Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№29
Друкувати

Офіс підприємства — у квартирі засновника: чи є проблеми?

Смердов Віталій, шеф-редактор, v.smerdov@buhgalter911.com
За підсумками голосування на сайті buhgalter911.com минулого тижня це запитання набрало чимало голосів (хоча і не вибилося в трійку лідерів). Тому ми вирішили задовольнити ваш інтерес і розібрати його в цьому номері. Тим більше що на практиці оформлення офісу у квартирі засновника — не рідкість.
місцезнаходження юрособи, перевірки

Тут можливі дві ситуації:

— квартира засновника — лише юридична адреса. Фактично ж діяльність здійснюється в іншому місці;

— квартира засновника дійсно використовується під офіс.

Найтиповішою є перша ситуація, тому головну увагу приділимо їй. Але відразу зауважте: незважаючи на поширеність цього підходу, чинити так небезпечно. Адже за ЦКУ місцезнаходження юрособи — це фактичне місце:

1) здійснення діяльності;

2) розміщення офісу, з якого здійснюється щоденне керівництво його діяльністю (переважно перебуває керівництво) та здійснення управління/обліку (див. ч. 1 ст. 93 цього Кодексу).

Як бачите, квартира засновника, що використовується лише як юридична адреса, цим ознакам не відповідає. До чого це може призвести?

На етапі держреєстрації…

Тут проблем виникнути не повинно. Ви маєте повне право зазначити в реєстраційній картці за формою 1 — у полі «Місцезнаходження юридичної особини» — адресу квартири засновника (одного із засновників). І врахуйте: документально підтверджувати ці відомості (зокрема, договором оренди) не потрібно. Викликано це тим, що вичерпний перелік документів, які ви маєте надати держреєстратору, наведено в  ч. 1 — 7 ст. 24 Закону № 755*. При цьому в ньому не зазначені документи, що підтверджують право власності/користування об’єктом нерухомості, за адресою якого реєструється юрособа. А коли так, то й вимагати їх від вас держреєстратор не має права ( ч. 8 ст. 24 Закону № 755). На це свого часу прямо вказав Держкомпідприємництва (див. лист від 11.05.2007 р. № 3339).

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Якщо ж ви раптом постанете перед подібною вимогою, то пам’ятайте: ви маєте право не надавати документи на нерухомість, за адресою якої реєструєте підприємство. Якщо вам на цій підставі відмовлять у держреєстрації, таку відмову можна сміливо оскаржити в адмінсуді ( ч. 4 ст. 27 Закону № 755).

Чи потрібний договір?

Це одне з перших запитань, що вимагають відповіді. Почнемо з того, що в ідеалі договір потрібний (оренди або позики). І головним чином для того, щоб підтвердити наявність правових підстав для користування юрособою квартирою в «постреєстраційний» період. У зв’язку з цим нагадаємо: якщо ви вирішили укласти договір оренди, то його потрібно викласти у письмовій формі. Якщо ж строк його дії становить 3 роки і більше, то такий договір доведеться засвідчити у нотаріуса, а саме право користування квартирою — зареєструвати (ст. 793 і 794 ЦКУ). Договір оренди є платним. Така плата може бути будь-якою, але пам’ятайте: для цілей ПДФО вона не повинна бути менше мінімальної суми, встановленої місцевою радою для тієї чи іншої території** ( п.п. 170.1.2 ПКУ). Юрособа-орендар у цьому випадку виступатиме податковим агентом. З цієї ж суми доведеться утримувати і ВЗ. А от наслідків щодо ЄСВ не виникне (через те, що оренда за своєю природою не є ні роботами, ні послугами).

** Див., зокрема, рішення Київської міської ради від 02.10.2013 р. № 42/9630.

Що стосується наслідків в обліку самого підприємства, то суму орендної плати воно зможе поставити у витрати. І це навіть незважаючи на те, що фактично ці гроші «вилітатимуть у трубу» (адже підприємство за цією адресою діяльності не веде, а тому сплачує засновнику, по суті, ні за що). Зумовлене це тим, що з 1 січня податок на прибуток визначається за бухгалтерськими правилами, а вони дозволяють враховувати у тому числі й негосподарські витрати.

Інколи запитують: чи потрібно в такому разі підприємству сплачувати податок на нерухомість за такою квартирою? Відповідь: однозначно ні. Податок на нерухомість сплачує власник нерухомості ( п.п. 266.1.1 ПКУ), а ним у цьому випадку є фізособа-засновник.

А якщо договір із засновником-власником взагалі не укладати? У цьому випадку є ризик, що податківці визнають такі відносини орендними. При цьому юрособі відповідальність загрожує за неутримання ПДФО і ВЗ ( п. 127.1 ПКУ), а також неподання Податкового звіту за формою № 1ДФ ( п. 119.2 ПКУ). Щоправда, така загроза реальна, лише якщо у вашому населеному пункті встановлено мінімальний орендний платіж.

Крім того, підприємству все одно «припаяють» безкоштовне отримання послуг. Адже наслідки щодо податку на прибуток тепер визначаються на підставі бухгалтерських нормативів.

У чому головний ризик?

Перш за все в тому, що місцезнаходження юрособи (у цьому разі — адреса квартири її засновника) включається до ЄДР. Саме на нього орієнтуються держоргани, у тому числі й податківці, при роботі з ним. Це означає, що, наприклад, заповнюючи податкові декларації, зазначати доведеться адресу квартири засновника. На неї ж потрібно буде орієнтуватися і під час складання податкових накладних.

Тут виникають головні проблеми. Якщо податківці не виявлять вас за юридичною адресою (наприклад, це може статися, якщо ви не відповісте на їх запит), то вам можуть присвоїти «9-й стан». Більш того, в такому разі є ризик (якщо не відповісти на повідомлення держреєстратора) внесення до ЄДР відомостей про відсутність:

Цей запис в ЄДР, у свою чергу, може призвести до ПДВ-розреєстрації і навіть ліквідації юрособи (за рішенням суду, але за позовом податківців).

— за місцезнаходженням;

— підтвердження відомостей про юрособу.

Повністю уникнути подібних ризиків, якщо юрособа зареєстрована за адресою квартири засновника, не вийде. Їх можна хіба що знизити. Для цього потрібно перш за все забезпечити передання кореспонденції, що надходить за адресою засновника, на юрособу (звичайно, лише в тій частині, що стосується цієї юрособи). Так ви хоча б зможете вчасно реагувати на запити податківців та інших органів.

Чи можуть прийти в квартиру з перевіркою?

Якщо юридична адреса збігається з адресою житлової квартири, то рано чи пізно це питання постане руба. Те, що чиновники, виходячи на перевірку, орієнтуватимуться на цю адресу, сумнівів не викликає (адже саме вона фігурує в ЄДР). Питання в іншому: як на це реагувати засновникові та самій юрособі? Тут потрібно пам’ятати, що згідно з  п.п. 20.1.13 ПКУ під час перевірок податківці мають право доступу, зокрема, до приміщень (крім житла громадян). По суті, таке ж обмеження щодо житла містить і  ст. 30 Конституції України.

Виходить: якщо податківці з’являться на перевірку за адресою квартири засновника, їх можна не пускати (тим більше що ця квартира жодним чином не пов’язана з діяльністю юрособи). З таким підходом згодні й суди (див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р. у справі № 94268/11). У той же час у такому разі варто чекати накладення на майно юрособи адміністративного арешту*** ( п.п. 94.2.3 ПКУ) і присвоєння йому «9-го стану» ☹. Останній же на практиці, як правило, створює проблеми під час реєстрації податкових накладних і здавання податкової звітності.

*** Хоча суди в такому разі найчастіше стають на бік платників, мотивуючи це відсутністю підстав для такого арешту (див. ухвалу ВАСУ від 01.10.2013 р. у справі № К/800/41051/13, постанову Луганського окружного адмінсуду від 29.03.2011 р. у справі № 2а-1374/11/1270).

У частині адміністративного арешту податківці можуть спробувати накласти його навіть на саму квартиру (див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р. у справі № 94268/11). У той же час нагадаємо: такий арешт протягом 96 годин має бути підтверджений судом. А суди в таких випадках часто стають на бік платників ( п. 94.10 ПКУ).

При цьому шанс на отримання хорошого рішення буде вищий, якщо господарська діяльність у квартирі дійсно не здійснюється (або ж податківці просто не зможуть цього довести).

v.smerdov@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться