютюнові максимальні ціни? Тому що на це у  п.п. 14.1.106 ПКУ є спеціальне застереження. А стосовно алкогольних мінцін немає.

Нагадаємо, що опустити «планку» нижче за мінімальні ціни — означає наразитися на неприємності. Причому стосується це як спиртного, придбаного до набуття чинності змінами, так і (що саме собою зрозуміло) після цього. Тобто «перебудовуватися» потрібно з дати набуття чинності новою постановою.

Найстрахітливіша з можливих неприємностей — це накладення штрафу згідно з  ч. 2 ст. 17 Закону № 481.

До суб’єктів господарювання застосовують штраф у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижче встановлених мінімальних відпускних оптово-відпускних цін або МРЦ на такі напої. Розмір штрафу — 100 % від вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних відпускних оптово-відпускних цін або МРЦ, але не менше 10000 грн.

При цьому формально (та й за фактом) «наразитися» на штраф можна навіть у разі, якщо межі цін порушені на одну копійку (як тут не пригадати народну мудрість про те, що копійка рубль береже, а в нашому випадку — так і зовсім як мінімум 10 тис. грн.).

Ще один найнеприємніший момент цього штрафу — те, що, продавши всього одну пляшку спиртного за ціною нижче мінімальної, розмір штрафу доведеться розрахувати виходячи з вартості всієї отриманої партії товару. Остання ж може містити алкогольні напої різних видів. Головний критерій для визначення поняття «партія», як свідчить судова практика, — уключення придбаного спиртного до одної накладної з алкоголем, який згодом продали за зниженою ціною.

Покарати за допущену похибку згідно з  ч. 4 ст. 17 Закону № 481 (ср. ) і  п.п. 19¹.1.20 ПКУ продавців спиртного можуть органи ДФСУ. Але можливо це лише за результатами проведеної перевірки.

А строки давності? Адже «алкогольний» штраф за своїм змістом є адміністративно-господарською санкцією. У зв’язку з цим логічно припустити, що до нього можна застосувати строк давності, визначений ч. 1 ст. 250 ГКУ (протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення).

Увага! Водночас, якщо детально проаналізувати положення ч. 1 ст. 250 ГКУ, то ці строки давності застосувати до «алкогольних» штрафів, на жаль, не вдасться.

Річ у тім, що строки давності, визначені у ГКУ, не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДФСУ (ч. 2 ст. 250 ГКУ).

Цікава ситуація склалася з алкогольними напоями, віднесеними до таких згідно із Законом № 1621** (у частині змін, що цікавлять нас, набув чинності 01.11.2014 р.).

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

До категорії алкогольних напоїв завдяки йому потрапили продукти, отримані шляхом спиртного бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом етилового спирту 8,5 % об’ємних одиниць і більше, зазначені в товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 відповідно до УКТ ЗЕД.

Також з 01.07.2015 р. до складу алкогольних напоїв включено алкогольне пиво (код УКТ ЗЕД 2203).

З одного боку, до категорії алкогольних такі напої потрапили.

З іншого — мінімальні ціни встановлюють лише на той алкоголь, що названий (коди УКТ ЗЕД якого наведені) у постанові КМУ про встановлення мінцін. Так-от, ні пива, ні виробів з товарних позицій 2103 90 30 00, 2106 90 УКТ ЗЕД у ньому немає. Отже, і мінцін на ці вироби немає.

m.shevchuk@buhgalter911.com