Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2016/№26
Друкувати

Повернути своє: переплати з ПДВ — можливості їх використання/заліку

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
Законодавці придумали досить хитромудрі схеми адміністрування ПДВ. Наприклад, чого тільки варті різні механізми сплати ПДВ за поточною декларацією та за УР. Усе це призводить до того, що у платників можуть накопичитися надлишкові кошти на ПДВ- або особовому рахунку. А з бюджетним відшкодуванням (БВ) «грошима» багато хто з платників взагалі не хочуть зв’язуватися. Але, наприклад, не проти б його пустити в рахунок сплати інших податків. Як і коли можна розпорядитися «надлишковими» ПДВ-сумами — про це й ітиметься.
ПДВ-облік

Залік БВ у рахунок інших податків

У п. 200.4 ПКУ зазначено, що сума, яка підлягає БВ, може бути використана за заявою платника в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими платежами, які сплачуються до Держбюджету. Виділимо ключові моменти:

1. Направити в рахунок сплати інших податків можна тільки те від’ємне значення (ВЗ) з ПДВ, яке можна заявити до БВ, тобто те, яке вписується в регліміт і є оплаченим. Крім того, заявити БВ можна тільки після погашення податкового боргу з ПДВ.

2. БВ можна погасити не лише суму податкового боргу за іншими «бюджетними» платежами, а й просто грошове зобов’язання, у тому числі й те, яке може виникнути в майбутньому (лист № 113531).

1 Лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11353/6/99-99-15-03-02-15.

3. БВ з ПДВ можна направити тільки в рахунок сплати тих податкових платежів, які сплачуються до Держбюджету.

Однак є нюанси. По-перше, податківці говорять, що залік БВ стане можливим тільки після введення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення (лист ГУ ДФС у м. Києві від 10.06.2016 р. № 13080/10/26-15-12-02-14). По-друге, є запитання щодо того, у рахунок яких податків можна зараховувати БВ. Податківці в листах № 11353 і № 122452 зазначають, що це все платежі, які зараховуються до загального фонду Держбюджету згідно зі ст. 22 БКУ.

2 Лист ГУ ДФС у м. Києві від 02.06.2016 р. № 12245/10/26-15-12-02-14.

Згідно зі ст. 22 БКУ до загального фонду Держбюджету зараховуються такі податки, як податок на прибуток, ПДФО, військовий збір, акцизний податок з виробленої в Україні та імпортованої продукції, рентна плата, екоподаток, ввізне мито.

Однак річ у тім, що частина цих податків зараховується до загального фонду Держбюджету не в повному обсязі. Так, наприклад, податок на прибуток зараховується до Держбюджету тільки в розмірі 90 %. Не в повному обсязі зараховуються до загального фонду Держбюджету і ПДФО, а також рентна плата. Податківці в листі № 11353 роз’яснили, що вони не проти заліку БВ у рахунок сплати податку на прибуток приватних підприємств (з чого можна зробити висновок, що зарахувати можна й ті податки, які зараховуються до Держбюджету не в повному обсязі). Але насторожує те, що, говорячи про податок на прибуток приватних підприємств, вони посилаються чомусь на інший платіж — податок на прибуток держпідприємств, який в повному обсязі зараховується до загального фонду Держбюджету. Тому краще отримати індивідуальну податкову консультацію щодо можливості заліку податків, які зараховуються до загального фонду Держбюджету не в повному обсязі.

Як здійснити такий залік? Якщо платник має право на БВ (заповнений ряд. 20.2 декларації), то щоб ця сума (чи її частина) пішла в рахунок сплати інших податків, потрібно заповнити рядок 20.2.2 декларації «у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету» і подати додатки Д3 і Д4.

У Д4 потрібно заповнити пункт «б» таблиці 3 і вказати (1) код бюджетної класифікації платежу, (2) рахунок платежу до ДКСУ, (3) словами і цифрами суму БВ, яка зараховується в рахунок сплати податків.

Як тільки ви подасте додаток Д4 із заявленою сумою БВ, яку ви направляєте в рахунок сплати інших податків, вам тут же (на дату подання декларації) зменшать ліміт реєстрації через показник ∑Відшкод (п. 9 Порядку № 5693).

3 Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 14.10.2014 р. № 569.

А далі слід пройти всю стандартну процедуру, передбачену для «звичайного» БВ. Так, спочатку податківці проведуть камеральну перевірку декларації — протягом 30 к. дн., наступних за граничним строком подання декларації з ПДВ ( п. 200.10 ПКУ). Якщо претензій немає — протягом 5 роб. дн. після закінчення перевірки податківці повинні будуть зарахувати суму БВ у рахунок держбюджетного платежу.

Заліки ПДВ-переплат

Спочатку стисло розглянемо найпопулярніші питання, пов’язані з можливістю використання переплат як в інтегрованій картці платника податку, так і на електронному ПДВ-рахунку.

Ситуація 1

Зобов’язання за УР не сплачують з електронного ПДВ-рахунка, адже розрахунки з бюджетом у зв’язку з поданням УР, а також сплату штрафних санкцій і пені платник повинен проводити зі свого поточного рахунка напряму до бюджету (п. 25 Порядку № 569). Якщо ви не перерахуєте ПЗ за УР безпосередньо до бюджету, а понадієтеся на переплату на ПДВ-рахунку, — це призведе до виникнення податкового боргу за сумою, задекларованою в УР.

При несвоєчасній сплаті ПЗ за УР податківці застосують штраф у розмірі 5 % від суми занижених ПЗ ( п. 120.2 ПКУ). А ось пеню за прострочення сплати ПЗ за УР можуть застосувати, тільки якщо з дати подання УР та до фактичної сплати мине більше 90 к. дн. ( п.п. «а» п.п. 129.1.1 ПКУ).

Використати наявні кошти на ПДВ-рахунку для сплати ПЗ і штрафних санкцій за УР можна, тільки попередньо пройшовши процедуру повернення коштів з ПДВ-рахунка через додаток Д4, направивши такий «надлишок» до бюджету (про те, як це зробити, розповімо далі). На це також звертають увагу і податківці (лист № 113624). Однак слід пам’ятати, що перекидання коштів через додаток Д4 з ПДВ-рахунка до бюджету відбувається не за один день. Отже, щоб не виникло податкового боргу за УР, такий УР повинен подаватися вже після того, як з електронного рахунка списані кошти до бюджету та вони «засвітилися» в ІКПН.

4 Лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11362/6/99-99-15-03-02-15.

А ось якщо податковий борг за УР уже є, то направити надлишкові кошти з електронного ПДВ-рахунка в рахунок погашення цього боргу буде вже важче. Адже повернення коштів з ПДВ-рахунка згідно з п. 2001.6 ПКУ є можливим тільки в сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу, а також суму ПЗ за поточною декларацією.

До того ж повернення не має призвести до виникнення від’ємного ліміту реєстрації.

Наприклад, платник помилково перерахував зобов’язання за УР (з урахуванням самоштрафу 3 %) у сумі 3000 грн. на електронний ПДВ-рахунок. У результаті — за УР утворився податковий борг. На момент подання поточної декларації на ПДВ-рахунку значиться 10000 грн. Зобов’язання за поточною декларацією складають 6000 грн. Ліміт реєстрації становить 4000 грн. У цьому випадку через додаток Д4 можна повернути тільки 1000 грн. (4000 грн. - 3000 грн. (сума податкового боргу)).

Ситуація 2

Пояснення тут просте: згідно з п. 2001.5 ПКУ і п. 19 Порядку № 569 платник при настанні граничних строків сплати зобов’язань за декларацією має забезпечити наявність коштів на ПДВ-рахунку в сумі, відображеній у декларації. Звичайно ж, за наявності переплати на ІКПН (що покриває суму ПЗ за поточною декларацією) недоплати не буде (тобто податківці не повинні надіслати повідомлення-рішення за прострочення сплати узгоджених ПЗ згідно з п. 126.1 ПКУ). Але! Будьте готові до того, що при першій же появі коштів на ПДВ-рахунку (наприклад, покладених туди для реєстрації ПН) вони тут же будуть списані Казначейством у погашення зобов’язань за поточною декларацією (п. 22 Порядку № 569). І все одно створять вам переплату в ІКПН, яку доведеться витягувати в порядку повернення переплат.

Податківці не дозволяють перерахувати на ПДВ-рахунок менше, ніж указано в поточній декларації, навіть у тому випадку, якщо УР поданий після граничного строку подання декларації, але до граничних строків сплати ПЗ за декларацією (про це йшлося в консультації, розміщеній у категорії 101.08 ЗІР).

Ситуація 3

Причина та сама: кошти з електронного ПДВ-рахунка можна використовувати тільки для погашення ПЗ за поточною декларацією. Про те, що кошти на ПДВ-рахунку напряму не можуть бути використані для сплати ввізного ПДВ на митниці, говорилося і в листі ДФСУ від 25.02.2016 р. № 4178/6/99-99-19-03-02-15 (ср. 025069200). Направити їх для сплати ввізного ПДВ можна тільки через процедуру повернення коштів з ПДВ-рахунка шляхом подання додатка Д4.

Як повернути переплату з особового рахунка?

Такі переплати могли виникнути в результаті подання УР, яким зменшували суму ПЗ. Як ми вже сказали, поточні зобов’язання з ПДВ за рахунок таких переплат погасити не можна. Цю переплату можна:

1) або зберегти для сплати ПЗ за наступними УР,

2) повернути в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ. Увага! Переплати з ПДВ, що значаться в ІКПН, можна повернути виключно на електронний ПДВ-рахунок ( п. 43.4 ПКУ). Для цього потрібно подати заяву в довільній формі. Але є важливий нюанс: переплату на ІКПН зарахують на ПДВ-рахунок без збільшення ліміту реєстрації.

Повернення коштів з бюджету на ПДВ-рахунок не позначиться на показнику ∑ПопРах, тобто ліміт реєстрації на цю суму не збільшиться.

За загальним правилом не пізніше ніж через 5 роб. дн. до закінчення двадцятиденного строку з дня подання заяви на повернення податківці повинні подати висновок Держказначейству про зарахування відповідної суми на електронний ПДВ-рахунок ( п. 43.5 ПКУ).

Як повернути надлишкові кошти з ПДВ-рахунка?

Надлишкові кошти на ПДВ-рахунку можна ( п. 2001.6 ПКУ):

— або повернути на поточний рахунок,

— або направити до бюджету в рахунок сплати ПДВ (для цілей погашення або податкового боргу, або відстрочених чи розстрочених грошових зобов’язань з ПДВ).

Повернення коштів з ПДВ-рахунка на поточний рахунок здійснюється за заявою, зробленою в додатку Д4, який можна подати тільки разом з поточною декларацією з ПДВ.

Як тільки ви подасте додаток Д4 із заявою на повернення коштів на рахунок або на перерахування до бюджету, вам відразу ж (на дату подання декларації) зменшать на цю суму ліміт реєстрації (через зменшення показника ∑ПопРах). Це при тому, що повернення/перерахування відбудуться тільки через деякий час.

При цьому повернення можливе за дотримання таких умов:

1) на дату подання поточної декларації з ПДВ сума, заявлена до повернення, повинна перевищувати суму, що підлягає перерахуванню до бюджету за поточною декларацією, і суму податкового боргу;

2) повернення коштів не має призвести до появи ВЗ регліміту (з урахуванням того, що на суму, заявлену до повернення, тут же зменшиться показник ∑ПорРах);

Наприклад, залишок коштів на електронному ПДВ-рахунку на дату подання декларації становить 20000 грн. Сума ПЗ за поточною декларацією становила 15000 грн. Реєстраційний ліміт на дату подання декларації — 4000 грн. У цьому випадку повернути з ПДВ-рахунка можна тільки 4000 грн.

3) повернення можливе, якщо сума ПДВ за податковими накладними, складеними у звітному періоді та зареєстрованими в ЄРПН, не перевищує суму ПЗ, задекларованих у цьому звітному періоді ( п. 2001.5 ПКУ);

4) має бути правильно заповнений додаток Д4. Вимоги щодо його заповнення «озвучені» в листі ДФСУ від 09.10.2015 р. № 37545/7/99-99-19-03-02-175.

5 Коментар до нього — у статті «Повернення коштів з ПДВ-рахунка: «водіння за носа» від ДФСУ» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 43.

Перерахування коштів Казначейство здійснює протягом 5 роб. дн. після закінчення граничного строку сплати ПЗ за декларацією. Якщо після закінчення цього строку протягом наступних 5 роб. дн. сума переплати не буде повернена на поточний рахунок платника, зменшення регліміту підлягає сторнуванню (останній абзац п. 21 Порядку № 569).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться