Повна демобілізація: зустрічаємо працівників зі служби

¹ Указ Президента України від 26.09.2016 р. № 411/2016.

Від демобілізації до виходу на роботу

Спершу розберемося з гарантіями. За «солдатами підприємства», які були мобілізовані, ви зобов’язані зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток до закінчення особливого періоду або до дня їх фактичної демобілізації. Цього вимагають ч. 3 ст. 119 КЗпП та ч. 2 ст. 39 Закону № 2232².

² Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

У свою чергу, днем фактичної демобілізації є день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням з військової служби.

А як дізнатися, в який день це відбулося? З військового квитка демобілізованого. Але перш ніж військовий квиток потрапить до рук роботодавця, «солдат підприємства» повинен буде зайти до військкомату для взяття на військовий облік.

Як не крути, але без цього нікуди! Роботодавець має право допустити до роботи демобілізованого працівника тільки після його взяття на військовий облік за місцем проживання (перебування).

Зверніть увагу: особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до військових комісаріатів для взяття на військовий облік (п. 11 ст. 26 Закону № 2232).

І тут «спливає» ще одна гарантія. Частина 2 ст. 119 КЗпП та ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 звільняють працівника від роботи на час, необхідний для взяття на військовий облік, зі збереженням за ним на такий період робочого місця, посади і середнього заробітку.

На нашу думку, час, протягом якого працівник повинен стати на облік у військовому комісаріаті (5 днів), та час, необхідний для взяття на військовий облік, який оплачується за «середньою», — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці .

Тому ми вважаємо, що середній заробіток слід зберегти лише за дні фактичного перебування у військкоматі з метою взяття на облік. Інші дні — з дня, наступного за днем демобілізації, і до дня взяття на облік — оплачувати не потрібно. Це дні, не відпрацьовані з поважних причин.

Тепер що стосується розрахунку середнього заробітку. Гарантії, встановлені ч. 3 ст. 119 КЗпП для мобілізованих (у тому числі і збереження середнього заробітку), припиняють дію в день виключення таких осіб зі списків особового складу військової частини. Гарантії щодо збереження середнього заробітку за період взяття на військовий облік визначені ч. 2 ст. 119 та ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 (ср. ). Отже, на наш погляд, для оплати періоду взяття на військовий облік середній заробіток слід розрахувати наново.

Саме такий висновок випливає з положень Порядку № 100³.

³ Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Але у Мінсоцполітики щодо порушених питань інша думка.

По-перше, це відомство вважає, що виходячи з середнього заробітку мають бути оплачені усі п’ять днів, виділених працівнику для взяття на облік (лист від 24.11.2015 р. № 1526/13/84-15) .

По-друге, чиновники стверджують, що середню зарплату для оплати цих п’яти днів перераховувати наново не потрібно (див. лист Мінсоцполітики від 18.05.2016 р. № 565/13/84-16). Щоправда, чому не потрібно, вони не уточнили.

Якщо ви не готові сперечатися з думкою Мінсоцполітики, врахуйте її.

Повернення героя: робота чекає

Працівник, який повернувся зі служби, готовий до роботи:

— ознайомтеся з даними наданого ним військового квитка. За необхідності поновіть записи в Особовій картці працівника;

— видайте наказ (розпорядження) по особовому складу про те, що працівник приступає до виконання своїх посадових (професійних) обов’язків на підставі написаної ним заяви (лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 р. № 231/06/186-15).

Зверніть увагу: записи про проходження військової служби у зв’язку з мобілізацією не вносять до трудової книжки працівника.

Як бути, якщо на період військової служби «солдата підприємства» на його місце був прийнятий інший працівник на умовах строкового трудового договору? Такий працівник має бути звільнений у день, що передує дню виходу «солдата підприємства» на роботу. Якщо цього не зробити, строковий трудовий договір працівника-підмінника перетвориться на безстроковий ( ст. 39¹ КЗпП).

Трудові пільги

На які «трудові» пільги може розраховувати демобілізований «солдат підприємства»? Відповідаючи на це запитання, виходитимемо з того, що практично всі вони отримають статус учасника бойових дій. А це надає право на:

— отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу (п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII);

— використання щорічної відпустки у зручний для них час (п. 12 ч. 1 ст. 12 того ж Закону);

— відпустку без збереження заробітної плати, яка в обов’язковому порядку надається працівнику згідно з п. 4 ст. 25 Закону про відпустки. Тривалість такої відпустки може становити до 14 днів на рік;

— додаткову оплачувану відпустку учасникам бойових дій ( ст. 16² Закону про відпустки). Таку відпустку надають понад щорічну, один раз на рік, незалежно від відпрацьованого часу. Вона оплачувана. Їі тривалість дорівнює 14 календарним дням на рік.

Причому не використана у поточному календарному році «бойова» відпустка згорає.

Крім того, у разі скорочення штату або чисельності працівників на підприємстві у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці колишні «солдати підприємства» — учасники бойових дій матимуть переважне право залишитися на роботі ( ч. 5 ст. 42 КЗпП).

А ось податковою соціальною пільгою (ПСП) вони користуються в загальному порядку. Причому будьте уважні: якщо в місяці виходу на роботу демобілізований працівник отримував військове забезпечення, то ПСП до зарплати за такий місяць застосовувати не можна!

Демобілізувався і захворів: як обчислити лікарняні?

Ви знаєте, що середній заробіток, нарахований за період з 18.03.2014 р. по 31.12.2015 р., підлягав компенсації з бюджету. І ЄСВ з такого заробітку не сплачувався. Отже, періоди, за які такий заробіток було нараховано, до страхового стажу не увійдуть.

А ось починаючи з 01.01.2016 р. середній заробіток мобілізованим виплачували роботодавці за рахунок власних коштів. На нього ЄСВ нараховували в загальному порядку. А отже, «двері» страхового стажу для середнього заробітку, що не компенсується, відчинені.

Та всі ці «заморочки» з періодом, що не компенсується, втрачають актуальність, якщо працівник — учасник бойових дій (що підтверджено відповідним посвідченням) . Адже, як ми вже зазначали, таким особам лікарняні оплачуються у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу.

Але! Не забувайте про обмеження щодо максимальної та мінімальної сум допомоги для працівників, які за 12 місяців заробили собі страховий стаж менше 6 місяців (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105⁴).

⁴ Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Для того щоб їх дотриматися, доведеться розраховувати стаж навіть щодо пільговиків .

Тепер про розрахунок суми лікарняних. Чи потрібно враховувати при обчисленні середньої зарплати для оплати часу хвороби період служби за призовом під час мобілізації?

Відповідь на це запитання знов-таки залежить від того, чи сплачувався ЄСВ з середньої зарплати, нарахованої за період мобілізації. Розглянемо можливі ситуації.

1. Середня зарплата, нарахована «солдату підприємства» за період мобілізації, не компенсувалася з бюджету і з неї справлявся ЄСВ. У цьому випадку період мобілізації не виключається з розрахункового періоду, а сума середньої зарплати, нарахованої за такий період, бере участь у розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

2. Підприємство отримало компенсацію середньої зарплати, нарахованої «солдату підприємства» за період мобілізації, або підприємство планує її отримати. За такого розвитку подій період мобілізації, що «компенсується», та суми середньої зарплати не беруть участі в розрахунку лікарняних.

Річ у тім, що Мінсоцполітики, яке наділене правом роз’яснювати положення Порядку № 1266⁵, вважає період, за який було отримано компенсацію середнього заробітку з бюджету, таким, що належить до невідпрацьованих з поважних причин, незважаючи на те, що він не був прямо зазначений серед таких у п. 3 Порядку № 1266. Розрахунок лікарняних ви здійснюєте за 12 місяців, що передують місяцю настання страхового випадку.

⁵ Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

На такому підході наполягає Мінсоцполітики у листах від 21.05.2015 р. № 319/18/99-15 та від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15.

«Усе добре, що на добре виходить», але так буває не завжди!

А що, коли усе складається не так гладко? Наприклад, демобілізований не вийшов на роботу або не став на військовий облік? Та як узагалі підприємству дізнатися про припинення військової служби працівника, якщо він сам не «нагадав» про себе?

Паличкою-виручалочкою у цьому питанні міг би стати п. 260 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 р. № 1153/2008. У ньому зазначено, що військкомати повинні письмово повідомляти роботодавців про взяття громадян, звільнених з військової служби, на облік у строки не пізніше наступного дня після такого взяття. Але на жаль, військкомати не вважають надання подібної інформації підприємствам своїм обов’язком .

А ось рідним і близьким солдата цю інформацію вони надати можуть (лист Міноборони від 20.11.2015 р. № 116/2/2/21362).

Отже, шановані роботодавці, якщо до початку листопада ваші мобілізовані працівники не з’явилися на робочому місці, спробуйте з’ясувати причину в їх родичів.

У будь-якому разі, поки ви не встановили причину відсутності мобілізованого працівника, за прогули його краще не звільняти.

Як же бути? В Указі № 411 сказано, що солдатів повинні демобілізувати до кінця жовтня. Далі у них є 5 днів на взяття на облік. Тобто 6 листопада — приблизний строк, коли раніше мобілізований працівник повинен був заявити про себе роботодавцю.

Він мовчить і рідні не в курсі його справ? Тоді період відсутності такого працівника на робочому місці відображайте в Табелі обліку робочого часу з кодом «НЗ» («28») — неявки з нез’ясованих причин.

Після того як працівник вийде на роботу, отримаєте від нього письмові пояснення, чому він був відсутній на роботі.

Якщо причини невиходу поважні, відкоригуйте Табель.

Проте сподіваємося, що ваші демобілізовані «солдати підприємства» виявляться сумлінними працівниками і вчасно стануть до роботи.