«Собака зарита» в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік* (див. врізку ліворуч).
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 966-XIV.
Підприємства (крім бюджетних установ) зобов’язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу та звіту про річні фінансові результати.
Хто подає? Цей обов’язок поширюється на всі підприємства (за винятком бюджетних установ). Тобто фінзвітна повинність стосується всіх — «від малого до старого». При цьому форми звіту використовують ті самі, що і при поданні звітності до органу Держстатистики.
Для «новачків» є поблажка. Якщо підприємство створене і пройшло реєстрацію в період з 01.10.2014 р. по 31.12.2014 р. включно, то, як відомо, свій перший річний звіт воно має право подати тільки у 2016 році. Ви такий «новачок» і не подавали річну фінзвітність за 2014 рік? Тоді й держреєстратору цього року звітувати не потрібно (вперше потрібно буде це зробити у 2016 році).
Як подавати? Електронної форми подання звітності, на жаль, не передбачено. Закон про бухоблік у цьому аспекті використовує формулювання «подавати (надсилати рекомендованим листом)». Залишається «піший» спосіб подання (подання особисто) або надсилання поштою.
Держкомпідприємництва раніше роз’яснював (див. лист № 332**), що при надсиланні звітності другим способом доцільно оформити опис вкладення. А ось нотаріальне посвідчення підписів на звітності при цьому не вимагається.
** Лист Держкомпідприємництва від 18.01.2007 р. № 332.
До коли подавати? Тут автори Закону про бухоблік використовували формулювання «не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним». На практиці його трактують таким чином: до 1 червня звітність уже має бути подана. Виходить, цього року останній день для цього — п’ятниця 29 травня.
Урахуйте: у разі направлення фінзвітності поштою датою її подання згідно з п. 4 Порядку № 419*** вважається дата отримання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. А ось 10-денне обмеження, установлене п. 49.5 ПКУ, тут не працює. Усе тому, що передбачено воно виключно для податкової (а не фінансової!) звітності.
*** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
Склад фінзвітності. Хоч ідеться і про річну звітність, держреєстратора цікавлять виключно баланс і звіт про фінансові результати.
Тих, хто звітує за МСФЗ, зобов’язати подавати фінзвітність згідно з національними стандартами ніхто не має права, на що свого часу звертав увагу Мінфін у листі від 06.03.2012 р. № 31-08410-07-29/5792. Незважаючи на те що відтоді перелік суб’єктів, зобов’язаних «подаватися» саме згідно з МСФЗ, істотно розширився, висновки листа справедливі й зараз.
Цілком можливо, що в майбутньому подавати окрему фінзвітність держреєстратору зовсім не доведеться. Принаймні на це спрямовано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, інших організацій та фізичних осіб — підприємців» від 03.04.2015 р. Згідно з ним робити це буде орган Держстатистики, використовуючи подану вами раніше фінзвітність.
Подавати аудиторські висновки держреєстратору також немає необхідності (лист Держкомпідприємництва від 26.03.2008 р. № 2575). А тому останній не має права вимагати від вас ані сам такий висновок, ані вказівки відомостей про його наявність.
Відмітка органу Держстатистики: чи потрібна? Мається на увазі відмітка про дату отримання зазначеним органом фінзвітності. Законодавчих підстав для того, щоб фінзвітність, що подається держреєстратору, таку відмітку містила, немає. Але на практиці її інколи вимагають. Навіть незважаючи на те, що Держкомпідприємництва у своєму листі від 30.05.2007 р. № 3846 висловлювався із цього приводу в розумному ліберальному ключі.
Тим, кому не цікаво вступати в дискусію з держреєстратором щодо відмітки, можна дати таку пораду. Подайте держреєстратору відскановані другі примірники балансу та звіту про фінансові результати, які подавалися до органу статистики і містять його відмітку. Такі відскановані документи додатково завіряємо «живими» підписами осіб, які підписали оригінали, і «мокрою» печаткою (за наявності). Якщо ж фінзвітність подавалася електронкою, роздруковуємо та додаємо квитанцію № 2. У такому разі претензій бути не повинно.
Відповідальність за неподання фінзвітності держреєстратору. У Законі про бухоблік про відповідальність за подібну провину немає ані слова! Але може спрацювати ст. 1642 КпАП. «Влетіти» згідно з ч. 1 цієї статті можна на суму від 8 до 15 нмдг (136 — 255 грн.). Але що важливо — притягнути до відповідальності за цією адмінстаттею мають право тільки органи державного фінансового контролю (а перевіряють вони тих, хто працює з бюджетними коштами). Тому ймовірність накладення подібного штрафу на посадових осіб звичайного підприємства є дуже малою.
Підтвердження відомостей про юрособу. Крім фінзвітності, підприємства (ФОП не стосується) зобов’язані подавати держреєстратору щороку протягом місяця, який настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юрособу. Її складають за формою 6, затвердженою наказом Мін’юсту від 14.10.2011 р. № 3178/5. Строки її подання, як розумієте, залежать від дати держреєстрації.
Ураховуючи те, що на подання фінзвітності держреєстратору ви маєте фактично 5 місяців, її можна (але не обов’язково) подати разом з такою карткою. Принаймні якщо ваше підприємство було зареєстроване у грудні — травні.