Відряджається для роботи у вихідний день: оплачуємо правильно

Гарантії для відряджених

Гарантії і компенсації при службових відрядженнях установлені у ст. 121 КЗпП. Працівникам, направленим у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором. Однак розмір такої оплати праці не може бути нижче середнього заробітку.

Таким чином, для оплати праці працівника за період відрядження необхідно:

— по-перше, визначити денний заробіток за місяць, в якому працівник перебував у відрядженні;

— по-друге, розрахувати середньоденну заробітну плату працівника;

— по-третє, порівняти отримані величини. Якщо денний заробіток вищий за середньоденну заробітну плату, то дні роботи у відрядженні оплачують виходячи з денного заробітку (тобто як звичайні робочі дні). У протилежній ситуації — за середньоденним заробітком.

Як розрахувати денний заробіток?

Денний заробіток розраховується виходячи із зарплати працівника та кількості робочих днів за нормою робочого часу в місяці перебування у відрядженні. При цьому розрахунок необхідно здійснювати виходячи з повністю відпрацьованого місяця.

До денного заробітку працівника включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому він перебуває у відрядженні: оклад, доплати, надбавки, премії, які не мають разового характеру, індексація тощо.

Тепер щодо розрахунку середньоденної заробітної плати. Його здійснюють згідно з Порядком № 100* виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передують місяцю направлення у відрядження.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Розрахунок середньоденної заробітної плати здійснюють згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передують місяцю направлення у відрядження.

Святково-вихідний «доважок»

Тепер що стосується «святково-вихідних» нюансів.

Розпочнемо з того, що спеціальних положень щодо оплати праці працівника у відрядженні у вихідний, святковий або неробочий дні КЗпП не містить.

Водночас п. 9 розд. I Інструкції № 59** встановлено таке.

** Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.

1. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний день, то компенсація за роботу в цей день виплачується відповідно до законодавства. Тобто працівнику здійснюються виплати з урахуванням ст. 107 КЗпП, а саме в розмірі подвійної годинної або денної ставки*** понад оклад, оскільки робота виконувалася з перевищенням місячної норми в його вихідний день.

*** Зверніть увагу: саме в розмірі подвійної годинної або денної ставки, а не в розмірі двох денних виплат або двох середньоденних заробітків, якщо дні роботи у відрядженні оплачені виходячи з цієї величини. — Прим. ред.

2. Якщо працівник працював у відрядженні у святковий день, який за графіком роботи на його підприємстві був його робочим днем, то оплата проводиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад.

Якщо ж за графіком роботи підприємства, з якого працівника було відряджено, цей день був на підприємстві святковим (неробочим), то оплата здійснюється в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася з перевищенням його місячної норми.

Важливо! Положення Інструкції № 59 є обов’язковими для бюджетних організацій і підприємств та організацій, які повністю або частково фінансуються з бюджету. Підприємства госпрозрахункової сфери ці питання мають вирішити самостійно в колективному договорі або окремому положенні про оплату****.

**** Однак положення цих документів, які стосуються порядку оплати роботи у відрядженні у вихідний (святковий, неробочий) день, не можуть бути нижче встановлених у ст. 72, 107 КЗпП. Інакше вони будуть визнані недійсними на підставі ст. 9 КЗпП. — Прим. ред.

У табелі робочого часу роботу у відрядженні у вихідний (святковий, неробочий) день табелюють з кодом «РВ» (цифровий код «06»).

Майте на увазі! Якщо працівник від’їжджає у відрядження або повертається з нього у свій вихідний (святковий, неробочий) день і в наказі про направлення його у відрядження не вказано, що цей день є його робочим днем, оплачувати його в подвійному розмірі не потрібно. Адже дістаючись до місця відрядження на поїзді або автобусі, працівник фактично не виконує свої посадові обов’язки в такий день, тобто, по суті, не залучається до роботи у цей день. Отже, тут не йдеться про компенсацію за роботу у вихідний (святковий, неробочий) день згідно зі ст. 72 КЗпП. За такий день йому виплатять лише добові.

Водночас Положенням про відрядження, що діє на госпрозрахунковому підприємстві, може бути передбачене надання працівнику, який вирушає у відрядження та/або повертається з нього у вихідний (святковий, неробочий) день, іншого дня відпочинку.