Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2016/№31
Друкувати

Ви запитували на семінарі: частина 2 — податок на прибуток

Смердов Віталій, шеф-редактор
Колеги, ми продовжуємо цикл матеріалів за підсумками семінарів, проведених у Києві та Одесі. І сьогодні ми торкнемося запитань з податку на прибуток. Звичайно, таких запитань було помітно менше, ніж з ПДВ, але їх важливості/актуальності це не зменшує.
відповідаємо на запитання передплатників

Гроші «зависли» у проблемному банку: як їх відобразити в обліку?

Проблеми в банківському секторі, на жаль, тривають. І торкнулися вони, у тому числі, іменитих банків. Усе це створює проблеми і для бізнесу. Тому порада: якщо банк почав затримувати платежі або у вас виникли інші сумніви в його платоспроможності, не чекайте, доки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадить у ньому тимчасову адміністрацію. Постарайтеся до цього моменту переказати такі кошти до іншого банку або, як варіант, ініціювати їх перерахування до бюджету як переплату з будь-якого податку/збору (в останньому випадку ви зможете потім повернути їх на підставі ст. 43 ПКУ). Є й інші способи порятунку подібних коштів.

Зокрема, їх переоформлення на фізичних осіб. У такому разі, якщо в банку буде запроваджено тимчасову адміністрацію, їх можна буде повернути через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, навіть якщо банк за фактом такі кошти не перерахує, ви зможете вирішити цю проблему на свою користь за допомогою суду. Водночас, якщо ви запізнитеся хоча б на один день, суд, найімовірніше, уже не допоможе. Про це свідчить, зокрема, ухвала ВАСУ від 15.12.2015 р. у справі № К/800/48320/14.

Але зараз мова не про це*. Припустимо, що ситуація розвивається за поганим сценарієм і кошти підприємства залишилися в банку, в якому запровадили тимчасову адміністрацію. Які наслідки для обліку? Перш за все, такі кошти перетворюються на заборгованість банку перед підприємством. Більше того, така заборгованість є сумнівною. У зв’язку з цим цю суму потрібно перекласти з субрахунку 311 на субрахунок 377, що свого часу підтверджував і Мінфін (див. лист від 18.10.2010 р. № 31-34020-20-10/28202).

* Детальніше щодо цього питання ви можете прочитати в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 25.

Оскільки заборгованість стала сумнівною, за нею на дату балансу доведеться нарахувати резерв сумнівних боргів. Далі можливі два сценарії:

1) якщо підприємство не відображає коригування з податку на прибуток (його дохід за рік не перевищує 20 млн грн., було прийнято рішення не відображати їх), сформований резерв іде на витрати (на дебет субрахунку 944) і зменшує об’єкт з податку на прибуток. У майбутньому, якщо гроші з проблемного банку врятувати не вийде, заборгованість потрібно списати через раніше сформований резерв;

2) якщо підприємство відображає коригування, воно, як і в попередньому випадку, збільшує витрати в бухгалтерському обліку на суму резерву. Водночас ця ж сума збільшить фінансовий результат до оподаткування (у декларації це ряд. 2.1.2 додатка РІ). Таким чином, об’єкт з податку на прибуток не змінюється (незважаючи на те що підприємство зазнає реальних збитків). Подібний підхід неодноразово підтверджували податківці. Звичайно, він несправедливий, але так у цій частині прописано ПКУ ☹. При цьому практикою були запропоновані такі способи боротьби з такою несправедливістю:

Що стосується посилання в п.п. 139.2.2 ПКУ на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму коригування резерву, то це інша ситуація. Таке коригування застосовується тільки в тому випадку, якщо резерв коригується, зокрема, через те, що заборгованість перестала бути сумнівною (зі збільшенням фінансового результату до оподаткування).

— формувати резерв у незначній сумі, використовуючи для цього коефіцієнт сумнівності. У такому разі фінансовий результат до оподаткування буде збільшено тільки на суму такого резерву. У свою чергу, суму перевищення можна буде віднести на витрати напряму, без відображення коригувань — за умови, що така заборгованість відповідатиме ознакам безнадійності з п.п. 14.1.11 ПКУ (у цьому випадку це може бути ліквідація банку-боржника — п.п. «з»);

— продати борг банку іншій особі або, як варіант, передати безоплатно дружньому підприємству. У такому разі підприємство звільняє себе від «збільшуючого» коригування на суму резерву. При цьому обидва варіанти дозволяють віднести суму боргу на витрати (різниця тільки в тому, що в першому випадку буде необхідно відобразити й доходи).

Це головні облікові особливості. У свою чергу, з нюансами ви можете ознайомитися в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 25.

Дохід за перше півріччя перевищив 20 млн грн.: чи потрібно переходити на квартальний період?

У загальному випадку головним критерієм для застосування квартального звітного періоду з податку на прибуток є сума доходів за даними бухгалтерського обліку за минулий рік. Спеціально звертаємо увагу — саме за минулий рік. У свою чергу, сума таких доходів за поточний рік для цілей визначення квартального/річного звітного періоду значення не має. Ця сума матиме значення тільки наступного року.

Простіше кажучи, якщо у 2016 році платник застосовує річний період, але за даними фінансової звітності за перше півріччя його дохід перевищив 20 млн грн., переходити на квартальний період у поточному році не потрібно. Це буде потрібно тільки з наступного року.

Також зауважимо, що для цілей застосування коригувань з податку на прибуток 20-мільйонний критерій визначається за правилом «рік у рік» (а не за минулий рік, як для зазначеного правила застосування річного/квартального періоду). Таким чином, у розглянутій ситуації (якщо у 2016 році дохід платника за даними бухобліку перевищив 20 млн грн.) платнику доведеться застосовувати коригування вже з 2016 року.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться