Лікарняні: є про що поговорити

У невідпрацьованому місяці нараховано виплату

Працівниця хворіла з 2 по 19 лютого 2016 року. У розрахунковому періоді з 1 по 7 жовтня 2015 року вона перебувала у відпустці «за свій рахунок», а з 8 по 31 жовтня — на лікарняному. У жовтні 2015 року їй була нарахована індексація за попередні місяці. Як розрахувати середню заробітну плати для лікарняного? Чи братиме участь у розрахунку жовтень 2015 року?

Нашим «проводарем» тут є Порядок № 1266*. У загальному випадку розрахунковий період, за який обчислюють середню зарплату для оплати періоду тимчасової непрацездатності, — 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку. При цьому місяці, які були повністю не відпрацьовані з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаємо з розрахункового періоду. До поважних причин Порядок відносить: 1) тимчасову непрацездатність; 2) відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; 3) відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медвисновком; 4) відпустку без збереження заробітної плати.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Крім того, на думку Мінсоцполітики, до поважних причин можна віднести:
— період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, за який нараховувався середній заробіток, що компенсується з бюджету (див. лист Мінсоцполітики від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15);
— період виконання повноважень члена виборчої комісії на платних засадах.

Календарні дні, не відпрацьовані з будь-яких інших причин (наприклад, дні відпустки, святкові/неробочі та вихідні дні), з розрахункового періоду не виключаємо.

У ситуації, описаній у запитанні, жовтень 2015 року повністю не відпрацьований з поважних причин (з 1 по 7 жовтня — у зв’язку з відпусткою «за свій рахунок», а з 8 по 31 жовтня — через хворобу). Тому цей місяць виключаємо з розрахункового періоду. Середньоденну зарплату розраховуємо виходячи з виплат, нарахованих з лютого 2015 року по вересень 2015 року і з листопада 2015 року по січень 2016 року.

Так-так, на жаль, разом із календарними днями жовтня 2015 року з розрахунку «піде» і сума індексації, нарахована в жовтні за попередні періоди. Розподілити її за періодами, за які вона нарахована, не вдасться. Суми донарахованої (чи сторнованої) зарплати слід обліковувати в тому місяці, в якому було здійснене таке донарахування (сторнування). Наші висновки підтверджує Фонд «тимчасової непрацездатності» у листі від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380.

Дотримуючись умов запитання, припустимо, що загальна сума зарплати, нарахована працівниці в розрахунковому періоді, становить 34306,00 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 334. Страховий стаж працівниці — 15 років 3 місяці. Розрахуємо середньоденну зарплату: 34306,00 : 334 = 102,71 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця: 102,71 х 5 = 513,55 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності: 102,71 х 13 = 1335,23 (грн.).

Лікарняні для новачка з премією

Працівниця, яка була прийнята на роботу 25.01.2016 р., захворіла 15 лютого. Як розрахувати їй суму лікарняних? Чи буде в розрахунку лікарняних брати участь сума місячної премії, нарахованої наприкінці лютого за фактично відпрацьовані дні цього місяця?

У ситуації із запитання немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця з 1-го до 1-го числа. Отже, керуватимемося п. 27 Порядку № 1266 (ср. ). Для такого випадку він визначає розрахунковий період як фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Таким чином, розрахунковим періодом для працівниці буде період з 25.01.2016 р. по 14.02.2016 р.

Для того щоб розрахувати середньоденну заробітну плату, необхідно поділити суму заробітної плати, нараховану працівниці за фактично відпрацьований час перед настанням тимчасової непрацездатності, на кількість календарний днів у розрахунковому періоді ( пп. 3 і 32 Порядку № 1266). Причому, на нашу думку, у розрахунку середньоденної заробітної плати має брати участь не лише сума винагороди за виконану роботу, розрахована виходячи з окладу (тарифної ставки), а й сума щомісячної премії, яка нараховується пропорційно відпрацьованому часу наприкінці місяця. Обґрунтуємо наші висновки на прикладі.

Приклад. Використовуючи умови запитання, припустимо, що працівниця хворіла з 15 по 25 лютого 2016 року. Її оклад згідно зі штатним розписом — 3720,00 грн. На підприємстві всім працівникам виплачується щомісячна премія (30 % від окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу). Працівниці нарахована зарплата за фактично відпрацьовані дні:

— січня — у сумі 1272,64 грн. (у тому числі премія — 293,69 грн.);

— лютого — у сумі 2763,42 грн. (у тому числі премія — 637,71 грн.).

Страховий стаж — 14 років. Крім того, з наданих працівницею відомостей з Пенсійного фонду (форма ОК-7) випливає, що її страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності перевищує 6 місяців.

Розраховувати страховий стаж, отриманий працівником-«новачком» за період з 01.01.2011 р., слід на підставі відомостей з Держреєстру загальнообов’язкового державного страхування (форми ОК-5 або ОК-7).

У розрахунку середньоденної зарплати братиме участь січнева заробітна плата (1272,64 грн.) і частина лютневої зарплати, нарахованої за 10 фактично відпрацьованих днів до початку хвороби, у сумі 2302,85 грн. (2763,42 грн. : 12 роб. дн. х 10 роб. дн.).

Середньоденна зарплата дорівнює: (1272,64 + 2302,85) : 21 = 170,26 (грн.), де 21 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю становить: 170,26 х 11 = 1872,86 (грн.), де 11 — кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.

Як бачите, якщо викинути лютневу премію з розрахунку лише на тій підставі, що вона нарахована наприкінці місяця після надання листка непрацездатності, то створюється дивна ситуація, при якій січнева премія бере участь у розрахунках, а лютнева — ні, хоча умови праці працівника не змінилися. Вважаємо таку ситуацію неприпустимою.

На нашу думку, при розрахунку середньоденної зарплати для працівника, який до початку хвороби перебував у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, слід враховувати усі складові зарплати, які нараховані в розрахунковому періоді.