Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, квітень, 2016/№14
Друкувати

«Прибуткові» помилки — 2015: чи нараховувати «самоштраф»?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Штрафне звільнення для платників податку на прибуток підприємств (ПНП), передбачене п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ*, здавалося б, уже «на заслуженому відпочинку». Адже стосується воно звітності за періоди 2015 року. Але чи можна сподіватися на нього зараз, якщо в даних такої звітності платник виявив помилку(и) і бажає самостійно її (їх) виправити? Пропонуємо розібратися в ситуації.
податок на прибуток, адміністрування податків, виправлення помилок

* Детальніше про нього ви могли прочитати у статті «Штрафні (податок на прибуток) та перевірочні мораторії: на що сподіватися цього року?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 9.

Згідно з  п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за результатами діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників ПНП за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з ПНП та повноту його сплати не застосовуються.

Ми вважаємо, що штрафне звільнення має виручити і в такій ситуації. Якби наша ДФСУ не була такою «креативною», подібне питання не варто було б підіймати взагалі: по-хорошому, усі відповіді містить сам ПКУ (див. врізку ліворуч).

Дивіться, що виходить: (1) штрафне звільнення поширюється на результати діяльності у 2015 році; (2) допущено порушення правильності заповнення податкової декларації з ПНП саме за цей період; (3) міра покарання, яка «світила» б платнику, якби не було штрафного звільнення, — «самоштраф» згідно зі ст. 50 ПКУ — також є штрафною (фінансовою) санкцією. Тобто є всі підстави вважати, що ніякого «самоштрафу» бути не повинно.

Сумніви могли виникнути у зв’язку з тим, що ПКУ розмежовує: (1) штрафи, які уповноважені накладати податкові органи ( ст. 117 — 1281 ПКУ ); (2) так звані «самоштрафи», якими платник при виправленні помилок у податковій звітності «карає» сам себе (згідно зі ст. 50 ПКУ).

Може скластися враження, що  п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ обмежується тільки першими, але це не так, що підтверджує визначення штрафної (фінансової) санкції ( п.п. 14.1.265 ПКУ), якому відповідають як перші, так і другі санкції.

Для виправлення помилок низькодохідним платникам найлогічніше буде скористатися поданням уточнюючої декларації, тоді як високодохідні платники, які зобов’язані звітувати з ПНП уже за підсумками І кварталу, можуть скористатися і поданням додатка ВП у складі звітної декларації.

Якби не було звільнення, спосіб виправлення помилок, що викликають недоплату податку до бюджету, мав би важливе значення (від цього залежав би розмір штрафу: 3 або 5 % від суми недоплати). А так вибір на користь одного з двох варіантів (для високодохідних платників) істотного значення не має.

Важливо: звільнення стосується саме фінансових санкцій. Пеня такою не є. Не врятує воно і від адмінвідповідальності посадових осіб підприємства.

Насамкінець — ще один аргумент. Зі схожим звільненням від штрафів ми вже мали справу раніше. І податківці погоджувалися, що й при самостійному виправленні помилок за минулі періоди, які підпадали під дію звільнення, «самоштрафи» не повинні застосовуватися (лист ДПСУ від 05.04.2012 р. № 9993/7/15-1417).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться