Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2016/№4
Друкувати

«Рестайл» Порядку ЕА ПДВ

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Під зав’язку минулого року Кабмін постановою № 1177* оновив Порядок електронного адміністрування ПДВ. Є цікаві моменти. Огляд новинок наводимо у сьогоднішній статті.
СЕА ПДВ

* Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» від 30.12.2015 р. № 1177 (набула чинності з 12.01.2016 р.).

Порядок підігнали «авансом» (можуть, якщо захочуть ☺) під останні зміни у ПКУ, які «побігли» з 1 січня 2016 року, а також під липневі зміни 2015 року, що вже встигли «пожити». З’явилися в ньому і деякі нові уточнення, які у ПКУ безпосередньо не прописані! Пройдемося основними новинками.

«Суперформула». Так само, як і в «оновленому» п. 2001.3 ПКУ, у  Порядку закріплено, що безпосередньо складовою «суперформули» є показник ∑Овердрафт. Нагадаємо: механізм розрахунку цього показника не змінився! Тільки щоквартальний перерахунок ∑Овердрафт тепер здійснюється протягом перших 6 робочих днів кварталу.

Крім того, уточнили, які показники враховуються для розрахунку ∑Перевищ. Але зробили це якось недбало. Нагадаємо, що цей показник може з’явитися, якщо сума ПЗ за даними ПДВ-декларацій (з урахуванням УР до них) перевищує загальну суму ПДВ, зазначену у складених таким платником за відповідний період ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН ( п. 2001.3 ПКУ).

Так-от, при підрахунку ПЗ за даними декларацій (першої складової для розрахунку ∑Перевищ) в  Порядку пропонується брати суми ПЗ за операціями з постачання товарів/послуг та отримання нерезидентних оподатковуваних послуг, які здійснені після 01.07.2015 р., і РК до них. Якщо буквально читати те, що зазначено в  Порядку, то виходить, що для підрахунку беруться тільки ті РК, які складаються до «післялипневих» ПН. А ось РК, складені після 01.07.2015 р. до «старих» («долипневих») ПН, виходить, узагалі не беруться до розрахунку. Вважаємо, що це просто невдале формулювання в  Порядку, а механізм розрахунку цього показника залишиться тим самим.

Нагадаємо, що за вимогами ПКУ для «суперформули» враховуються РК, складені після 01.07.2015 р. до «старих» ПН, які видавалися покупцям — платникам ПДВ. Хоча на практиці цей момент ігнорувався та для підрахунку бралися абсолютно всі РК до «старих» ПН.

Сьогодні на практиці цей показник розраховують так (це підтверджується і листом № 22171**):

** Лист Міжрегіонального головного управління ДФС від 23.09.2015 р. № 22171/10/28-10-06-11.

Касовий метод. Для тих платників, які застосовують касовий метод на підставі п. 187.10 ПКУ (постачання теплової енергії, газу, послуг водопостачання, водовідведення тощо), є приємна новина. Для ліміту реєстрації (∑Накл) зарахуються і ПН, які складені до 01.07.2015 р., однак право на ПК за якими виникло після 1 липня 2015 року ( п. 9 Порядку). Це «відлуння» відповідної норми, закріпленої тепер в  п. 341 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (ср. ). Ліміт збільшать після подання декларації, в якій платник покаже ПК за такою ПН. Якщо ці ПН уже потрапили до раніше поданих декларацій, то вони також зарахуються для ліміту.

Але станеться це після того, як буде затверджена нова форма декларації з ПДВ (вона вже на підході). У першій декларації, яка подаватиметься за новою формою, платники-касовики одноразово повинні будуть задекларувати такі суми ( п. 9 Порядку). І вже за результатами подання такої декларації відбудеться збільшення ліміту.

Повернення «зайвих» коштів з електронного ПДВ-рахунка (на підставі Д4). Нагадаємо: як тільки ви подаєте додаток Д4 на повернення коштів, тут же (на дату його подання) вам відразу ж на цю суму зменшать ліміт реєстрації через зменшення показника ∑ПопРах ( п. 2001.6 ПКУ). У зв’язку з цим у  Порядку «уточнили» два важливі моменти:

— по-перше, повернення коштів з ПДВ-рахунка на поточний рахунок можливе, якщо це не призведе до виникнення від’ємного ліміту реєстрації (така вимога тепер «красується» у  п. 2001.6 ПКУ);

— по-друге, якщо гроші не будуть повернені протягом 10 робочих днів після закінчення граничного строку для самостійної сплати ПЗ по декларації, то показник ∑ПопРах підлягає сторнуванню, тобто його відновлять ( п. 21 Порядку). Як бачимо, на законодавчому рівні допускається, що гроші можуть бути не повернені.

Нагадаємо: за загальним правилом повернути гроші на підставі додатка Д4 мають протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого для самостійної сплати ПЗ за декларацією, з якою подавався Д4 ( п. 2001.6 ПКУ, п. 21 Порядку).

РК. Установили, хто повинен реєструвати зменшуючі РК, складені до «долипневих» ПН. Нагадаємо, що в цьому питанні були розбіжності. ПКУ встановлював, що такі РК повинен реєструвати постачальник. Водночас ЄРПН пропускав на реєстрацію такі РК, тільки якщо вони реєструвалися покупцем***. Тепер дописали, що зменшуючі РК, складені після 01.07.2015 р. до «старих» ПН, повинен усе ж таки реєструвати покупець ( п. 16 Порядку).

*** Детальніше про цю проблему ми писали у статтях «Розрахунок коригування до ПН: розбираємо популярні питання» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 35) і «Зменшуючі РК за «старими» ПН: проблема без вирішення?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 34).

Також уточнили: якщо РК стосується змін за декількома товарними позиціями, то при визначенні того, хто повинен реєструвати РК (покупець чи продавець), потрібно враховувати загальний результат ( п. 16 Порядку). У принципі, те саме працювало й раніше.

Анулювання ПДВ-реєстрації (звичайний платник). Тут є такий важливий момент. Як і раніше при анулюванні ПДВ-реєстрації, електронний ПДВ-рахунок закривається. При цьому залишок коштів на ПДВ-рахунку підлягає перерахуванню до бюджету ( п. 2001.8 ПКУ). Якщо до бюджету списано більше коштів, ніж сума ПЗ за декларацією останнього звітного періоду, то, як зазначено у  п. 27 Порядку, цей надлишок можна повернути в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ. Нібито нічого нового. Ця норма була й раніше. Але тут каверза. Оновлений п. 43.4 ПКУ встановлює, що повернення надміру зарахованих ПДВ-коштів можливе виключно на електронний рахунок. А його вже закрили… Тобто виходить, механізму повернення цих грошей немає?

Сільгоспники-«спецрежимники». У таких платників буде додатково три електронні ПДВ-рахунки: 1) рахунок для операцій з постачання/надання сільгосптоварів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначених п. 209.19 ПКУ) (3753); 2) рахунок для операцій з постачання зернових і технічних культур (3754); 3) рахунок для операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної п. 209.19 ПКУ (3755).

Колишній сільськогосподарський електронний ПДВ-рахунок зберігається. Як зауважили податківці в  листі № 203/7/99-99-19-03-02-17****, на такий рахунок потрібно перераховувати кошти для реєстрації у 2016 році «спецрежимних» ПН 2015 року. Крім того, якщо за результатами останнього звітного періоду 2015 року у «спецрежимній» декларації будуть визначені суми для перерахування на спецрахунок, але вони так і не перераховані на електронний сільгоспний рахунок, такі суми перераховуються на «старі» (відкриті у 2015 році) рахунки.

**** Лист ДФСУ від 05.01.2016 р. № 203/7/99-99-19-03-02-17.

За інформацією Держказначейства, зараховувати кошти на додаткові електронні рахунки можна вже з 11.01.2016 р., а ось операції зі списання цих коштів проводитимуться з 20.01.2016 р.

Як ми зазначали раніше, для реєстрації «спецрежимних» ПН і сплати ПЗ за «спецрежимною» операцією сільгоспник перераховує гроші на ці додаткові електронні рахунки (залежно від виду операції).

Сума ПЗ (додатна різниця між ПЗ і ПК) за «спецрежимною» декларацією обов’язково має пройти через додатковий електронний ПДВ-рахунок.

Далі за пропорцією розподілу ПЗ між бюджетом і платником (залежно від виду операції) ці кошти автоматично (протягом наступного операційного дня після їх «потрапляння» на цей рахунок) розподіляються між основним електронним рахунком і спецрахунком у банку.

При цьому кошти, що зараховуються на додаткові електронні ПДВ-рахунки, братимуть участь у показнику ∑ПопРах. А гроші, які потраплятимуть з додаткових електронних рахунків на основний електронний рахунок у результаті автоматичного розподілу, зрозуміло, повторно не братимуть участь у розрахунку показника ∑ПопРах ( п. 5 Порядку).

Списання сільгосп-ПДВ до бюджету за підсумками звітного періоду також відбуватиметься з основного електронного рахунка.

Автоматичне перерахування коштів на сільськогосподарський спецрахунок у банку проводиться, тільки якщо платник достовірно вкаже реквізити такого рахунка ( п. 23 Порядку). Для новозареєстрованих «спецрежимників», а також тих «спецрежимників», які неправильно вказали реквізити спецрахунка, датою списання коштів з додаткового електронного рахунка на спецрахунок буде робочий день, наступний за днем подання таким платником «першої» «спецрежимної» декларації або декларації з достовірними даними про реквізити спецрахунка ( п. 23 Порядку).

І цікавий момент щодо анулювання. При виключенні «спецрежимника» з Реєстру відкриті додаткові електронні рахунки анулюються. Порожні додаткові електронні рахунки (на яких немає коштів) закриваються не раніше ніж протягом робочого дня, наступного за днем такого анулювання/виключення ( п. 7 Порядку).

Якщо на додатковому рахунку є кошти та вони автоматично не розподілені між основним електронним рахунком і спецрахунком станом на наступний робочий день з дня видалення «спецрежимника» з Реєстру, такі кошти перераховуються до бюджету.

Якщо коштів на додаткових електронних рахунках бракує для погашення задекларованих зобов’язань, то тоді перерахування суми ПДВ до бюджету здійснюється з основного електронного рахунка, а перерахування коштів на спецрахунок — з поточного рахунка ( п. 28 Порядку).

Сільгоспники, які відповідають вимогам п. 209 ПКУ, але не обрали «спецрежим». Таким платникам додаткові електронні рахунки не відкриваються ( п. 4 Порядку). Для сплати ПЗ за сільгоспною діяльністю вони зараховують кошти на свій основний електронний ПДВ-рахунок.

m.kazanova@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам