Як обліковувати «автоцивілку»

Особливості ОСАЦВ як виду страхування

Вже, власне, з самої назви зрозуміло, що ОСАЦВ є видом обов’язкового страхування. Це підтверджується внесенням його до переліку обов’язкових видів страхування (п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону про страхування¹).

¹ Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

Крім того що про ОСАЦВ згадується в «загальному» Законі про страхування, законодавець подбав ще й про те, щоб усі нюанси здійснення цього виду страхування було відрегульовано «спеціальним» Законом № 1961².^. Саме у ньому міститься архіважливе правило: експлуатація автомобіля без поліса страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів заборонена (п. 21.1 ст. 21 Закону № 1961).

² Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV.

Страховий поліс (сертифікат) про укладення договору ОСАЦВ повинен мати при собі кожен водій транспортного засобу (п. 21.3 ст. 21 Закону № 1961; ст. 16 Закону про дорожній рух³; п.п. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху⁴).

³ Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-XII.

⁴ Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.

Зверніть увагу: картка на лобовому склі автомобіля з відміткою про те, що ваша автоцивільна відповідальність застрахована, не допоможе! Потрібний саме оригінал страхового поліса.

Обов’язок застрахувати свою відповідальність покладено на всіх власників транспортних засобів. Маються на увазі як фізичні, так і юридичні особи, які є володільцями та користувачами наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, договору оренди або які правомірно експлуатують такі транспортні засоби на інших законних підставах (п. 1.6 ст. 1 Закону № 1961).

Зверніть увагу! Якщо ви збираєтеся придбати поліс ОСАЦВ, вам слід переконатися, що страхова компанія, яка пропонує вам свої послуги, є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України. Адже тільки членам цього об’єднання страховиків дозволено займатися наданням послуг з ОСАЦВ (ст. 13 Закону про страхування).

Мета ОСАЦВ — забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну осіб, потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), і в той же час захистити при цьому майнові інтереси страхувальника (ст. 3 Закону № 1961).

Одна з головних особливостей ОСАЦВ полягає в тому, що у разі настання страхового випадку (ДТП) страхове відшкодування отримає не страхувальник, а потерпілий. Тому фактично наявність поліса ОСАЦВ звільняє страхувальника від обов’язку компенсувати зі своєї кишені збиток, який він заподіяв іншій особі своїми помилками на дорозі.

Слід зазначити, що поліс ОСАЦВ не покриває збиток, який страхувальник заподіяв власному майну. Щоб отримати страхове відшкодування за збиток, заподіяний своєму майну, потрібно мати страховий поліс КАСКО. А це вже зовсім інший вид страхування, і він не є обов’язковим.

Пам’ятайте: за відсутність або непред’явлення працівнику патрульної поліції поліса ОСАЦВ згідно зі ст. 126 КпАП передбачено штраф у розмірі 425 грн.

І ще. Перш ніж укладати договір ОСАЦВ, візьміть до уваги такі моменти:

— договір укладається строком на один рік (не обов’язково календарний, але на строк у 12 місяців).

Договір на менший строк можна укласти щодо автомобілів: (1) не зареєстрованих — на певний час до їх реєстрації; (2) зареєстрованих тимчасово — до моменту постійної реєстрації; (3) зареєстрованих за кордоном — на час перебування на території України (п. 17.1 ст. 17 Закону № 1961);

— страхувальник має право вибирати страховика на власний розсуд (п. 14.1 ст. 14 Закону № 1961);

— обов’язкові ліміти відповідальності страхувальника встановлено у розмірі (п. 1 розпорядження № 566⁵):

⁵ Розпорядження Держкомфінпослуг «Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09.07.2010 р. № 566.

а) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, — 100000 грн. на одного потерпілого;

б) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, — 200000 грн. на одного потерпілого⁶;

⁶ У ст. 9 Закону № 1961 досі значаться суми 50000 грн. та 100000 грн. відповідно.

Хвилюєтеся, що ОСАЦВ не покриє усі ваші витрати? Зазначені ліміти відповідальності можна ще підвищити. Так звана «автоцивілка+».

— базовий річний страховий платіж встановлено на рівні 180 грн. (п. 2 розпорядження № 566). Вартість поліса розраховується як добуток базового страхового платежу та коригуючих коефіцієнтів, наведених у зазначеному розпорядженні;

— якщо потерпілий — юридична особа, то йому відшкодовується тільки матеріальна шкода, заподіяна транспортному засобу (п. 22.2 ст. 22 Закону № 1961);

— у разі настання страхового випадку страховик має право виплатити страхове відшкодування як безпосередньо потерпілому, так і (за погодженням з ним) — просто на банківський рахунок СТО (п. 36.4 ст. 36 Закону № 1961);

— розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілого, не може перевищувати 2 % від страхової суми, в межах якої відшкодовуються збитки. При відшкодуванні шкоди, заподіяної життю або здоров’ю потерпілого, франшиза не застосовується (ст. 12 Закону № 1961).

Питання франшизи є одним з найбільш важливих, тому зупинимося на ньому трохи детальніше. Нагадаємо, що франшиза — це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону про страхування). Отже, це і сума, на яку страховик має право зменшити суму страхового відшкодування.

Яка доля спіткає цю суму? Чиїм коштом вона буде відшкодована потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді? Законодавець має на це запитання досить неприємну для страхувальника відповідь: страхувальник зобов’язаний за свій рахунок компенсувати потерпілому суму франшизи, якщо вона передбачена договором (п. 36.6 ст. 36 Закону № 1961).

Отже, у тому разі, якщо у вас страховий поліс із франшизою, навіть його наявність не врятує вас від обов’язку «викласти» зі своєї кишені та виплатити потерпілому частину суми страхового відшкодування (у розмірі франшизи) .

А тепер давайте подивимося, як відображають в обліку страхові платежі за ОСАЦВ!

Облік платежів за ОСАЦВ та виплат потерпілому

У бухгалтерському обліку страхові платежі, перераховані заздалегідь, списують у дебет рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів». Потім їх розподіляють відповідно до тих місяців, до яких вони належать згідно з договором «автоцивілки». До «поточних» із «майбутніх» такі витрати потрапляють через проводку: Дт 23/91/92/93 — Кт 39.

Страхові платежі, які страхувальник перераховує страховику авансом, відображаються в обліку як витрати майбутніх періодів.

Якщо дія договору страхування припадає на один звітний період, то у вас немає необхідності застосовувати рахунок 39. Такій сумі — прямий шлях «разово» на відповідний витратний рахунок. Отже, якщо у вас страхування на строк менше одного місяця (наприклад, якщо йдеться про страхування незареєстрованого автомобіля), то рахунок 39 не використовується.

Облік розрахунків зі страхування ведуть на рахунку 65.

Окремого субрахунку для «автоцивілки» Інструкція № 291 не передбачає. Можемо відкрити його самостійно (наприклад, 657).

Якщо настав страховий випадок і підприємство-страхувальник за свій рахунок покриває суму збитків потерпілого в частині франшизи, то така виплата відображається у складі витрат із застосуванням субрахунків 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 977 «Інші витрати діяльності».

Крім того, не включаються до суми страхового відшкодування витрати страхувальника, не передбачені ст. 29 Закону № 1961. Зокрема, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, на оплату вартості послуг з оформлення та видачі довідки патрульній поліції тощо. Такі витрати не є складовою фактичного розміру збитків, а належать до господарських витрат страхувальника, тож він оплачує їх самостійно (див. Оглядовий лист ВГСУ від 14.01.2014 р. № 01-06/15/2014).

У податковоприбутковому обліку підприємства-страхувальника — жодних коригувань. Його бухфінрезультат зменшиться і на витрати у вигляді страхових платежів, і на витрати у вигляді виплат потерпілому «зі своєї кишені» у зв’язку з покриттям суми франшизи. І нехай вас не бентежить, що остання виплата завжди вважалася податківцями не пов’язаною з господарською діяльністю. Оскільки зараз зв’язок з господарською діяльністю — не обов’язкова умова для відображення витрат у податковоприбутковому обліку. Тому витрати будуть як у мало-, так і у високодохідників .

Щодо ПДВ-обліку, то тут про нього взагалі не йдеться. Адже надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування не є об’єктом обкладення ПДВ ( п.п. 196.1.3 ПКУ).

Коментуючи зазначену норму, податківці зазначають: виплата страхових платежів також не є об’єктом обкладення ПДВ. Тому операція з отримання таких страхових платежів або операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ні у застрахованої особи, ні у страхової компанії (страховика) (роз’яснення в підкатегорії 101.12 ЗІР).

Сплата страхових платежів ні у страховика, ні у страхувальника жодним чином не відобразиться на ПДВ-обліку.

Приклад. Підприємство перерахувало страховий платіж за наступні 12 місяців за страховий поліс (на легковий автомобіль адміністративного призначення) на суму 840 грн. Настав страховий випадок, сума страхового відшкодування становить 20000 грн., франшиза — 400 грн.

Відобразимо зазначені операції в обліку.

Облік платежів за договором ОСАЦВ

Як бачите, ніяких складнощів з обліком ОСАЦВ не виникає.