Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2016/№35
Друкувати

Підприємець помилився у платіжці з ЄСВ: чим небезпечно?

Віталіна Мірошниченко • податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter 911.com
У 2014 році бухгалтер, заповнюючи платіжку з ЄСВ «за підприємця-єдиноподатника», помилився. Через неуважність зазначив ідентифікаційний номер іншої людини. І робив так протягом півроку. Надалі вже зазначав правильний номер підприємця. При цьому помилку не помітили. Зараз усе це спливло. Податківці визнали це сплатою за іншу людину, унаслідок чого у підприємця утворилася недоїмка з ЄСВ. Зараз перевіряльники: 1) згодні «перекинути» неправильно сплачене на рахунок єдиноподатника, 2) але мають намір застосувати санкції. Чи мають рацію податківці і які штрафи можуть застосувати?
ЄСВ, помилка, несплата, штраф, пеня, адмінштраф

Логіка податківців

У полі «Призначення платежу» платіжки потрібно зазначати саме номер підприємця — платника ЄСВ*. Платежі розносяться за інтегрованими картками платників виходячи з інформації, зазначеної у полі «Призначення платежу»**. Оскільки було зазначено номер іншої особи, в його рахунок і пішов платіж. А щодо «належного» підприємця утворилася недоїмка з ЄСВ.

* Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.

** Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422.

Що далі? А далі був запущений знайомий усім механізм погашення недоїмки. Для випадку з ЄСВ знайдете його в ч. 6 ст. 25 Закону про ЄСВ. Кожен наступний платіж спрямовувався спочатку на погашення недоїмки, а потім (решта) — на погашення поточного зобов’язання.

У результаті підприємець думав, ніби справно сплачує ЄСВ, а насправді кожен його платіж ішов на погашення недоїмки, а поточне зобов’язання (за браком коштів) залишалося непогашеним і автоматично перетворювалося на нову недоїмку. І так — протягом двох років.

Як наслідок, по-перше, доведеться погасити недоїмку.

Але з цим якраз найменше проблем. Оскільки податківці не проти перекинути кошти, що пішли на помилковий номер, у рахунок сплати ЄСВ за «правильного» підприємця.

По-друге, податківці хочуть сплати штрафу за несвоєчасну сплату ЄСВ. Цей штраф, очевидно, нарахують за кожний квартал починаючи з кварталу, в якому допущено помилку.

Адже щокварталу через перекидання поточної сплати в рахунок старого «боргу» утворювалася нова недоїмка.

При цьому, незалежно від дати фактичної сплати недоїмки, штраф становитиме ( п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ):

10 % своєчасно не сплаченого ЄСВ за I, II або III квартал 2014 року;

— та 20 % своєчасно не сплаченого ЄСВ за IV квартал 2014 року і кожний наступний квартал (лист ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2625/7/99-99-17-03-01-17).

По-третє, пеня за прострочення сплати ЄСВ у розмірі 0,1 % від недоїмки за кожний день прострочення платежу ( ч. 10 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Але й це ще не все.

Можливий також адмінштраф за ст. 1651 КУпАП у розмірі 680 — 1360 грн.

Добре, що у цього штрафу є строк давності.

Це 2 місяці з дня порушення, тобто у нашому випадку з дня, що настає за несвоєчасною сплатою ЄСВ.

Якщо податківці не встигнуть скласти протокол до спливу двох місяців з дня порушення (останньої «несвоєчасної сплати»), сплати адмінштрафу можна буде уникнути.

Пам’ятайте. Навіть якщо однотипних порушень (несплат ЄСВ) кілька, адмінштраф за це все одно один ( ст. 36 КУпАП). Підвищений адмінштраф за «повторність» порушень (2550 — 5100 грн.) не застосовуватимуть, оскільки він призначений лише для тих, до кого протягом року вже було застосовано адмінстягнення (лист ДФСУ від 27.05.2016 р. № 11713/6/99-99-10-02-15).

Аргументи проти

Виходить явний перебір за таку незначну помилку. Невже немає аргументів, щоб відбитися від штрафів?

Вважаємо, що аргументи є ☺.

У цьому випадку за основу можна взяти висновки з постанови Верховного Суду України від 16.06.2015 р. № 21-377а15:

Причина судового розгляду — платник помилково перерахував суму для сплати податку/збору не на той казначейський рахунок.

— податки/збори визнаються зарахованими до держбюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Як результат, помилку в коді бюджетної класифікації при заповненні платіжного доручення не можна вважати несплатою грошового зобов’язання;

— допущення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання передбачений п. 57.1 ПКУ строк — це дія, хоча й помилкова. А коли так, вона не містить ознак бездіяльності при сплаті узгодженої суми грошових зобов’язань і тому не є підставою для застосування штрафу згідно з п. 126.1 ПКУ.

Безумовно, у нас ситуація дещо інша. Але ідея та сама! Не було бездіяльності з боку платника! Гроші було сплачено. Належний отримувач кошти у визначений строк отримав. Законодавством у цьому випадку не передбачена сплата підприємцем ЄСВ за іншого підприємця. Отже, має місце технічна помилка (помилкова дія, тоді як каратися має бездіяльність). А вона не повинна призводити до санкцій!

На закінчення зауважимо, що недоїмка з ЄСВ не є податковим боргом, тому п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ до вас незастосовний і спрощенки ви не позбудетеся у будь-якому разі.

Порада. Щоб у майбутньому не втрапити в подібну ситуацію, радимо періодично перевіряти, чи немає у вас недоїмки. Для цього можна скористатися тим же електронним кабінетом платника податків, оформивши попередньо електронні ключі***.

*** Для вас буде корисною стаття «Електронний кабінет платника: час заходити» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 31).

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться