Дека з податку на прибуток: проект і в Африці проект?

Кому «горить»

Нова форма потрібна платникам, яким необхідно відзвітувати за півріччя. Це, у свою чергу:

— ті, хто не сплачував авансові внески (не мав базового показника для розрахунку, при цьому дохід за 2014 рік перевищував 10 млн грн.), а за підсумками I кварталу 2015 року отримав прибуток. Їм важливо за підсумками півріччя перейти з «року» на «квартал», щоб потім до кінця року звітувати та сплачувати податок на прибуток поквартально ( абз. 8 п. 57.1 ПКУ);

— «перебіжчики» на ЄП. Якщо ви вирішили вийти з лав «прибутників» і з III кварталу перейти на ЄП, тоді доведеться відзвітувати за період «до» моменту переходу, в цьому випадку — за півріччя. І тут майте на увазі: податківці вимагають подавати останню (у вашому випадку — піврічну) «прибуткову» декларацію у квартальні терміни. Отже, вам доведеться відзвітувати також не пізніше 10 серпня.

Іншим, кому «не горить», знайомство з проектом декларації допоможе розібратися з новою прибутковою ідеологією.

Зверніть увагу! Форма декларації планується одна на всіх: як звичайних, так і «специфічних» — наприклад, страховиків ( пп. 136.2, 137.2, 141.1 ПКУ) і банків ( п. 139.3 ПКУ), а також букмекерів, лотерейників, азартників ( пп. 136.4, 141.5 ПКУ).

Побудова декларації

За побудовою «проектна» декларація схожа на попередницю. До речі, прикінцева частина «гладшає» на два нових інформативних поля:

— по-перше, про подання разом з декларацією форм фінзвітности ( п. 46.2 ПКУ);

— по-друге, для проставляння позначки малодохідником, який вирішив не коригувати фінрезультат на різниці (крім різниці у вигляді збитків минулих років). Малодохідником у цьому випадку буде платник, у якого річний дохід не перевищить 20 млн грн. саме за 2015 рік (див. позицію податківців у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 11).

Щоправда, п.п. 134.1.1 ПКУ говорить про проставляння такої позначки вперше в річній декларації.

Хоча тим, хто на 100 % упевнений у своїй малодохідності (річному доході до 20 млн грн.), вважаємо, її можна проставити вже в декларації за півріччя. А ось якщо у напіврічника дохід, навпаки, вже перевищив 20 млн грн., фінрезультат на різниці краще б почати коригувати вже починаючи з піврічної декларації.

Додатки до декларації: зміни

Планується, що кількість додатків до декларації скоротиться — з 14 до 9. Тож у результаті декларація трохи «схудне». Хоча чого тільки вартий новий, дуже важкий (!) додаток РІ (за різницями). Ну а тепер заглянемо у форму та пройдемося по ключових позиціях.

Щомісячні аванси. На догоду оновленому п. 57.1 ПКУ по-новому у проекті виглядає розрахунок щомісячних авансів (ряд. 26 «проектної» декларації). Розраховуючи їх (важлива деталь!), дозволено врахувати суму незарахованих дивідендних авансових внесків (тобто тих, які так і «не зіграли» на зменшення податку на прибуток за підсумками року). Тим самим незараховані дивідендні аванси зможуть зменшити (!) щомісячний аванс (платежі стануть меншими).

Щоправда, поки про такі нюанси розрахунку думати зарано, оскільки вперше ці правила доведеться застосувати, розраховуючи щомісячний аванс аж у декларації за 2015 рік (на підставі якої сам аванс сплачувати тільки в червні 2016 року — травні 2017 року).

До речі, саме тоді (звітуючи за 2015 рік) з легкої руки податківців вдасться заразом уключити до розрахунку і «старі» незараховані дивідендні аванси — що «не зіграли» на зменшення податку на прибуток за підсумками 2014 року (що осіли, нагадаємо, у ряд. 13.5.2 «старого» додатка ЗП до декларації за 2014 рік).

Дивідендні аванси. Вони, як і раніше, йдуть у залік (через додаток ЗП), тобто зменшують податок на прибуток. Але водночас, якщо таких авансів виявилося більше ніж податку, то перенести їх частину, що не «зіграла», на наступний рік, судячи з проекту декларації, просто не вдасться. Усе тому, що проектом нового додатка ЗП якогось аналога ряд. 13.5.2 (як у «старому» додатку ЗП) не передбачено.

Невже сума, що не «зіграла», пропаде? І це попри те, що у п.п. 57.11.5 ПКУ чорним по білому написано, що дивідендний авансовий внесок — не самостійний податок, а частина податку на прибуток.

Виходить, різниця не має пропасти. Тим більше що і «заліковий» п.п. 57.11.2 ПКУ не говорить про можливість обліку тільки того дивідендного авансу, який сплачений у відповідному звітному році.

Ну а поки маємо те, що маємо. Хіба що своєрідним «бонусом» стане можливість урахувати таку різницю при розрахунку щомісячних авансів і через це платити їх у меншій сумі. Та й залишається сподіватися на те, що випадок з «перевищенням» виявиться не таким вже і поширеним.

Зменшення податку (додаток ЗП). У «проектній» версії додатка ЗП податок на прибуток зменшують 3 види платежів: щомісячні аванси; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; дивідендні авансові внески.

Причому зверніть увагу: зменшують податок на прибуток у зазначеній (!) послідовності. Однак приємного в цьому, слід визнати, мало.

Адже, скажімо, сума щомісячних авансів, що «не зіграли» на зменшення податку, утворює переплату (див. категорію 102.32 ЗІР). Її можна повернути або зарахувати на сплату податку наступних періодів (у тому числі зарахувати за заявою на сплату майбутніх щомісячних авансів). Тоді як з дивідендними авансами, що не «зіграли», подібний номер не пройде. Як зазначалося, контролери не вважають ці суми переплатою (повернути/зарахувати їх не дозволяють, та й перенесення незарахованого залишку за ними не передбачено). А в додатку ЗП вони, на жаль, стоять останніми.

Інша цікава деталь. Дивіться: щомісячні аванси (нараховані за звітний рік) до додатка ЗП (ряд. 16.1) заносять у повній сумі. А наступні «зменшуючі» платежі — тільки якщо дозволяє податок, що залишився. Поглянути хоча б на формулу ряд. 16.2, відведену для податку на нерухомість. Сюди заносять суму податку на нерухомість, яка не перевищує податок, що залишився після заліку на аванси. Від цього в додатку ЗП може осісти лише частина податку на нерухомість (якщо сам податок на прибуток незначний). Тож перенести сюди одним махом «нерухомий» податок вдасться не завжди.

Тут згадаємо про нещодавній лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 (див. «Бухгалтер 911», 2015, № 28, с. 16). У ньому контролери роз’яснили: працює правило «період у період» — коли податок на прибуток зменшується на «нерухомий» податок, сплачений за той самий звітний період.

До речі, в тому самому листі № 11999/6/99-99-19-01-01-15 зазначалося, що жодних коригувань фінрезультату на суму податку на нерухомість ПКУ не передбачено.

На щастя, це підтверджує і проект декларації, де немає рядка для коригування (збільшення) фінрезультату на суму податку на нерухомість.

Ну і все за тим самим залишковим принципом податок на прибуток зменшують дивідендні аванси.

Новий додаток РІ (за різницями). Його заповнюють платники, які розраховують різниці. Отже, обов’язково — високодохідники та добровільно — малодохідники, які з власної ініціативи погодилися на перерахунок ( п.п. 134.1.1 ПКУ).

Щоправда, логічно було б заповнювати додаток РІ в декларації за рік.

Хоча, з іншого боку, жодних приписок про «рік» для РІ в проекті декларації не знайдеш. Та й поглянувши в шапку РІ, можна побачити, як там провокаційно красуються також і «квартальні» періоди. Ну що ж, подивимося, як ситуацію розтлумачать контролери.

У цілому ж новий «масивний» додаток РІ включає 4 розділи:

— розділ 1 — амортизаційні різниці ( ст. 138 ПКУ);

— розділ 2 — різниці при формуванні резервів (забезпечень) ( ст. 139, 141 ПКУ);

— розділ 3 — різниці за фінансовими операціями ( ст. 140 ПКУ);

— розділ 4 — інші різниці.

Зверніть увагу: в ув’язці з додатком РІ платники, які розраховують різниці, заповнюють також додатки АМ, ЦП (якщо були операції з цінними паперами) і ТЦ (якщо здійснювалися контрольовані операції).

Амортизаційні різниці (додаток АМ). Для їх детального розрахунку відведений окремий «амортизаційний» додаток АМ. І тут — пікантний штрих. У «амортизаційній» ст. 138 ПКУ, по-доброму, ідеться про підрахунок різниць тільки щодо основних засобів і нематеріальних активів. Але от у «проектній» версії додатка АМ усе виглядає дещо інакше: у підрахунку амортизаційних різниць беруть участь не лише основні засоби, а також і інші необоротні активи, серед яких у тому числі МНМА (тобто усі 16 груп об’єктів з п.п. 138.3.3 ПКУ).

Насправді, це не відповідає ПКУ, оскільки залучає до перерахунку дещо ширший перелік об’єктів. Така от відмінність, не підкріплена законодавчо.

«Старі» збитки. Зверніть увагу: «старі» збитки (минулих років) «сидять» як зменшуюча різниця в ряд. 3.2.4 додатка РІ.

Нагадаємо: «старі» збитки — це та специфічна різниця, яку враховують усі без винятку платники*. Адже і високодохідники, і малодохідники коригують фінрезультат на збитки минулих років ( пп. 134.1.1, 140.4.2 ПКУ).

* Подробиці знайдете у статті «Обліковуємо збитки з податку на прибуток правильно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 23.

Тому якщо у малодохідників за плечима виявилися «старі» збитки, їм потрібно подавати додаток РІ із заповненим «збитковим» ряд. 3.2.4.

Тож візьміть на замітку: «старим» збиткам розробники не відвели (як у минулі часи) окремий рядок прямо в декларації, а помістили їх до додатка РІ.

Перехідні операції. Зверніть увагу: коригування за перехідними операціями 2014 — 2015 років (з розд. 4 підрозд. ХХ ПКУ) також увійшли до прикінцевого розділу 4 додатка РІ.

Що це за випадки? Наприклад, коли в бухобліку у 2014 році вже показали бухдоходи/бухвитрати, а податкові доходи/витрати згідно зі старими правилами могли визнати тільки «за грошима» (тобто на дату надходження/перерахування коштів на банківський рахунок або до каси). При цьому самі гроші пройшли пізніше — отримані/сплачені вже у 2015 році.

Під цей випадок саме підпадає поворотна фіндопомога, отримана раніше від неплатника податку на прибуток і включена до доходу, яку ми повертаємо сьогодні. Податківці вже не проти відповідного зменшення фінрезультату (див. «Бухгалтер 911», 2015, № 29, с. 18).

Тоді потрібні коригування:

— на суму коштів, що надійшли, збільшують фінрезультат до оподаткування ( абз. 1 п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, ряд. 4.1.15 додатка РІ);

— на суму сплачених коштів зменшують фінрезультат до оподаткування ( абз. 2 п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, ряд. 4.2.10 додатка РІ).

Так, скажімо, «за грошима» до 2015 року в податкових доходах могли опинитися договірні санкції (штрафи, неустойка та пеня; «старий» п. 137.13 ПКУ), а також суми отримуваного страхового відшкодування («старий» п.п. 140.1.6 ПКУ). Тому якщо такі суми нарахували ще у 2014 році, а отримали вже у 2015-му, їх додають до фінрезультату до оподаткування (через ряд. 4.1.15 додатка РІ).

До речі, поки нічого не залишається, як у цих самих рядках додатка РІ показувати коригування і колишнім єдиноподатникам, які стали «прибутниками». Так, якщо на ЄП було відвантаження, а оплата надійшла вже на загальній системі — фінрезультат збільшують (ряд. 4.1.15). І навпаки, якщо на ЄП прийшла оплата, а на загальній відвантажили — фінрезультат зменшують (ряд. 4.2.10).

Крім того, свої збільшуючі (ряд. 4.1.12, 4.1.13, 4.1.14) і зменшуючі (ряд. 4.2.7, 4.2.8, 4.2.9) фінрезультат коригування можливі щодо перехідної сумнівної заборгованості ( п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

А ось про «перехідні» резерви на оплату відпусток ( п. 24 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) розробники чомусь забули. Свого перехідного «витратного» рядка для них у розділі 4 додатка РІ немає. Подивимося, чи усунуть цей недолік. Інакше витрати за перехідними резервами доведеться відображати в загальному «резервному» ряд. 2.2.1 додатка РІ.

Важливо! Коригування за перехідними операціями проводять як високодохідники, так і малодохідники. У такому разі останнім доведеться також подавати додаток РІ.

На цьому експрес-огляд проекту сьогодні завершуємо. Дочекаємося форми.