Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2015/№42
Друкувати

ЮРЄП ліквідується: як учаснику повернути авто?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
ЮРЄП групи 3 перебуває у процесі ліквідації. Учасник хоче отримати назад легковий автомобіль, який він уносив до статутного капіталу. Як усе правильно зробити?
ліквідація, спрощенка

Візьмемо за основу припущення, що ЮРЄП, який ліквідується, — це ТОВ. У межах операції з повернення авто виникає «вагон і маленький візок» різних запитань. Як оцінити вживаний автомобіль? Чи може ЮРЄП видати внесок майном (що має на увазі проведення негрошових розрахунків, які для єдиноподатників заборонені)? Крім того, ТЗ є товаром підакцизним, що також є джерелом запитань для єдиноподатників. Чи можна продати автомобіль за готівку без застосування РРО? На який момент визначити його залишкову вартість? Пропонуємо вам розібратися з цими запитаннями.

Як оцінити?

Питання оцінки нерідко стає каменем спотикання між підприємством і засновником. При цьому, якщо правила такої оцінки прописані у статуті, орієнтуватися слід передусім на них. Якщо їх там немає, то краще всього, якщо сторони все ж дійдуть консенсусу. Вартість майна у такому разі може бути визначена, наприклад, згідно з його балансовою вартістю (у випадку з об’єктом ОЗ, яким є автомобіль, — залишковою вартістю). Інша справа, що вона (особливо у світлі небачених цінових коливань з кінця 2014 року й досі) далеко не завжди відповідає реальній ринковій вартості активів.

Як тоді діяти? На виручку в цьому випадку може прийти проведення незалежної оцінки майна. Обов’язковою вона не є, але якщо з учасником щодо цього питання виникне спір, який при цьому дійде до суду, останній може задовольнити клопотання засновника про проведення такої оцінки (про це опосередковано свідчить п. 3.7 Рекомендацій президії ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14).

Обов’язковою така оцінка згідно зі ст. 7 Закону про оцінку майна* є лише при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (госптовариств) з державною часткою майна або часток комунального майна. Тобто при ліквідації ЮРЄПів незалежна оцінка майна не є обов’язковою.

* Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльності в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Важливий нюанс: для ЮРЄПів норми ПКУ не передбачають обов’язкової умови про продаж ОЗ за ціною не нижче їх оціночної вартості. З цим згодні навіть податківці (див. роз’яснення в категорії 108.05 ЗІР). Щоправда, тут потрібно врахувати ось що: якщо ЮРЄП є платником ПДВ, то при визначенні бази ПДВ йому доведеться враховувати балансову вартість ОЗ на початок періоду, в якому відбулося постачання такого ОЗ ( п. 188.1 ПКУ).

Підакцизний товар: чи можна позбутися?

Це ще одне «підводне каміння». Благо ДФСУ в цьому питанні є ліберальною (про це читайте далі). Отже, загальновідомо, що суб’єкти господарювання (як юрособи, так і ФОП), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу ПММ в ємностях до 20 л), згідно з  абз. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ не можуть бути платниками ЄП (окрім групи 4).

Легкові авто** саме й належать до таких товарів (згідно з  п. 215.1 ПКУ). І тут добре б поставити крапку. Та де там: податківці в цьому питанні прив’язуються до видів діяльності згідно з КВЕД. Вони повідомили, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність згідно з класами 45.11, 45.19 і 45.40 розділу 45 КВЭД-2010*** (ср. 025069200), не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому вони дійшли висновку, що продаж єдиноподатником групи 3 ТЗ, який значиться у нього на балансі, узагалі-то є допустимим (див. роз’яснення в категорії 138.05 ЗІР).

** А також кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, ТЗ, призначені для перевезення 10 осіб і більше, ТЗ для перевезення вантажів.

*** Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.

Мабуть, лояльний висновок фіскалів пояснюється тим, що вони розділяють (1) діяльність з продажу ТЗ (з ЄП не сумісну) і (2) несистематичний продаж ТЗ, що не є для ЮРЄПа основною діяльністю. Саме другий вид є таким, що не карається (тобто до «вильоту» з ЄП призвести не повинен).

Виходить: одиничний продаж ТЗ не є «гріховним» навіть для платників ЄП, які не збираються припиняти свою діяльність. Що вже говорити про тих, хто перебуває на стадії ліквідації, для яких проблема переходу на загальну систему оподаткування точно не на першому плані.

Негрошовий розрахунок — під табу?

Ще одну проблему для ЮРЄПів приготував п. 291.6 ПКУ. Він зобов’язує таких платників (крім платників групи 4) здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

До доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений вище, ставки ЄП для ЮРЄПів групи 3 згідно з  п.п. 2 п. 293.5 ПКУ встановлюються в подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 цього Кодексу.

Однак це ще не усе. Якщо передача об’єкта ОЗ здійснюється наприкінці кварталу — уже в наступному місяці такий платник зобов’язаний залишити спрощенку.

У разі застосування платником ЄП іншого способу розрахунків, ніж зазначені в  п. 291.6 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущений такий спосіб розрахунків, він зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом ( п.п. 4 п.п298.2.3 ПКУ).

Виходить: якщо ЮРЄП ліквідується і одному з учасників видадуть негрошовий внесок у вигляді раніше внесеного ним авта, то підприємству загрожує перехід на загальну систему оподаткування вже з першого числа наступного кварталу. Тому наприкінці звітного періоду (кварталу) таких операцій слід остерігатися навіть у разі перебування підприємства на стадії ліквідації.

Крім того, вони взагалі є недопустимими для ЮРЄПа, один з учасників якої прийняв рішення вийти зі складу засновників (при «неліквідаційному» сценарії).

Як же оминути ці законодавчі перешкоди? Є один спосіб, який пропонуємо вам розглянути детальніше.

Замість передачі авто… продаж

Замість того, щоб видати учаснику внесок у негрошовій формі, можна майно, що підлягає видачі, йому ж продати, після чого виплатити вартість його частки грошовими коштами.

До речі, грошові розрахунки при ліквідації будь-якого підприємства (не обов’язково ЮРЄПа) є більш привабливими з точки зору оподаткування, ніж розрахунки в натуральній формі. Тому якщо є така можливість, майно ЮРЄПа краще спочатку продати, після чого розрахуватися за рахунок виручених коштів з його учасниками.

І тут (у випадку з продажем об’єкта ОЗ), до речі, допустимим є як безготівковий, так і готівковий розрахунок. Тільки майте на увазі, що у другому випадку потрібно враховувати готівкові обмеження:

10000 грн. — якщо засновник є юрособою;

150000 грн. — якщо засновник є звичайною фізичною особою****.

**** Подробиці дивіться у статті «Розрахунки готівкою: пам’ятаєте про обмеження!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 3.

А ось РРО в цьому випадку можна не застосовувати (на що податківці звертали увагу в листі від 10.04.2009 р. № 7612/7/23-7017/264 і у свіжих консультаціях із ЗІР). Замість цього доведеться оформляти ПКО і ВКО та видавати відповідні квитанції, підписані і посвідчені печаткою (у разі її наявності).

Особливості обліку продажу ТЗ

Для продажу об’єктів ОЗ єдиноподатниками передбачені особливі правила ( п. 292.2 ПКУ).

Виходячи з умов авто використовується ще з того часу, коли було передано учасником як внесок до статутного капіталу, а тому скористатися доведеться нормами абз. 2 п. 292.2 ПКУ. Вони свідчать, що при продажу ОЗ після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію дохід визначають як різницю між сумою коштів, отриманою від продажу ОЗ, і їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. При цьому податківці вказують, що її потрібно визначати згідно з  П(С)БО 7 (див. підкатегорію 108.01.02 ЗІР).

Важливо: виходить, залишкову вартість (тобто різницю між первісною вартістю авта і сумою зносу) визначають на день його продажу учаснику. Причому днем такого продажу, судячи з усього, потрібно вважати день надходження коштів в оплату ОЗ.

Тобто якщо ви з учасником домовитеся, що відчуження автомобіля здійснюється за його балансовою (залишковою) вартістю, то до ЄП-доходу ЮРЄПа включати буде просто нічого.

Якщо ж продаж об’єкта ОЗ здійснювати за ціною вище його залишкової вартості, то дельту доведеться включити до ЄП-доходу.

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться