Малоцінка не входить до складу основних засобів: позитив від ДФСУ

Ідеться про лист № 2457*. У ньому власне й міститься розумний висновок: МНМА не належать до «податкових» ОЗ. А звідси вже сприятливий для нас наслідок — різниці, які визначають відповідно до  ст. 138 ПКУ, за МНМА не виникають! Порадують ці висновки високодохідних платників, а також низькодохідників, які наважилися на проведення податково-прибуткових коригувань добровільно або не відмовилися від них через недогляд**.

* Лист ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2457/6/99-99-19-02-02-15.

** Див. статтю «Запитання щодо прибуткової декларації «в останній вагон» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 6).

Перші (високодохідники) зможуть скористатися таким «подарунком» від ДФСУ вже під час складання звітності за І квартал цього року***.

*** Як визначити, чи потрібно вам звітувати у квартальні строки, див. у статті «Квартальна дека з податку на прибуток: кому «пощастило» найбільше» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 13).

Плюс, якщо при складанні річної звітності (або квартальної за періоди 2015 року — якщо в цьому була необхідність) ви керувалися іншим підходом (що найімовірніше) і це вплинуло на фінрезультат і, як наслідок, суму податку, ніщо не забороняє вам подати уточнюючу декларацію. Квартальні платники зразка-2016 можуть виправити такі «помилки» при поданні звітної декларації за І квартал.

Але враховуючи суть амортизаційного коригування з  п.п. 138.1.2 ПКУ, розрахунок різниць за МНМА був невигідний тільки тим, що відбирав у платника його дорогоцінний час. Фактично ж у переважній більшості випадків вплинути на об’єкт оподаткування він не повинен був, оскільки п. 138.3 ПКУ не встановлює для МНМА мінімально допустимих строків корисного використання.

Різниці, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, знайдете у  ст. 138 ПКУ.

Винятки були можливі тільки в таких випадках.

1. Якщо в бухобліку платника було встановлено вартісний критерій для віднесення необоротних активів до складу ОЗ/МНМА інший, ніж 6000 грн. (з 01.09.2015 р.) або 2500 грн. (до цієї дати). Унаслідок цього деякі необоротні активи могли бути віднесені до складу ОЗ в бухобліку і до складу МНМА в податковому обліку. Або навпаки. Вплинути на фінрезультат це могло як у бік його збільшення, так і зменшення.

2. Якщо в бухобліку амортизацію МНМА нараховували виробничим методом, забороненим для таких активів у податковому обліку. У цей варіант навіть не вникаємо.

3. Якщо МНМА невиробничий. Тоді амортизація в податковому обліку була нульовою, тобто нижче, ніж у бухгалтерському обліку. А з урахуванням нової позиції вони мають бути рівними!