Ті, що ризикують усім майном!.. Про відповідальність фізосіб-підприємців за своїми зобов’язаннями

За що?

Загроза майну ФОП може виникнути, якщо він своєчасно не погашає свої борги: 1) перед бюджетом; 2) перед контрагентами.

Стягнення майна в рахунок погашення боргів у будь-якому разі є можливим тільки за рішенням суду!

Якщо ми маємо справу з податковим боргом, то все може відбутися дуже швидко. Достатньо прострочити сплату податку, отримати від податківців податкову вимогу про сплату боргу та не прореагувати на неї протягом 60 календарних днів — і ось вже податківці можуть через суд вилучити у ФОП грошові кошти у погашення боргу (готівкові або ті, що знаходяться на поточному рахунку). Якщо ж грошових коштів виявиться недостатньо, то для погашення боргу може бути навіть продане майно ФОП ( ст. 95 ПКУ).

Що ж до боргів перед контрагентами, тут все відбувається повільніше. Отримати доступ до вашого майна кредитор зможе тільки після того, як:

— подасть на вас до суду та виграє справу (причому, якщо ви подаватимете апеляції, то судовий розгляд може затягнутися надовго);

— після отримає судовий наказ і звернеться з ним до виконавчої служби (саме там можуть звернути стягнення боргу на ваше майно).

Але в деяких випадках контрагент може подати позов про визнання вас банкрутом. У такому разі ваше майно буде вилучено в межах процедури банкрутства.

Що можуть забрати?

Ось тут і виникає запитання: що можуть забрати у ФОП? Інакше кажучи, на яке саме майно може бути звернене стягнення?

Відповідь на це запитання дають ст. 52 ЦКУ і  ч. 2 ст. 128 ГКУ: ФОП відповідає за своїми підприємницькими зобов’язаннями всім своїм майном, незалежно від того, використовувалося воно для провадження підприємницької діяльності чи призначено для задоволення особистих і побутових потреб цієї фізособи.

Виняток із цього правила складає майно, на яке згідно із законом не може бути звернене стягнення.

Більше того, якщо ФОП перебуває в шлюбі, то забрати можуть навіть частину майна, яка належить йому на правах спільної власності з дружиною (чоловіком). Щоправда, звернути стягнення на таку власність дуже непросто. Річ у тім, що, перш ніж забрати її, спочатку потрібно виділити в натурі частину, що належить ФОП ( ст. 371 ЦКУ, ст. 379 ЦПКУ*). Але на практиці буває так, що виділити частку в натурі взагалі неможливо, особливо якщо йдеться про спільну квартиру. У такому разі кредитор може наполягати на продажу частки та отриманні грошей від її продажу. Але бажаючих придбати таке майно дуже мало.

* Цивільний процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

Виділення в натурі припускає поділ майна так, щоб кожний власник своєї частини міг здійснювати своє право користування і розпорядження майном, не завдаючи незручностей іншим співвласникам.

Утім, кредитор має шанс звернути стягнення і на усе майно сім’ї (а не тільки на частину ФОП), якщо в суді буде доведено, що договір був укладений одним з подружжя в інтересах сім’ї і те, що було отримано за договором, використано на її потреби ( ч. 2 ст. 73 СКУ**).

** Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

Що не заберуть?

Коли вже йдеться про стягнення майна, важливо також знати, що є певні види майна, на які стягнення взагалі не може бути звернене.

Що це? Як ми вже говорили, закон може передбачати склад майна, стягнення якого здійснювати не можна. Зокрема, склад такого майна передбачений Законом № 606***. Так, у додатку до нього зазначено, що не можна вилучати:

*** Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.

— одяг, взуття, білизну, постільні речі — в складі, визначеному Законом № 606;

— необхідний кухонний посуд;

— 1 холодильник (з розрахунку на сім’ю);

— меблі — у визначеному Законом № 606 складі;

— усі дитячі речі, продукти харчування, необхідні сім’ї боржника, — з розрахунку на 3 місяці;

— паливо для приготування їжі та обігріву приміщення (необхідне боржнику, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні) на 6 місяців;

— 1 корову (чи козу, вівцю або свиню — у тих, хто займається сільським господарством);

— корми для худоби, посівне насіння та незібраний урожай — у складі, визначеному Законом № 606;

— інструменти для особистого профзайняття (швейні, музичні тощо).

Крім того, якщо борг не перевищує 10 мінзарплат (з 01.05.2016 р. і по 30.11.2016 р. — це 14500 грн.), то стягнення не може бути звернене на єдине житло та земельну ділянку, на якій воно розташоване (ч. 7 ст. 52 Закону № 606).

А якщо знятися з держреєстрації?..

Як бачимо, найцінніше вилучити можуть. Зважаючи на такі невтішні новини, у ФОП може виникнути ідея: а що коли знятися з держреєстрації, чи допоможе це уникнути підприємницьких боргів?

Вимушені вас розчарувати: анулювання підприємницького статусу проблему не вирішить. Річ у тім, що ФОП — це не новий суб’єкт права, відмінний від ФО. ФОП — це та сама фізособа, яка тільки має додатковий статус, — «підприємець». Цей статус усього лише надає їй право займатися госпдіяльністю. А втрата такого ніяк не припиняє зобов’язань фізособи за укладеними раніше договорами ( ст. 598 — 609 ЦКУ), оскільки суб’єкт права — одна й та сама фізособа.

Простіше кажучи, за своїми підприємницькими зобов’язаннями відповідає саме фізособа, причому не має значення, має вона на цей момент статус підприємця чи вже не має. Таким чином, навіть якщо юридично ви вже не є ФОП, це жодним чином не допоможе позбавитися боргів або зменшити їх.

Свого часу на цьому наполягав ВСУ (постанова від 04.12.2013 р. № 6-125цс13), про це саме прямо сказано і в п.п. 65.10.8 ПКУ.

ВСУ: «у випадку припинення суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи Її зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.»
ПКУ: «65.10.8. внесення до Державного реєстру запису про припинення діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли при провадженні підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання».

А може, краще збанкрутіти?

Як бачимо, зняття з держреєстрації не допоможе. Якщо у ФОП накопичилося багато боргів, тут вже слід думати про банкрутство як про єдино можливий вихід. Адже після того, як ФОП визнають банкрутом, усі борги, які не вдасться погасити за рахунок його майна, спишуться, тобто припинять існувати. Зрозуміло, до банкрутства, як до зими, слід готуватися заздалегідь. Спочатку треба утямити базові моменти:

1) банкрутом може бути визнаний тільки ФОП (звичайна фізособа збанкрутіти не може);

2) банкрутство «прощає» не всі борги, а тільки ті, які пов’язані з підприємницькою діяльністю. Таким чином, якщо ви, наприклад, узяли кредит на особисті потреби як громадянин (не має значення, чи були ви в цей час підприємцем чи стали ним пізніше), банкрутство вас як ФОП не врятує від виплат за таким кредитом.

Тепер про те, як запустити процедуру банкрутства. Заява про банкрутство подається до господарського суду. Це може зробити сам ФОП або ті, кому він заборгував. Що потрібно мати на увазі, готуючись до банкрутства?

Для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство самого ФОП-боржника сума боргу не встановлена (беззаперечний борг у 300 мінзарплат — це критерій для кредиторів, а не для боржника). Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону № 2343**** боржник повинен ініціювати своє банкрутство, якщо задоволення вимог одного чи декількох кредиторів унеможливить виконання грошових зобов’язань боржника повною мірою перед іншими кредиторами, а також в інших встановлених законом випадках.

**** Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII.

У процесі банкрутства усе ваше майно буде вилучено для погашення боргів. При цьому, якщо ви матимете намір позбавитися майна шляхом його продажу (дарування та іншого відчуження), знайте, що такі договори, укладені під час банкрутства або протягом року до нього, можуть бути визнані недійсними, і не лише в тому випадку, якщо вони укладені із зацікавленими особами (ч. 10 ст. 90 Закону № 2343)!

Зацікавлені особи — юрособи і фізособи, у тому числі чоловік/дружина, діти, батьки, брати, сестри, онуки та інші особи, щодо яких є обґрунтовані підстави вважати їх зацікавленими (абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2343).

Відповідно майно, продане за такими договорами, одержувачі зобов’язані будуть повернути.

Це станеться у разі, якщо кредитор або арбітражний керівник «запідозрить», що договір відповідає критеріям, зазначеним у ст. 20 Закону № 2343, і у випадку із зацікавленими особами.

Крім того, майте на увазі: при банкрутстві стягнення не може бути звернене на майно ФО, яке перебуває в заставі на підставах, не пов’язаних з підприємництвом. Це майно йде кредитору-заставодержателю (ч. 8 ст. 90, ч. 2 ст. 92 Закону № 2343).

Отже, розібравшись попередньо з майном, можна починати процедуру банкрутства. Починається вона з того, що ФОП-боржник подає заяву до суду, вказавши, що він не може задовольнити вимоги кредиторів (майна недостатньо). Далі суд визнає його банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Протягом двох місяців кредитори можуть пред’являти вимоги до ФОП (ч. 8 ст. 91 Закону № 2343). Потім майно боржника продається і розподіляється між ними (пропорційно наявним боргам).

Тут слід зазначити, що ініціювати процедуру банкрутства може не лише сам ФОП-боржник, а й кредитор (попередньо «накопивши» солідний борг з боку цього ФОП). При цьому чим більшим буде такий борг порівняно з боргами інших кредиторів, тим більша кількість майна боржника піде цьому кредитору.

А що ж із боргами, які залишилися непогашеними через нестачу майна боржника? ФОП-банкрут звільняється від них незалежно від того, були вони заявлені кредиторами у процесі банкрутства чи ні (ч. 3 ст. 92 Закону № 2343). Є лише незначні винятки: зокрема, не «прощаються» вимоги кредиторів з відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру.

Господарський суд за клопотанням будь-якого учасника у справі про банкрутство, арбітражного керуючого або з власної ініціативи може не допустити звільнення боржника від зобов’язань, якщо він вчиняв дії з приховування майна, подав недостовірну інформацію до суду, не надав необхідну інформацію або ухилявся від погашення боргів ( ч. 5 ст. 95 Закону № 2343).

Тому кредиторам банкрутство ФОП є невигідним, а ось самому ФОП, який вже не в змозі впоратися з лавиною боргів, дуже навіть вигідно.

Наслідки банкрутства

Саме собою зрозуміло, до банкрутства потрібно знятися з держреєстрації. Якщо цього не зробити, суд сам винесе ухвалу про припинення підприємницької діяльності боржника (п. 11 ст. 91 Закону № 2343).

Ну і слід знати про деякі обмеження, які спричинить банкрутство: 1) протягом 3 років ви не зможете, зокрема, знову зареєструватися як ФОП; 2) протягом 5 років ви не зможете з власної ініціативи повторно збанкрутіти; 3) якщо протягом 5 років ви усе ж таки знову збанкрутуєте, то за клопотанням кредиторів звільнення від непогашених боргів до вас не застосовуватиметься; 4) протягом 3 років ви не маєте права придбавати майно в кредит або брати в кредит гроші, укладати договір поручительства, передавати майно в заставу.