Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2015/№12
Друкувати

«Коефіцієнтимо» ЄСВ: нові light-правила

Скрипкіна Катерина, експерт з питань оплати праці, e.skripkina@buhgalter911.com
Зі старими умовами застосування понижуючого коефіцієнта детінізація фонду оплати праці явно не вдалася. Тому ідеологи боротьби з «конвертами» додали «принадливості» своїм пропозиціям. Чи реально сьогодні скоротити витрати на ЄСВ? Давайте розбиратися разом.
виплата зарплати

«Хто винен?». Закон України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 р. № 219-VIII. Цього разу все зроблено правильно — нові норми щодо застосування понижуючого коефіцієнта внесені безпосередньо до Закону про ЄСВ (у розд. VIII з’явився новий п. 95).

«Що робити?». Оскільки зміни діють з 13.03.2015 р., застосовувати коефіцієнт за новими правилами можна при визначенні розміру ЄСВ у частині нарахувань на березневі доходи (нараховані в березні 2015 року).

При визначенні розміру нарахованого ЄСВ за січень і лютий 2015 року для застосування понижуючого коефіцієнта необхідно дотриматись «старих» правил, які визначені п. 3 розд. II Закону України від 28.12.2014 р. № 77-VIII (не діє з 13.03.2015 р.).

Претенденти на понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ

Шанс скоротити витрати на ЄСВ мають такі роботодавці:

1) юрособи, у тому числі їх філій, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (крім військових частин та органів, що виплачують грошове забезпечення, і підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, зазначених в абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону про ЄСВ);

2) фізособи-підприємці;

3) фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), і звичайні фізособи, які використовують працю інших фізосіб на умовах трудового договору/контракту.

Зауважимо, що за старими правилами правом на застосування понижуючого коефіцієнта могли скористатися лише роботодавці, зазначені в пунктах 1 і 2 наведеного нами переліку.

Умови застосування понижуючого коефіцієнта*

№ з/п

Умови*

Порядок розрахунку показників

1

БН(зо)* перевищує на 20 %
і більше СмБН(зо)2014
,
де БН(зо) — база нарахування ЄСВ з розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці;

СмБН(зо)2014 — середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 рік з розрахунку на одну застраховану особу

БН(зо)= БН : К(зо),

де БН — це загальна сума зарплати, винагород за ЦПД за роботи (послуги), лікарняних, декретних, нарахованих у звітному місяці;

К(зо) — кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у звітному місяці.

СмБН(зо)2014 = БН2014 : К(зм)2014 : СмК(зо)2014,

де БН2014 — це загальна сума зарплати, винагород за ЦПД за роботи (послуги), лікарняних, декретних, нарахованих у звітних місяцях 2014 року;

К(зм)2014 — кількість звітних місяців у 2014 році;

СмК(зо)2014 — середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік.

СмК(зо)2014 = К(зо)2014 : К(зм)2014,

де К(зо)2014 — кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати в кожному звітному місяці 2014 року

2

Після застосування коефіцієнта СП(зо)м не менше СмП(зо)2014, де СП(зо)м — середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці;

СмП(зо)2014 — середньомісячний платіж на одну застраховану особу за 2014 рік

СмП(зо)2014 = ЄСВ-2014 : К(зм)2014 : СмК(зо)2014,
де ЄСВ-2014 — загальна сума ЄСВ, нарахованого за 2014 рік.

СП(зо)м = ЄСВ(зм) : К(зо),

де ЄСВ(зм) — сума ЄСВ, нарахованого у звітному місяці

3**

К(зо) не перевищує 200 % СмК(зо)2014

* Щоб уникнути плутанини, використовуємо ті самі скорочення, які використовуються в п. 95 розд. VIII Закону про ЄСВ.

** Увага! Цієї умови мають право не дотримуватися ФОП-роботодавці, роботодавці — «незалежні професіонали» і фізособи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

 

* Усі дані для розрахунку показників по 2014 року, наведених у таблиці, берете зі звітів з ЄСВ (форма № Д4) за звітні місяці 2014 року.

Увага! Усі згадані вище умови повинні виконуватися одночасно, тобто лише підвищити зарплату на 20 % і більше недостатньо. Повинні також виконуватися дві інші умови.

«Підводне каміння»: оскільки при розрахунку коефіцієнта отриманий результат округлюють до трьох знаків після коми (детальніше про це далі), може виявитися, що, навіть підвищивши БН(зо) на 20 і більше відсотків, ви не виконаєте другу умову (може не вистачити декількох копійок).

У разі якщо ви дотримуєтесь вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII, тобто індексуєте зарплату працівників, показник БН(зо) збільшуватиметься і на суми індексації. За умов галопуючої інфляції це надасть істотний відсоток зростання БН порівняно з 2014 роком.

«Батіг до пряника»: якщо ви застосували понижуючий коефіцієнт і при цьому не сплатили нарахований ЄСВ у встановлені Законом про ЄСВ строки, право на застосування коефіцієнта втрачається до повної сплати недоїмки. Поновити його можна лише з місяця, в якому ви її погасите.

Вдалося виконати всі умови законодавця? Чудово! Тепер переходимо до розрахунку коефіцієнта.

Порядок розрахунку понижуючого коефіцієнта

Як вам визначити розмір понижуючого коефіцієнта (К) — дивіться на рисунку.

З 1 січня 2016 року розмір понижуючого коефіцієнта дорівнюватиме 0,6. При цьому законодавець не висуває будь-яких умов для його застосування.

Увага! Результат добутку ставки ЄСВ і понижуючого коефіцієнта округлюйте до трьох знаків після коми.

Якщо ви скористалися правом на понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, вказуєте про це у Звіті з ЄСВ.

У новій формі Звіту з ЄСВ, проект якого розміщений на сайті Мінфіну, відмітку про застосування коефіцієнта і розмір коефіцієнта потрібно буде проставляти в шапці до таблиці 1 додатка 4. ДФСУ і ПФУ обіцяють, що новий Звіт невдовзі з’явиться.

Понижуючий коефіцієнт і види доходів

Тут також є зміни на краще. При виконанні зазначених вище умов понижуючий коефіцієнт можна застосовувати при нарахуванні ЄСВ на доходи у вигляді:

— заробітної плати (доходів) фізичним особам;

— винагороди за ЦПД на виконання робіт / надання послуг;

— виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

— допомоги по вагітності та пологах.

Важливо! Роботодавець має право застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні сумісника.

Увага! За допомогою коефіцієнта можна зменшувати виключно ставки, установлені ч. 5 і абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ (36,76 % — 49,7 %, 36,3 %, 45,96 %, 34,7 %, 33,2 %). Не можна зменшувати ставки ЄСВ у розмірі 8,41 %, 5,3 %, 5,5 %.

При визначенні ЄСВ у частині утримань із зарплати, лікарняних, декретних і винагород за ЦПД коефіцієнт не застосовуйте.

Тепер на конкретних прикладах розглянемо, чи отримають вигоду роботодавці, які наважаться «вивести з тіні на світло» частину зарплати і застосують понижуючий коефіцієнт.

Приклад 1. Офіційна заробітна плата працівника протягом 2014 року та січня — лютого 2015 року складала 1300 грн. Крім того, роботодавець виплачував «у конверті» 2700 грн. У березні 2015 року роботодавець відмовляється від «конвертів» і підвищує офіційну зарплату до 4700 грн.

Умови для застосування понижуючого коефіцієнта виконані. Розмір коефіцієнта — 0,4. Ставка ЄСВ, встановлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

Розрахуємо фактичні витрати роботодавця на оплату праці працівника до підвищення зарплати:

1300 + 2700 + 1300 х 37,26 % + 2700 х 12,5 % = 4821,88 грн.,

де 12,5 % — умовний відсоток за переведення в готівку грошових коштів.

А тепер розрахуємо витрати на оплату праці в березні 2015 року:

4700 + 4700 х 37,26 % х 0,4 = 4700 + 4700 х 14,904 % = 5400,49 грн.

Отже, бачимо, що фактичні витрати на оплату праці роботодавця, який левову частку зарплати раніше виплачував «у конверті», збільшаться на 578,61 грн. (5400,49 - 4821,88). Але якщо врахувати ризик наразитися на величезні штрафи, то, можливо, краще діяти в межах закону та спати спокійно.

У разі якщо контролери виявлять порушення у вигляді виплати зарплати без сплати ЄСВ, ПДФО і ВЗ, витрати роботодавця збільшаться на штрафні санкції. У цьому випадку цілком імовірним є штраф — 30 розмірів мінзарплати, установленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, чиї права порушені (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) (у січні — листопаді — 36540 грн., у грудні — 41340 грн.). А конкретних винуватців «перевиховуватимуть» ще й неабиякими адмінштрафами.

Тепер розглянемо на прикладі, як ітимуть справи у скромнішого роботодавця, який виплачував «у конверті» не більше 30 % зарплати.

Приклад 2. Офіційна заробітна плата працівника протягом 2014 року та січня — лютого 2015 року складала 2000 грн. «У конверті» працівник отримував 600 грн. У березні 2015 року роботодавець відмовляється від «конвертів» і підвищує офіційну зарплату працівника до 2750 грн.

Умови для застосування понижуючого коефіцієнта виконані. Розмір коефіцієнта — 0,727. Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

Розрахуємо фактичні витрати роботодавця на оплату праці працівника до підвищення зарплати:

2000 + 600 + 2000 х 37,26 % + 600 х 12,5 % = 3420,20 грн.,

де 12,5 — умовний відсоток за переведення в готівку грошових коштів.

Витрати на оплату праці в березні 2015 року становитимуть:

2750 + 2750 х 37,26 % х 0,727 = 2750 + 2750 х 27,088 % = 3494,92 грн.

У цьому випадку різниця в «зарплатних» витратах є незначною — 74,72 грн. (3494,92 - 3420,20). При такому стані справ слід не замислюючись повністю переходити на «офіціалку» — і працівникам краще, і вам спокійніше.

e.skripkina@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам