Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2016/№35
Друкувати

Працівнику встановили/зняли інвалідність: увага — на перехідний місяць

Лілія Ушакова • експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
Досить поширена у бухгалтерській практиці ситуація: працівнику встановили або зняли інвалідність. Давайте розберемося з виплатами в «перехідному» місяці (робочому році) та їх оподаткуванням.
ЄСВ, довідка МСЕК, ФОП-роботодавець, зарплата, лікарняні, відпустки

Оподаткування в перехідному місяці

ПДФО та військовий збір. Тут запитань немає. Ставки ПДФО та військового збору, що застосовуються до доходів фізосіб, не залежать від того, мають вони інвалідність чи ні. Нюанси є лише з податковою соціальною пільгою.

Важливо! Навіть якщо заява про застосування податкової соціальної пільги та відповідні підтвердні документи було подано не з початку звітного місяця, пільгу необхідно застосовувати до загальної суми заробітної плати, нарахованої за такий місяць.

ЄСВ. Роботодавець-підприємець (у сенсі фізособа-підприємець — роботодавець) нарахує ЄСВ на доходи працівників за єдиною ставкою 22 %. Тобто для цілей нарахування ЄСВ йому не важливо, чи встановлено його працівнику інвалідність.

А ось роботодавцям-юрособам у цьому питанні пощастило більше. На базу справляння ЄСВ, визначену щодо працівників-інвалідів, вони нараховують ЄСВ за пільговою ставкою 8,41 %.

Важливо! Підтвердженням того, що працівнику встановлено інвалідність, є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завіряє копію довідки безпосередньо роботодавець інваліда. Це прямо зазначено у п. 7 Інструкції № 449*. Врахуйте.

* Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (у редакції наказу від 28.03.2016 р. № 393).

Копію довідки до акта огляду в комісії про встановлення групи інвалідності завіряє безпосередньо роботодавець інваліда.

Причому нараховувати ЄСВ за пільговою ставкою на зарплату інваліда слід з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше (!) отримання підприємством копії довідки до акта огляду в комісії про встановлення групи інвалідності, та до дати припинення інвалідності.

Ви спитаєте: а як бути з вимогою щодо сплати ЄСВ з мінзарплати** у місяці зміни статусу «звичайний працівник — працівник-інвалід»? Відповідаємо: роботодавці-юрособи його можуть не застосовувати. Чому?

** Мінімальна заробітна плата, встановлена законом на місяць, за який отримано дохід.

По-перше, вимогу щодо ЄСВ з мінзарплати не застосовують роботодавці-юрособи при нарахуванні ЄСВ за ставкою 8,41 %.

По-друге, сума трудових виплат, нарахованих працівнику в перехідному місяці за період до встановлення інвалідності (з дня зняття інвалідності), — це дохід тільки за частину місяця. Порівнювати його з місячним розміром мінзарплати некоректно (фахівці ДФСУ це підтверджують).

А якщо працівник працює у фізособи-підприємця?

Тоді, на жаль, якщо база нарахування ЄСВ за цим працівником виявиться менше мінзарплати, підприємцеві-роботодавцю доведеться виконувати вимогу щодо сплати ЄСВ з мінзарплати. Адже він на базу справляння ЄСВ, визначену щодо працівника-інваліда, нараховує ЄСВ за стандартною ставкою 22 % (про що вже було сказано вище).

Лікарняні та зарплата

Лікарняні. Як правильно оплатити листок непрацездатності, якщо після тривалої хвороби працівникові встановлено інвалідність?

Щоб відповісти на це запитання, звернемося до документів, які регламентують порядок його видачі і заповнення, а саме: до інструкцій № 455*** та № 532****.

*** Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

**** Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

Листок непрацездатності видається на увесь період тимчасової непрацездатності до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) (п. 2.1 Інструкції № 455).

Ця комісія проводить огляд хворого протягом п’яти робочих днів (у разі заочного проведення комісії — трьох робочих днів) з дня надходження направлення лікарсько-консультаційної комісії і приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності (п. 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317).

Якщо хворого визнають інвалідом, його листок непрацездатності закривають днем надходження документів на медико-соціальну експертну комісію. При цьому дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у комісії (п. 3.11 Інструкції № 532), і вона обов’язково має бути зазначена в листку непрацездатності (п. 4.3 Інструкції № 455).

Таким чином, лікарняні за період, протягом якого документи хворого розглядалися в медико-соціальній експертній комісії (включаючи день, яким закрито листок непрацездатності та встановлено інвалідність), не нараховуються.

Саме такий висновок випливає з листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31.03.2010 р. № 04-06/Ш-155з-230.

Як оподатковувати лікарняний лист, що засвідчує дні хвороби до встановлення інвалідності, але наданий і нарахований пізніше?

З ПДФО та військовим збором запитань немає. А як бути зі ставкою ЄСВ? Чи можна на їх суму нараховувати ЄСВ за ставкою 8,41 %? Відповідь — не можна. Оскільки ви нараховуєте працівнику лікарняні за період до встановлення інвалідності, ЄСВ на такі виплати нараховуйте за ставкою 22 %.

Зарплата. Тут на перше місце виходить питання оплати періоду, протягом якого медико-соціальна експертна комісія розглядала документи працівника. Чому? У цей період працівник міг вийти на роботу. Тоді такі дні має бути оплачено в загальному порядку.

А якщо працівник не працював, а чекав рішення комісії? Тоді за дні, протягом яких його документи розглядалися в комісії з метою встановлення інвалідності, середній заробіток не зберігається. Тобто, простіше кажучи, за такі дні ні лікарняні, ні зарплата не нараховуються.

Щорічна відпустка

У загальному випадку тривалість щорічної основної відпустки, що надається працівникам за відпрацьований робочий рік, має бути не менше 24 календарних днів ( ст. 75 КЗпП та ст. 6 Закону про відпустки).

Тривалість відпрацьованого робочого року обчислюють з дня укладення трудового договору.

Водночас працівники-інваліди мають право на щорічну відпустку більшої тривалості (див. ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки). Так, інваліди I та II груп мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів, а інваліди III групи26 календарних днів.

Але як визначити кількість календарних днів відпустки за робочий рік, у якому працівнику встановили/зняли інвалідність? Адже, наприклад, за період до дати встановлення інвалідності працівник міг мати право на щорічну відпустку з розрахунку 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, а після цієї дати — з розрахунку 26 (30) календарних днів як інвалід ІІI (I або II) групи.

Відповідь проста: розрахувати тривалість відпустки пропорційно відпрацьованому часу до та після встановлення/зняття інвалідності в такому робочому році.

Наведемо порядок розрахунку тривалості відпустки.

Крок 1. Визначаємо тривалість звичайної та окремо — «інвалідної» щорічної відпустки, що припадає на один календарний день робочого року, за який надаємо відпустку. Для цього скористаємося формулою:

Тк.дн. = Дв: (К - С)

де Тк.дн. — тривалість відпустки, що припадає на один календарний день;

Дв — кількість календарних днів відпустки за повністю відпрацьований робочий рік (наприклад, для звичайної відпустки — 24 календарні дні, для «інвалідної» — 26 (30) календарних днів);

К — загальна кількість календарних днів у робочому році, за який надаємо відпустку;

С — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП у робочому році, за який надаємо відпустку.

Тобто показник Тк.дн. розраховуємо двічі. Перший раз — виходячи з тривалості щорічної відпустки, встановленої для звичайних працівників (назвемо її Тк.дн. 24), другий — для працівників-інвалідів (Тк.дн. 26(30));

Крок 2. Визначаємо «відпускний» стаж працівника (кількість календарних днів) у робочому році до дати встановлення інвалідності (Двідпр. 24) і після цієї дати (у випадку зі зняттям інвалідності — «відпускний» стаж до дати зняття інвалідності (Двідпр. 26(30)) і після неї (Двідпр. 24)).

Крок 3. Визначаємо кількість належних працівникові днів щорічної відпустки, використовуючи формулу:

Дв = Двідпр. 24 х Тк.дн. 24 + Двідпр. 26(30) х Тк.дн. 26(30)

де Дв — кількість календарних днів відпустки в робочому році, у якому було встановлено інвалідність.

Такий порядок розрахунку днів відпустки узгоджується з роз’ясненнями, наведеними Мінсоцполітики у листі від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13.

Приклад. Працівника прийнято на роботу 20.05.2015 р. З 16.03.2016 р. йому було встановлено ІІ групу інвалідності, про що свідчить копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії. Згідно з колективною угодою тривалість щорічних основних відпусток, що надаються працівникам організації за відпрацьований робочий рік, становить 24 календарні дні.

Отже, за період до дати встановлення інвалідності працівник мав право на щорічну відпустку з розрахунку 24 календарні дні, а після цієї дати (з 16.03.2016 р.) — з розрахунку 30 календарних днів як інвалід ІІ групи.

Визначаємо тривалість звичайної щорічної відпустки, що припадає на один календарний день робочого року, за який надаємо відпустку:

24 : (366 - 10) = 0,0674.

Визначаємо тривалість «інвалідної» щорічної відпустки, що припадає на один календарний день робочого року, за який надаємо відпустку:

30 : (366 - 10) = 0,0843.

Визначаємо «відпускний» стаж за відпрацьований робочий рік, у якому було встановлено інвалідність (період з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р.).

Припустимо, що в робочому році, за який надається щорічна відпустка (з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р.), не було періодів, які не включаються до стажу роботи, що надає право на таку відпустку (див. ст. 9 Закону про відпустки). Отже, «відпускний» стаж:

— за період з 20.05.2015 р. по 15.03.2016 р. становитиме 294 к. дн. без урахування святкових і неробочих днів, що припадають на цей період. У цей період тривалість відпустки становить 24 к. дн.;

— за період з 16.03.2016 р. по 19.05.2016 р. — 62 к. дн. без урахування святкових і неробочих днів, що припадають на цей період. У цей період працівник вже має право на відпустку тривалістю 30 к. дн.

Далі розрахуємо кількість днів щорічної відпустки, належних працівнику за відпрацьований робочий рік з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р.:

0,0674 х 294 + 0,0843 х 62 = 25 к. дн.

Отже, за відпрацьований робочий рік з 20.05.2015 р. по 19.05.2016 р. працівник-інвалід матиме право на щорічну основну відпустку тривалістю 25 календарних днів.

Як бачите, в місяці (а у випадку з визначенням днів щорічної відпустки — робочому році) зміни статусу «звичайний працівник — працівник-інвалід» роботодавцю слід взяти до уваги багато нюансів. Не забути про них вам допоможе ця стаття.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться