Декларація з ПДВ: уперше з новими додатками

* Наказ Мінфіну від 25.05.2016 р. № 503.

«Оновлений» додаток Д2

Одразу — до справи. Що за новою формою подаємо починаючи із звітності за серпень (IV квартал) 2016 року, вже зрозуміло. Але хто подає? Ті платники, у яких у поточній (серпневій) декларації заповнено ряд. 21. Основне нововведення: в Д2 тепер достатньо розшифрувати значення ряд. 21 тільки за періодами його виникнення та сумами. А ось «розкладати» від’ємне значення за контрагентами та оплатами більше не потрібно! Отже, заповнити його буде набагато легше ☺.

У принципі, підхід до заповнення Д2 залишається колишнім. Адже з нього тільки виключили зайві розшифровки. Та є кілька моментів, на які вам варто звернути увагу.

Момент 1. Як визначати період, у якому виникло від’ємне значення? Податківці в категорії 101.20 ЗІР та у листі № 24830** підтвердили, що при визначенні періоду виникнення від’ємного значення слід керуватися принципом хронології його виникнення. Спочатку погашається давніший «мінус», а свіжий «мінус», навпаки, залишається.

** Лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17.

Тому аналіз від’ємного значення починаємо від найсвіжішої ПДВ-декларації та закінчуємо найдавнішою. Доки не вийдемо на значення ряд. 21.

Момент 2. Податківці висловили свою думку з приводу обліку ряд. 16.1 (перехідний «мінус» попереднього періоду) при визначенні періоду виникнення від’ємного значення. Нагадаємо, були два альтернативні підходи:

1) під час визначення періоду виникнення від’ємного значення у кожному періоді порівнювати тільки податкові зобов’язання (ряд. 9) та «чистий» податковий кредит періоду (ряд. 17 - ряд. 16.1);

2) вважати, що поточні податкові зобов’язання (ряд. 9) спочатку погашаються старим податковим кредитом (ряд. 16.1), а потім вже у бій вступає поточний податковий кредит.

Судячи з листів № 24830 та № 15908***, фіскали — за другий варіант.

*** Лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 15908/6/99-99-15-03-02-15.

При цьому податківці самі визнають, що в Порядку № 21**** не визначено, якою саме є черговість погашення від’ємного значення попередніх періодів. Але, на думку фіскалів, все ж доцільно дотримуватися принципу хронології, згідно з яким: «податкові зобов’язання поточного (податкового) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого».

**** Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Водночас не буде помилкою і перший варіант визначення періоду виникнення від’ємного значення!

Момент 3. У якому порядку відображати суми в додатку Д2? Податківці тут також за «хронологію»:

— у верхніх рядках Д2 має фігурувати свіжий «мінус»;

— у нижніх рядках — найдавніший.

Момент 4. Якщо в одному з періодів заявлялося бюджетне відшкодування. Бюджетне відшкодування зменшує залишок від’ємного значення. Але як визначити, від’ємне значення якого саме періоду воно зменшує? Для відповіді на це запитання потрібно буде «розкласти» це бюджетне відшкодування і визначити, «покупки» (податковий кредит) якого місяця його сформували.

Приклад. Припустимо, рядки декларації за травень — серпень заповнено, як показано нижче. При цьому нехай:

— бюджетне відшкодування за серпень (відображене у ряд. 20.2) сформовано унаслідок придбань (податкового кредиту) серпня;

— бюджетне відшкодування за липень (відображено у ряд. 20.2) сформоване частково (1000 грн.) внаслідок придбань (податкового кредиту) липня і частково (1000 грн.) — внаслідок придбань червня.

Заповнюватимемо Д2 за варіантом, який пропонують податківці (визнаючи, що ряд. 9 спочатку погашається ряд. 16.1). Аналіз починаємо з декларації за серпень.

Якщо ви для заповнення порівнювали зобов’язання (ряд. 9) з «чистим» податковим кредитом поточного періоду (ряд. 17 - ряд. 16.1), повторимо: цей варіант теж буде правильним. Податківці це визнають!!!

Серпень. Значення ряд. 21 декларації за серпень становить 14000 грн. Маємо на увазі, що зобов’язання у ряд. 9 (6000 грн.) спершу були погашені ряд. 16.1 (17000 грн.). У результаті від старого (попередніх періодів) від’ємного значення залишилося 11000 грн. Решту 7000 грн. із ряд. 19 визнаємо серпневим від’ємним значенням. При цьому в серпні заявлялося бюджетне відшкодування (за рахунок податкового кредиту серпня). Тому зменшуємо від’ємне значення серпня (7000 грн.) на суму бюджетного відшкодування (4000 грн.). Разом від’ємне значення серпня становить 3000 грн.

Залишилося розшифрувати 11000 грн.

Липень. Значення у ряд. 21 липневої декларації становило 17000 грн. Рядок 16.1 (16000 грн.) погасив ряд. 9 (8000 грн.) і від старого від’ємного значення залишилося 8000 грн. Решта 11000 грн. із ряд. 19 — це від’ємне значення поточного періоду. У липні заявлялося бюджетне відшкодування (сформоване воно на 1000 грн. за рахунок придбань липня і 1000 грн. — це придбання червня). Тоді з від’ємного значення липня (11000 грн.) вираховуємо 1000 грн. Разом від’ємне значення липня становитиме 10000 грн.

Червень. Значення у ряд. 21 червня становило 16000 грн. Враховуємо, що ряд. 16.1 (6000 грн.) погасився ряд. 9. Тому усе від’ємне значення (16000 грн.) визнаємо червневим. Але нам потрібно тільки 1000 грн.

У підсумку Д2 буде заповнено так:

«Оновлений» додаток Д3

Додаток Д3 за оновленою формою подаємо починаючи із звітності за серпень (IV квартал) 2016 року. Заповнити його доведеться тим платникам, які в поточній декларації заявляють бюджетне відшкодування (заповнені ряд. 20.2 та ряд. 20.2.1 або 20.2.2).

І, власне, де «собака порився» — додаток Д3 доповнено новою таблицею 2, призначеною для розшифрування від’ємного значення. У ній доведеться розшифрувати «мінус» і за періодами його виникнення, і за контрагентами, і за оплатами.

Який «мінус» має розшифровуватися в таблиці 2 додатка Д3? Судячи з форми таблиці 2 — це увесь «мінус», який пройшов «фільтр» регліміту і може претендувати на бюджетне відшкодування (без урахування оплачено/неоплачено) (тобто це різниця між ряд. 20 і 20.1 декларації). До речі, підтверджує цей висновок і таблиця 1 Д3.

У новій таблиці додатка Д3 розшифровуємо від’ємне значення, яке зазначили у ряд. 1 таблиці 1 цього додатка (тобто різницю між ряд. 20 і 20.1).

Нагадаємо механізм заповнення таблиці 1 додатка Д3.

Як заповнювати таблицю 2 додатка Д3? Механізм її заповнення такий самий, як і у колишнього додатка Д2. Період виникнення від’ємного значення визначаємо, керуючись принципом хронології: рухаючись від найновішої декларації до найдавнішої.

Так, візьмемо дані нашого прикладу (який використовували для заповнення Д2) і проаналізуємо, які періоди сформували від’ємне значення, що може претендувати на бюджетне відшкодування (різниця між ряд. 20 і 20.1).

Серпень. Значення ряд. 20 декларації за серпень становить 18000 грн. Керуючись підходом податківців (поточні зобов’язання спочатку погашаються ряд. 16.1), приймаємо, що зобов’язання у ряд. 9 (6000 грн.) спочатку погашено ряд. 16.1 (17000 грн.). У результаті від старого від’ємного значення залишилося 11000 грн. Решта 7000 грн. — це від’ємне значення серпня.

Відповідно, визначився перший період виникнення від’ємного значення: серпень 2016 року (7000 грн.). Залишилося ще розшифрувати 11000 грн.(18000 - 7000).

Липень. А тут буде усе точно так, як і в нашому аналізі для Д2 (див. вище). Адже аналіз ми почнемо із ряд. 21 декларації за липень. Тож від’ємне значення липня становитиме 10000 грн.

Аналогічно і з декларацією за червень.

У результаті визначаємо, що «мінус» для Д3 сформувався за рахунок таких сум:

Ще цікавіше запитання: як розшифровувати контрагентів і вже потім — оплати за ними? Вважаємо, що тут принцип хронології не застосовний. Адже ПКУ ( п.п. «б» п. 200.4) встановлює тільки два критерії для бюджетного відшкодування: (1) суми мають бути оплачені та (2) вписуватися в цей регліміт. Тому, визначивши період від’ємного значення, «усередині» цього періоду можемо вибирати будь-яких контрагентів, а з огляду на те, що Д3 подається з метою, щоб заявити бюджетне відшкодування, — вибираємо найнадійніших.

І до речі, у листах № 24830 і № 15908 податківці нічого не говорили про необхідність дотримання критерію хронології при виборі постачальників. Тому платники можуть вільно вибирати, яких саме контрагентів їм туди вписувати.

Обравши контрагента, вибираємо оплати за ним. Тут, вважаємо, принцип хронології теж не застосовний. Вибирати оплати слід за тим самим принципом, що й раніше для Д2 (детальніше про це ми писали у статті «Нова декларація з ПДВ: заповнюємо «оновлений» додаток Д2» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 7)).