Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, травень, 2015/№20
Друкувати

ПН і РК — нові віяння фіскалів

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
І знову податкові накладні... Днями у ЗІР з’явилася низка нових консультацій з приводу виправлення помилок у ПН, а також відображення РК у додатку Д1. Пропонуємо їх обговорити.
ПДВ-облік, позиція податківців

Правимо помилки в ІПН: новий механізм

Податківці змінили свій підхід до виправлення помилок, допущених в ІПН при реєстрації ПН. Нагадаємо: раніше для виправлення такої помилки (див. лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17) податківці рекомендували складати два РК: перший («мінусовий») — на ім’я покупця, ІПН якого помилково потрапив до ПН, другий (зі знаком «+») — на ім’я правильного покупця.

Але з реєстрацією таких РК виникли проблеми. Та й реальний покупець у цьому випадку взагалі залишався без ПН, а тільки з РК. Ці недоліки податківці, мабуть, врахували і запропонували інший варіант виправлення (див. категорію 101.19 ЗІР). Вони зазначили, що в такому разі потрібно:

1) помилкову ПН «обнулити», склавши РК. Зареєструвати такий РК повинен покупець, ІПН якого помилково потрапив до ПН. У такому РК:

— у заголовній частині зазначають дані помилкової ПН (тобто з помилковим ІПН);

— у табличній частині обсяги операцій показуються зі знаком «-»;

— у полі «Дата складання» зазначається дата складання помилкової ПН;

Судячи з усього, ідеться про поле «Дата складання», що стосується ПН, а не РК. Хоча, зізнаємося, у самій консультації цей момент змазаний ☹.

2) правильному покупцю скласти нову ПН з правильними реквізитами. Така ПН має бути складена датою першої події (датою виникнення ПЗ). Такий варіант заохочує до більш оперативного виправлення помилок, оскільки загрожує штрафами за несвоєчасну реєстрацію згідно зі ст. 1201 ПКУ.

Якщо помилилися в «умовному» ІПН: наприклад, замість ІПН 500000000000 поставили 200000000000. Тут діє аналогічний порядок. Помилкову ПН потрібно «відмінусувати», виписавши до неї РК. Тільки реєструвати цей зменшуючий РК повинен сам продавець. Адже РК, що не видаються покупцю, реєструються продавцем ( п. 22 Порядку № 1129*).

* Порядок заповнення податкової накладної в редакції наказу Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129.

ПН на неіснуюче постачання

Нещодавно в ЗІР з’явилася консультація, в якій зазначено: якщо ПН виписано на неіснуюче постачання (наприклад, складено не на ту дату), то РК до неї складати не потрібно. Тобто ми її просто ігноруємо. При цьому податківці виявлять розбіжності між даними декларації та ЄРПН і надішлють запит з проханням їх обґрунтувати (див. категорію 101.07 ЗІР). І все, більше жодних дій, на думку ДФСУ, робити не потрібно.

Усе б нічого, якби податківці розповіли, приберуть вони ці суми із СЕА за результатами виявлення розбіжностей чи ні. Поки що вони не надали роз’яснень із цього приводу. До цього моменту радимо підходити до зазначеної думки з обережністю і складати РК до таких ПН. У такому разі ви хоча б будете впевнені в тому, що задвоєння в СЕА виправиться. При цьому не забувайте: такий РК є «зменшуючим», а тому реєструвати його повинен покупець. Якщо ж він цього не зробить, перекрутяться дані і його СЕА**.

** Див. статтю «Отримали «зменшуючий» РК за «лівою» ПН: чи повинні ми його реєструвати» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 13.

Помилкову ПН і РК до неї ані продавець, ані покупець в декларації не відображає. Вони не мають статусу податкового документа.

Більше того, зазначена позиція податківців виглядає непослідовною. Вище ми говорили про їх рекомендації з приводу виправлення помилок в ІПН. У такому разі ПН теж складена на невідповідне постачання (постачання помилковому покупцю не було). Але там податківці чомусь говорять про те, що для виправлення помилки потрібно скласти РК до помилкової ПН (а не просто ігнорувати ПН).

Нульові РК: чи потрібно їх показувати в Д1?

Протягом достатньо довгого часу податківці наполягали на тому, що «нульові» РК не відображаються в додатку Д1. Власне кажучи, в ЗІР досі залишилася така консультація (див. категорію 101.23 ЗІР). Висновок цілком справедливий. Адже в  Порядку № 13*** зазначено, що в додатку Д1 розшифровується рядок 8. А оскільки нульові коригування не впливають на цей рядок, то в додатку Д1 нічого й розшифровувати.

*** Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість у редакції наказу Мінфіну від 23.01.2015 р. № 13.

Але у свіжій консультації в ЗІР (див. категорію 101.07) з’явився висновок, згідно з яким такі РК у додатку Д1 показувати все ж потрібно.

Якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь постачальника або коригування кількісних і вартісних показників у результаті не змінює суму компенсації, то у графі 7 таблиц 1, 2 і 3 додатка 1 до декларації зазначається дата отримання покупцем РК, зареєстрованого в ЄРПН.

Щоправда, цілком можливо, що згадка про нульові коригування опинилася в цій консультації випадково — у контексті того, що їх повинен також реєструвати продавець. На цю думку наштовхує й те, що свою стару консультацію податківці не прибрали.

Як бути в цій ситуації? Дуже обережним платникам, ураховуючи цей підхід ДФСУ, ми б рекомендували відображати в додатку Д1 і «нульові» коригування. Принаймні сил це відніме небагато, а від зайвих питань позбавить. Діяти так варто як мінімум доти, доки податківці самі не визначаться — потрібні ці показники в додатку Д1 чи ні.

Інша справа, що навіть якщо в додатку Д1 їх не вносити, жодних негативних наслідків для вас це не зумовить. У крайньому випадку — адмінштраф згідно зі ст. 1631 КУпАП.

m.kazanova@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться