Індивідуальна норма витрати ПММ
Затвердити-то норму витрати можна і навіть обов’язково потрібно, але не брати її з повітря...
Отже, ви не знайшли точного найменування свого автомобіля у таблицях додатка А до Норм витрат ПММ... Головне: це не дає вам права списувати ПММ на такий автомобіль скільки завгодно, тобто, скажімо, за фактичними звітами водія. У будь-якому разі ви повинні обов’язково затвердити наказом по підприємству на кожний автомобіль норми витрати ПММ за певних умов експлуатації та керуватися цими нормами в обліку.
Не будемо переказувати подробиці розрахунків таких норм, але зауважимо, до речі, що за посиланням http://www.insat.org.ua/phpfiles/services/ldvpe/1/ (це сайт ДП «ДержавтотрансНДІпроект», про цю організацію ми ще скажемо) ви знайдете приклад розрахунку експлуатаційних витрат пального і навіть розрахункову форму.
Зверніть увагу на рекомендацію, наведену там же: розрахунок може робитися або щодня, або — якщо автомобіль протягом певного періоду часу експлуатується приблизно в однакових умовах руху — коригуючі коефіцієнти можна затвердити наказом і проводити розрахунки один раз за період (наприклад, тиждень, місяць).
Чому ДержавтотрансНДІпроекту можна вірити? Та хоча б тому, що згідно з п. 1.1 Норм витрат ПММ він оголошений законодавцем у сфері регулювання норм витрати ПММ.
Зрозуміло, що ваша проблема полягає в тому, що конкретні норми витрати на конкретний автомобіль розраховуються виходячи з базової лінійної норми, встановленої для такої конкретної моделі авто в таблицях додатка А до Норм витрат ПММ, а вашого транспортного засобу там немає.
У вашій ситуації є такі варіанти, перелічені в п. 2.1 Норм витрат ПММ, і зокрема, якщо не йдеться ні про встановлене на авто спецобладнання, що збільшує витрату, ні про переобладнання його на інший вид пального, то якщо:
1) ваша модель (модифікація) конструктивно не відрізняється від наведеної в таблиці істотно — тобто у неї такий же движок, конструкція трансмісії, споряджена маса і габарити — сміливо беріть базову норму «базової» моделі авто (п.п. 2.1.1);
2) усе так само, але відмінність від «базової» моделі полягає тільки у більшій спорядженій масі (наприклад, ви обшили кузов) — досить просто застосовувати коефіцієнт згідно з п. 1.4 Норм витрат ПММ (п.п. 2.1.2);
3) ваша вантажівка реально нової моделі та унікальної конструкції (тобто варіанти 1 і 2 не проходять), тоді вам потрібно звернутися до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» з відповідною заявкою (її форму затверджено як додаток Д до Норм витрат ПММ) і отримати тимчасову індивідуальну норму витрати пального на своє авто (п.п. 2.1.5).
Зрозуміло, ця послуга надається за плату. Замовити її, тобто подати заявку на розробку тимчасової індивідуальної норми витрати пального і так званої ідентифікаційної анкети, можна за таким посиланням: http://www.insat.org.ua/phpfiles/services/ldvpe/1/.
На цьому ваша морока, на жаль, не закінчиться: ця норма буде дійсна на період апробації (як правило, це 1 рік), після чого ви подасте туди ж «контрольні» дані, і потім дію норми може бути продовжено (з коригуванням або без нього). А забудете ви про це тільки тоді, коли побачите свою модель авто в таблицях додатка А до Норм витрат ПММ. Аж ніяк не раніше...
Усе сказане стосується саме норм витрат пального. А щодо норм витрат мастильних матеріалів можемо вас порадувати: тут усе набагато простіше, ще й до того ж безкоштовно. Дивіться: в п. 2.3 Норм витрат ПММ норми витрат мастильних матеріалів теж «тимчасові» (у тому сенсі, що тільки-но в Нормах витрат ПММ з’явиться модель авто, якої там не було раніше, — зрозуміло, з власними нормами витрат ПММ, — такі норми й починають працювати замість тимчасових). Тимчасові норми мастильних матеріалів встановлені в конкретних величинах чотирьох видів олив та мастил (моторні, трансмісійні, спеціальні та пластичні/консистентні) для двох категорій колісних транспортних засобів: 1) дизельних та газодизельних вантажівок і автобусів з повною масою понад 3,5 т; 2) інших автомобілів та автобусів.
Зверніть увагу на примітки 2, 3 і 4 до п. 2.3 Норм витрат ПММ.
Граничні норми зменшуються на 50 % для авто, молодших за три роки, і збільшуються до 20 % — у разі обґрунтування — для авто, старших за вісім років або з пробігом понад 150 тис. км, враховують не тільки долив, а й регламентні заміни, проте якщо факт менший, то приймається факт, а не межа.
І останнє. Якщо наказом по вашому підприємству було затверджено норми витрати пального для вашого унікального авто без отримання на нього тимчасової індивідуальної норми, то ми вважаємо, що це не робить безпідставними усі визнані в обліку витрати на пальне до дати отримання індивідуальної норми.
Просто можна говорити про розподіл (хоча б і заднім числом) цих сум на «підлімітні» (в межах «запізнілої» індивідуальної норми) та «понадлімітні» — з відповідними виправленнями у бухгалтерському обліку (а в межах горезвісних 1095 днів — і в податковому, але, зрозуміло, за наявності підстав, а вони ймовірні лише у періодах до 01.01.2015 р. — див. вище лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15).
Інакше кажучи: наслідки такої ситуації аналогічні тим, коли б за наявності для конкретного авто норм витрати пального у Нормах витрат ПММ у вашому наказі були б помилково затверджені інші величини. Помилилися — виправили, а іншого законодавство прямо не вимагає! При цьому усі коефіцієнти коригувань норм витрат пального — зрозуміло, за їх належного документального оформлення — дійсні (якщо ви їх, звичайно, застосовували).
Ну хіба що із застосуванням одного з них «заднім числом» можуть бути проблеми — з «надбавкою» на великий загальний пробіг авто (п.п. 3.1.10 Норм витрат ПММ). Але у зазначеній новелі цю «надбавку» і без того вимагається мінімізувати або для сучасних автомобілів не застосовувати взагалі...
Якщо ж норми витрат підприємством не затверджувалися, а списання проводилося просто «за фактом», то за період до 01.01.2015 р. фіскали кістьми ляжуть, а таки викосять «непідтверджені» витрати / валові витрати, що ж до пізнішого періоду — вони погоджуються: так, витрати правомірні на підставі первинного бухгалтерського документа (подорожнього листа, акта списання).
Блоги 
