Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, червень, 2015/№24
Друкувати

Відхід з ЄП: перехідні нюанси

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Міграція зі спрощеної системи на загальну та у зворотному напрямку — явище досить-таки поширене. Сьогодні ми пропонуємо вам розібратися в ситуації, якщо відходу з ЄП передувала операція відвантаження товару або складання акта наданих послуг, при цьому оплата відбулася вже при перебуванні на загальній системі. Чи буде це мати будь-які податкові наслідки — читайте в цьому матеріалі.
спрощена → загальна система оподаткування

У загальному випадку датою отримання доходу платника ЄП згідно з  п. 292.6 ПКУ є дата надходження коштів у грошовій (готівковій чи безготівковій) формі. Тому, як розумієте, при перебуванні на спрощеній системі відображати дохід не доведеться.

У цьому ж пункті ПКУ прописано порядок дії для юросіб у ситуації, коли здійснюється перехід із загальної системи на спрощенку. У такому разі датою отримання доходу платника ЄП групи 3 може бути дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які раніше на загальній системі було отримано передоплату (відповідно доходи відображені раніше не були).

У «фізиків» такої проблеми немає, оскільки у ФОП-загальносистемників дохід ураховується за оплатою (у тому числі авансовою).

А ось про зворотну ситуацію податкове законодавство зараз умовчує… Раніше розділ ІІІ, що регулює порядок обкладення податком на прибуток, застерігав цю ситуацію — скасований нині п.п. 135.5.14 ПКУ приписував відображати доходи в періоді надходження оплати. Тепер «прибуткових» застережень із цього приводу немає. При цьому сам факт існування такої норми у минулому недвозначно натякає, що думати нам потрібно саме у «прибутковому» напрямку. В ЄП «залазити» не потрібно.

«Прибутковий» напрямок — це бухоблікові правила. Оплату раніше відвантажених товарів / виконаних робіт / наданих послуг в бухобліку варто відображати за дебетом рахунка обліку грошових коштів і кредиту рахунка розрахунків з покупцями/замовниками. Тобто рахунки обліку доходів/витрат тут ні до чого.

Що ж це виходить: фактично дохід отримано, але формальних підстав для його відображення немає? Так. Законодавець, на жаль, забув передбачити перехідні «правила гри» для цієї ситуації.

Хоча чому «на жаль»? Сам платник від цього, імовірно, повинен тільки виграти. Але не потрібно поспішати з таким висновком.

В  абз. 1 п. 18 підрозд. 4 розд. XX ПКУ є норма, що регулює схожу ситуацію. Якщо в періоді відвантаження до 01.01.2015 р. доходи визначали «за касою», то при погашенні дебіторської заборгованості у 2015 році кошти, що надійшли, збільшують фінансовий результат до оподаткування.

Такі кошти, судячи з проекту декларації, зазначаються в додатку PI «Різниці».

Тому більш зваженою видається така позиція: дохід за вирахуванням собівартості від такої операції все ж таки потрібно обкладати податком на прибуток. Але як?

Не виключено, що й наші надходження податківці аналогічно теж «пошлють» у додаток PI «Різниці».

m.shevchuk@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам