Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2016/№11
Друкувати

Облік комп’ютерного «заліза»: разом чи окремо?

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Ця тема завжди користувалася популярністю, підтвердження чому знаходимо на форумі buhgalter911.com. Зараз його користувачів турбують питання застосування 6-тисячного критерію для віднесення активів до складу ОЗ з одночасним збереженням згадки «старого» 2,5-тисячного кордону для комп’ютерної техніки в п.п. 138.3.3 ПКУ. Про це і не тільки — у нашій статті.
облік ОЗ/МНМА, податок на прибуток, бухоблік

У чому суть і як вирішити?

Про зміни, унесені до ПКУ Законом № 655*, ви чудово пам’ятаєте. Тільки ось про одну недоробку ми ще не встигли поговорити. З 01.09.2015 р. вартісний критерій для віднесення необоротних активів до складу ОЗ/МНМА (для податкових цілей) був піднятий до 6000 грн. — шляхом унесення змін до п.п. 14.1.138 ПКУ. Але! У п.п. 138.3.3 ПКУ, мабуть, через неуважність законодавця в описі специфічної складової групи 4 (ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації тощо) залишилася згадка 2,5-тисячної межі. Пояснимо наше бачення ситуації.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII. Аналізували його ми у статтях «Ділення ОЗ/МНМА по-новому: як налаштувати облік?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 34; «Нова межа для ОЗ: чи обов’язково змінювати облікову політику?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 36.

Почнемо з того, що правила, прописані ст. 138 ПКУ, стосуються тільки високодохідних платників ПНП і «низькодохідників», які вирішили відображати коригування фінрезультату до оподаткування на різниці згідно з ПКУ**. При цьому п.п. 14.1.138 цього Кодексу, що дає визначення ОЗ та встановлює 6-тисячний вартісний критерій, на наше переконання, є більш спеціальним. Його, крім того, використовують і в цілях ПДВ- та ЄП-обліку. А п.п. 138.3.3 ПКУ слугує тільки для класифікації об’єктів, уже визнаних ОЗ згідно з п.п. 14.1.138 цього Кодексу (ср. 025069200). Тому і при вирішенні долі «комп’ютерних активів» (перерахованих в окремій підгрупі до групи 4), вважаємо, треба виходити з 6-тисячного вартісного критерію.

Якщо вартість комп’ютера нижча за цю межу, то він — не що інше, як МНМА (з податкової точки зору). Тому відносити такий об’єкт платникам, які відображають коригування за ПКУ, потрібно до складу групи 11. Це дає можливість застосовувати щодо амортизації таких активів «прискорені» методи нарахування амортизації («50/50 %» і «100 %»). При цьому зауважимо, що формально коригування щодо амортизації таких об’єктів відображати не потрібно (адже вони не є ОЗ). Але форма декларації говорить інше!

** Крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років, про яке ви могли детальніше прочитати у статті «Обліковуємо збитки з податку на прибуток правильно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 23.

У бухобліку ж (який повністю слугує для визначення об’єкта обкладення ПНП низькодохідними суб’єктами, що відмовилися від коригувань) критерій для розмежування ОЗ і МНМА ви маєте право встановлювати на власний розсуд (згідно з п.п. 5.2.7 П(С)БО 7) — причому незалежно від того, відображаєте ви коригування з ПКУ чи ні.

Роздільний облік — вигідна «опція»

Придбати зараз сучасний ПК за 6000 грн. — завдання не з легких. Водночас витратити не більше такої суми на кожну із складових деталей (монітор, системний блок, клавіатуру, мишу, модем тощо) набагато простіше. Зрозуміло, що якщо кожен з таких елементів в обліку відображати як окремий об’єкт, то всі вони (або принаймні ті з них, вартість яких не перевищує 6000 грн.) відповідатимуть критеріям для визнання їх МНМА. А звідси й вигоди у вигляді нарахування амортизації в розмірі 50 % або навіть 100 % вартості об’єкта, що амортизується, у першому ж місяці його використання. При цьому прибуткові коригування не будуть страшні навіть високодохідним платникам.

Підтверджує такі висновки визначення об’єкта ОЗ ( абз. 9 п. 4 П(С)БО 7), що дозволяє вважати таким у тому числі конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій. У цьому самому пункті визначено, що якщо один об’єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з них може визнаватися в бухобліку як окремий об’єкт.

Але чи так усе просто? Пропонуємо до вашої уваги нескладні (але водночас важливі) вимоги, яких доведеться при цьому дотриматися.

По-перше, оскільки кожен з об’єктів обліковувати окремо, то й документацію доведеться також заводити окремо на кожну складову. Маємо на увазі накази про введення в експлуатацію, акти введення в експлуатацію. Кожному з таких об’єктів необхідно присвоїти окремий інвентарний номер. Щодо первинних документів на придбання такої строгості немає, але в них вартість кожного з окремих об’єктів, що придбаваються, має бути виділена окремо.

По-друге, у наказі (або другому розпорядчому документі) про облікову політику необхідно обрати один з двох «прискорених» методів амортизації МНМА, передбачених п. 27 П(С)БО 7.

По-третє, з метою забезпечення відповідності бухгалтерського та податкового обліку вартісний критерій для віднесення необоротних активів до складу ОЗ/МНМА доцільно встановити на рівні 6000 грн. (в ідеалі, це варто було зробити з 01.09.2015 р.). Низькодохідних платників, що не відображають коригування за ПНП, ця рекомендація не стосується.

Цікава ситуація могла скластися в тому випадку, якщо в податковому обліку високодохідного платника актив було віднесено до малоцінки, тоді як у бухгалтерському — ні (унаслідок того, що зміни до облікової політики в частині «межі» ОЗ/МНМА не були внесені). У такому разі прискорені методи нарахування амортизації не доступні (адже до об’єктів ОЗ їх застосування не передбачене НП(С)БО), а в податковому обліку згідно з п.п. 138.3.1 ПКУ амортизацію потрібно нараховувати із застосуванням методів, передбачених такими стандартами.

І навіть той факт, що для МНМА мінімально допустимий строк амортизації в податковому обліку не встановлено (тобто практично може дорівнювати навіть місяцю), на жаль, не «зіграє». Усе тому, що згідно з останнім абзацом п.п. 138.3.3 ПКУ в разі, якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ у бухобліку більші, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, для розрахунку амортизації використовуються саме бухоблікові строки. Формально, щоправда, стосується це тільки ОЗ, але ДФСУ (та й Мінфін) чітко дала зрозуміти, що «цією ж міркою» вона мірятиме й інші необоротні матеріальні активи (у тому числі МНМА).

Окремим рядком згадаємо ситуацію, коли комп’ютерну техніку продовжують використовувати після закінчення передбаченого для неї строку експлуатації. У такому разі розумно було б переоцінити повністю замортизований об’єкт на виконання норм п. 16 П(С)БО 7 — адже, швидше за все, його залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої. Тільки врахуйте: на думку ДФСУ, платники, які відображають коригування, повинні амортизувати залишкову вартість об’єктів ( п.п. 14.1.9 ПКУ), що не включає суми переоцінок. Ураховуючи це, дооцінка не дозволить амортизувати подібні об’єкти (див. лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2784/7/99-99-19-02-02-17). Така позиція ДФСУ є незаконною, але в разі її ігнорування платник зіткнеться з податковими ризиками. А ось низькодохідним платникам, що не відображають коригувань, цей висновок ДФСУ не страшний — вони при розрахунку амортизації суму дооцінки зможуть урахувати.

Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату ( п. 4 П(С)БО 7).

Тепер пропонуємо порівняти два варіанти обліку комп’ютерної техніки.

Облік придбання комп’ютерної техніки

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Облік єдиного об’єкта ОЗ — комп’ютера з усіма периферійними пристроями

1

Придбали комп’ютер (без виділення вартості складових)

9000,00

152

631

2

Відобразили ПК з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН)

1800,00

641

631

3

Перерахували гроші постачальнику

10800,00

631

311

4

Уключили комп’ютер до складу ОЗ

9000,00

104

152

5

Нарахували амортизацію комп’ютера в місяці, що настає за місяцем його введення в експлуатацію (метод нарахування амортизації — прямолінійний; строк корисного використання — 2 роки; ліквідаційна вартість — 0 грн.)

375,00

92*

131

Облік комплектуючих комп’ютера як окремих об’єктів обліку

1

Придбали:

— монітор

3000,00

153

631

— системний блок

5700,00

153

631

— клавіатуру

200,00

153

631

— мишку

100,00

153

631

2

Відобразили загальну суму ПК з ПДВ (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН)

1800,00**

641

631

3

Перерахували гроші постачальнику

10800,00

631

311

4

Оприбуткували МНМА:

— монітор

3000,00

112

153

— системний блок

5700,00

112

153

— клавіатуру

200,00

112

153

— мишку

100,00

112

153

5

Нарахували амортизацію МНМА в першому місяці використання об’єктів (метод нарахування амортизації — «100 %»):

— монітора

3000,00

92

132

— системного блоку

5700,00

92

132

— клавіатури

200,00

92

132

— мишки

100,00

92

132

* Комп’ютер придбали для використання бухгалтерією підприємства.

** Розбиття ПК з ПДВ не наводимо, але насправді замість однієї проводки повинно бути складено чотири аналогічних з розбиттям суми 1800 грн. на 4 частини пропорційно первісній вартості кожної складової (600; 1140; 40 і 20 грн. відповідно).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться