Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№28
Друкувати

«Касовий дах» від РРО: сучасна картина

Александрова Олеся, податковий експерт, o.alexandrova@buhgalter911.com
Не ППЄПами єдиними... Питання звільнення від РРО не менш актуальне і для суб’єктів, далеких від єдиного податку. Який фінал стосовно них? Зокрема, в якому вигляді сьогодні діє «касове» звільнення від РРО? Чи можна отримувати до каси (без РРО) виручку за власну продукцію? Про це й пропонуємо поговорити.
без РРО через касу

Відразу зауважимо, що остаточного варіанта РРО-змін ще немає. Так само, як і немає розуміння, будуть вони підписані чи ні (очевидно, це з’ясується найближчими днями, оскільки зміни вже передані на підпис Президенту. Однак у частині, що цікавить нас, ці факти, скажімо так, не створюють особливих перешкод.

ЮРЄПи

Відразу зауважимо, що «домільйонні щасливчики» — це саме ППЄПи. Тобто власне статус платника ЄП для юрособи ніяких РРО-привілеїв не надає. Тут «як у всіх»: «вписуєшся» у ст. 9 (наприклад, у «касовий» п. 1 ст. 9 Закону про РРО) або ст. 10 Закону про РРО — можна РРО не застосовувати. «А якщо ні, то ні».

При цьому знову доводиться повторювати прописну істину: не можна просто нав’язати комусь «повсюдне» застосування РРО. Якщо немає розрахунків, які згідно із Законом про РРО повинні проводитися через РРО, то і встановлювати РРО не потрібно.

За послуги — до каси

Нагадаємо, з нового року всі послуги вже не підпадають під дію п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що звільняє від РРО. Однак при цьому було встановлено, що РРО-штрафи за таке порушення (у разі, якщо готівка за послуги була проведена через касу з використанням ПКО) до 01.07.2015 р. не застосовуються.

Що тут є обнадійливим?

Повернути послуги «до лона» п. 1 ст. 9 Закону про РРО пропонував проект № 1718. Але, як ми вже говорили в попередньому номері, його випередив «конкурент» — проект № 1088 (ср. 025069200). Він є не таким ліберальним. Редакцію п1 ст. 9 Закону про РРО він не зачіпає. А значить, у цьому питанні обнадійливих новин немає (зазначений пункт, як і раніше, не дає можливості приймати готівку за послуги до каси з використанням ПКО, див. врізку).

Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касі цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою в установленому порядку; …

Єдина поблажка — у безштрафному періоді.

Тут у нас цілий пригодницький детектив.

Спочатку проект № 1088 обіцяв поблажку у вигляді додаткового безштрафного періоду тим, хто укладе договір на постачання РРО до 01.08.2015 р. і введе його в експлуатацію до 01.01.2016 р. У такому разі особам, які «припізнилися з установкою РРО», і після 01.07.2015 р. можна було продовжувати приймати готівку за послуги до каси без штрафів.

Так-от, у тексті проекту № 1088, за який проголосували депутати 1 липня, цього застереження (для тих, хто «припізнився») уже не було. І ми вже вирішили, що підхід посилено (про що писали в попередньому номері). Але вже 2 липня депутати проголосували за редакційні уточнення. У них вже зазначену поблажку було реанімовано. Так що, найімовірніше, що в підсумковій версії закону ми все ж таки її побачимо.

Якщо так, то це означатиме, що і після 01.07.2015 р. можна буде безкарно приймати готівку за послуги до каси з використанням ПКО. Але тільки в тому випадку, якщо будуть виконані зазначені вище умови (договір на постачання РРО — до 01.08.2015 р., введення його в експлуатацію — до 01.01.2016 р.).

Аналогічно і для інтернет-торговців. На відміну від проекту № 1718, яким хотіли скасувати РРО для інтернет-торгівлі, проект-переможець № 1088 нічого схожого не передбачає. А РРО-штрафи блокуються на 2 півріччя 2015 р., тільки якщо суб’єкт укладе договір на постачання РРО до 01.08.2015 р. і введе його в експлуатацію до 01.01.2016 р.

«Касове» звільнення — подробиці

Таким чином, «касове» звільнення з  п. 1 ст. 9 Закону про РРО, по суті, діє у знайомій нам з початку цього року редакції (див. вище). Дозволяється (підприємствам, але не фізособам-підприємцям) не застосовувати РРО за таких умов:

1) торгівлю здійснюють продукцією власного виробництва;

2) суб’єкт господарювання не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування;

3) продавець проводить розрахунки в касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за її наявності) в установленому порядку.

Що розуміти під продукцією власного виробництва? На думку офіційних органів, продукцією власного виробництва можна вважати продукцію, яка виготовляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної та найманої робочої сили (листи ДПАУ від 14.02.2007 р. № 1440/6/23-8019, п.п. 2.4.8 Оглядового листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572). На необхідність виробництва товарів в єдиному технологічному процесі звертають увагу й суди (див., наприклад, постанову ВАСУ від 04.12.2014 р. № К/9991/42697/12, ухвалу ВАСУ від 25.04.2013 р. № К-41248/10).

Однак що слід розуміти під «єдиним технологічним процесом», остаточно не зрозуміло. Мінекономіки України на відповідне запитання, по суті, «знизало плечима» і порадило звернутися до самих податківців, які цим терміном оперують (лист від 02.10.2007 р. № 91-28/29). Заразом «у контексті» було згадано визначення повного технологічного циклу виробництва зі ст. 1 Закону № 481*. Про нього згадує і Держкомпідприємництва в листі від 13.11.2009 р. № 14014.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, технологічних процесів, які забезпечують переробку сировини на продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами держвлади.

Тобто потрібно, щоб підприємство із сировини виробляло продукцію (змінювався код УКТ ЗЕД товару порівняно з сировиною на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків) з використанням приміщень, обладнання, технологічних процесів. При цьому оптимальний варіант — виробництво зазначено як основний вид діяльності в установчих документах та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (ЄДР).

«Хто такі» підприємства торгівлі та громадського харчування? До них контролери зараз відносять ті підприємства, у яких статутом визначені основним (!) видом діяльності торгівля або громадське харчування та провадження діяльності відповідає вимогам Порядку № 833** (див. консультацію в категорії 109.03 ЗІР ДФСУ, що діяла до 01.01.15 р.).

** Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.

Між тим ці критерії є «розмитими», тому на практиці зазвичай орієнтуються на коди КВЕД, зазначені у Витягу з ЄДР або в довідці із статистики. Зокрема, за такою логікою продавець буде віднесений до підприємств торгівлі, якщо основному виду його діяльності згідно з ЄДР відповідає код з розділу G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» (коди 45 — 47) Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» від 11.10.2010 р. № 457.

Термін «громадське харчування» в нормативних актах більше не вживається, його замінив термін «ресторанне господарство». Йому відповідає код 56 «Діяльність із забезпечення стравами та напоями» з розділу I «Тимчасове розміщування й організація харчування» Класифікатора.

Таким чином, потрібно, щоб ні згідно із статутом, ні згідно з даними ЄДР основний (!) вид діяльності не класифікувався як торгівля, громадське харчування / ресторанне господарство.

Що стосується прив’язки податківців до Порядку № 833, то в ньому терміни вживаються у значенні, наведеному в ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» і ДСТУ 4281-2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» ( п. 2 Порядку № 833).

А в п. 4.2 ДСТУ 4303-2004 торговельна діяльність визначена як

«…діяльність юридичних і фізичних осіб з купівлі та продажу товарів…» Інакше кажучи, Порядок № 833 поширюється на ті підприємства, які здійснюють саме закупівлю та продаж товарів. Якщо ми продаємо власну продукцію, то у нас відсутні операції закупівлі товару. Відповідно, діяльність не вважається торговельною і формально не підпадає під дію Порядку № 833.

Однак для уникнення ризиків краще місце продажу товарів не називати магазином, складом-магазином і вважати, що ви продаєте свою продукцію, наприклад, зі складу, а розрахунки проводяться через касу підприємства. Тоді будуть дотримані вимоги, викладені контролерами (той же Держкомпідприємництва у своєму листі від 13.11.2009 р. № 14014 зазначав: якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію продукції власного виробництва через власні магазини, об’єкти реалізації за готівкові кошти покупців (а не через касу), РРО застосовувати необхідно).

buhgalter911@mail.ua

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться