Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2017/№34
Друкувати

У вихідний/святковий день — у відрядженні

Синько Неля, начальник відділу оплати праці в позабюджетній сфері Департаменту з питань держрегулювання заробітної плати і умов праці Мінсоцполітики
Один працівник від’їжджає у відрядження (повертається з нього) у вихідний/святковий день. Другий — згідно з наказом про відрядження здійснюватиме роботу в день, який є для нього вихідним (святковим). Чи треба госпрозрахунковому підприємству оплачувати роботу у відрядженні у вихідні і святкові (неробочі) дні? Відповісти на озвучене запитання — мета цієї статті.
трудове законодавство, Положення про відрядження, оплата відрядження

Трудові взаємовідносини між підприємством і працівником, направленим у відрядження, передусім регулює КЗпП. Але повністю охопити усі «відрядні» питання йому не під силу. Бюджетникам вирішити ці питання допомагає Інструкція № 59*. Проте її норми на госпрозрахункові підприємства не поширюються, а мають лише довідковий (допоміжний) характер.

* Інструкція про службові відрядження в межах України і за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.

Якихось інших нормативних актів, що регламентують правила відряджання працівників госпрозрахункових підприємств, немає. Тому найбільш оптимальний варіант для них — підготовка власного внутрішнього Положення про службові відрядження з урахуванням вимог КЗпП. Причому це Положення може бути як «близнюком» бюджетній Інструкції № 59, так і містити норми, відмінні від зафіксованих у ній (далі розглядатимемо обидва варіанти). Отже, як бути, якщо працівник у вихідний/святковий день.

…виїжджає/приїжджає, але не працює

Ситуація. Працівник від’їжджає у відрядження і/або повертається з нього у вихідний/святковий/неробочий день.

Нагадаємо, що вихідні дні — це дні, у які працівник не працює відповідно до графіка роботи підприємства (індивідуальним графіком роботи або графіком змінності).

У свою чергу, святкові і неробочі дні — це дні, протягом яких працівники не працюють на підставі ст. 73 КЗпП.

Сьогодні таких днів 11: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день тощо.

Чи треба надавати інший день відпочинку замість дня приїзду/від’їзду, який збігся з вихідним/святковим/неробочим днем? Відповідь шукайте у вашому Положенні про відрядження.

Варіант 1. Положення про відрядження, діюче на підприємстві, = Інструкція № 59. У цьому випадку, якщо працівник:

— вибуває у відрядження у вихідний/святковий/неробочий день, йому після повернення з відрядження надають інший день відпочинку (див. п. 10 розд. I Інструкції № 59);

— повертається з відрядження у вихідний/святковий/неробочий день — йому може бути наданий інший день відпочинку (п. 11 розд. I Інструкції № 59). Цей момент слід урегулювати правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Варіант 2. Положення про відрядження, діюче на підприємстві, ≠ Інструкція № 59. У Положенні може бути зазначено, що «працівникам, що вибувають у відрядження (що повертаються з нього) у вихідний/святковий/неробочий день:

в обов’язковому порядку надають інший день відпочинку»

або

— «інший день відпочинку не надається».

І те й інше формулювання буде допустимим і не суперечить трудовому законодавству.

До речі, робочі дні перебування працівника у відрядженні в Табелі обліку використання робочого часу (далі — Табель) позначають так: у верхньому рядку вказують кількість відпрацьованих годин згідно з графіком роботи за основним місцем роботи (наприклад, 8) незалежно від того, скільки годин цього дня працівник виконував службове доручення за місцем відрядження, у нижньому рядку — умовне позначення відрядження «ВД» (07). День відрядження, що припадає на вихідний день, відображають так: у верхній комірці — прочерк або залишають її незаповненою, у нижній — «ВД» (07). А якщо працівнику, що відряджається, надають інший день відпочинку за день від’їзду/приїзду, то його табелюють так: у верхній комірці — прочерк або залишають її незаповненою, у нижній — код «ІН» («22»).

А чи треба додатково оплачувати день приїзду/від’їзду з відрядження у вихідний/святковий/неробочий день?

Якщо в наказі про направлення працівника у відрядження не вказано, що цей день є його робочим днем, оплачувати його в подвійному розмірі не треба. Адже, добираючись до місця відрядження, працівник фактично не здійснює свої посадові обов’язки в такий день. Отже, тут не йдеться про компенсацію згідно зі ст. 72 КЗпП.

За такий день йому виплатять лише добові.

Також не треба оплачувати додатковий день відпочинку, наданий працівнику замість дня вибуття у відрядження, у вихідний/святковий/неробочий день (прибуття з неї в такий день). А ось якщо працівник у відрядженні.

…працює у свій вихідний день

Ситуація. Працівник виконує роботу у відрядженні в день, який є для нього вихідним (святковим/неробочим).

На працівника, який перебував у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, на яке він направлений. Але оплата періоду відрядження робиться за усі робочі дні за графіком, установленим за основним місцем роботи**.

** Це прямо вказано в пп. 8 і 13 розд. I Інструкції № 59. Як правило, госпрозрахункові підприємства у своїх документах, що регулюють «відрядні» питання, прописують аналогічні норми. Тому далі при написанні статті виходитимемо з цього твердження.

Резюме. Режим роботи у відрядженні на її оплату не впливає .

Наприклад, на підприємстві, куди направлений працівник, субота — вихідний день, а за місцем основної роботи — робочий. У відрядженні цього дня працівник відпочиватиме, хоча оплата праці за цей день за місцем роботи буде йому нарахована.

Те ж саме справедливо і для зворотної ситуації (див. приклад 2 нижче).

Таким чином, за період відрядження оплачують усі робочі години за графіком, установленим на відряджаючому підприємстві (з 00:00 першого дня відрядження до 24:00 останнього дня відрядження). При цьому розмір такої оплати робиться згідно з умовами трудового або колективного договору, але не нижче середнього заробітку (ст. 121 КЗпП).

Коли ж може виникнути питання з оплатою роботи у відрядженні у вихідний/святковий/неробочий день? У разі якщо працівник спеціально відряджається для роботи у свій вихідний день або святковий/неробочий день, що прямо вказане в наказі про відрядження. Наприклад, менеджера відділу збуту направляють у відрядження для участі у виставці, яка відбуватиметься у святковий день, і при цьому в наказі про відрядження вказано, що працівник спеціально відряджається для роботи в такий день.

Див. приклад 3 нижче.

Важливо! Спеціальних положень з оплати праці працівника у відрядженні у вихідний/святковий/неробочий день КЗпП не містить. Отже, у цьому питанні необхідно керуватися загальними нормами трудового законодавства, але з урахуванням норм діючого на підприємстві Положення про відрядження.

Спершу ознайомимося з нормами КЗпП, що встановлюють порядок компенсації за роботу у святкові/вихідні/неробочі дні, а потім розглянемо, як ці норми діють у тандемі з нормами Положення про відрядження, затвердженого на підприємстві.

Робота у вихідний день. Згідно зі ст. 72 КЗпП вона може компенсуватися за угодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Застосування одного із способів компенсації виключає необхідність застосування іншого. Таким чином, у разі надання працівнику іншого дня відпочинку його не оплачують, а фактично відпрацьовані працівником години у вихідний день у відрядженні оплачують як звичайний день у відрядженні.

А якщо працівник надав перевагу не дню відпочинку, а оплаті? Тоді роботу у вихідний день працівникам, що отримують місячний оклад, оплачують у розмірі (див. ст. 107 КЗпП):

— одинарної годинної або денної ставки понад оклад (понад середньоденну зарплату, якщо такий день оплачений за середньою), якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

— подвійної годинної або денної ставки понад оклад (понад середньоденну зарплату, якщо такий день оплачений за середньою), якщо робота здійснювалася з перевищенням місячної норми.

При цьому слід ураховувати, що оплаті в подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у вихідний день (ч. 2 ст. 107 КЗпП).

Годинна ставка визначається шляхом ділення посадового окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу.

Робота у святковий/неробочий день. У ст. 73 КЗпП зазначено, що її також оплачують згідно зі ст. 107 КЗпП, тобто у подвійному розмірі (див. вище). Оплата в цій сумі робиться за час, фактично відпрацьований у святковий/неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий/неробочий день, йому можуть (але не зобов’язані) надати інший день відпочинку, який оплаті не підлягає. Причому такий день надається як додаткова компенсація. Оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому випадку робиться в подвійному розмірі окладу (тарифної ставки).

Норми КЗпП вивчили. Дивимося своє Положення про відрядження.

Варіант 1. Положення про відрядження, діюче на підприємстві, = Інструкція № 59. Отже, воно міститиме таку норму (див. п. 9 розд. I Інструкції № 59): «якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства». З цієї норми робимо висновок:

1) якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний день, то компенсація за роботу цього дня виплачується відповідно до законодавства. Тобто працівнику робляться виплати з урахуванням ст. 107 КЗпП. Компенсувати роботу у вихідний день шляхом надання іншого дня відпочинку ви не можете;

Оскільки це суперечитиме нормам вашого Положення про відрядження, де вказано про виплату компенсації.

2) якщо працівник спеціально відряджався для роботи у святковий день, який за графіком роботи на його підприємстві не був для нього робочим днем, то оплату робите згідно ст. 107 КЗпП (див. вище).

Варіант 2. Положення про відрядження, діюче на підприємстві, ≠ Інструкція № 59. У цьому випадку в Положенні про відрядження, затвердженому на підприємстві, може бути зазначено:

— «якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні робиться відповідно до чинного законодавства»;

При такому формулюванні в компенсаційних питаннях чітко керуємося положеннями ст. 72, 107 КЗпП.

або

— «якщо працівник спеціально відряджається для роботи у свій вихідний день, то робота в такий день йому компенсується наданням іншого дня відпочинку. Якщо працівник спеціально відряджається для роботи у святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні робиться відповідно до чинного законодавства». При такому формулюванні вихідний день у відрядженні оплачують як звичайний робочий день плюс до цього працівник отримує інший день відпочинку. Варіант з подвійною оплатою йому вже не «світить». Оплата роботи у святкові/неробочі дні робитиметься згідно зі ст. 107 КЗпП.

Як бачите, на сьогодні госпрозрахунковим підприємствам надали певну свободу у врегулюванні відрядних питань.

Проте ще раз повторимо: при написанні Положення про відрядження слід ураховувати норми КЗпП.

І ще один момент. Якщо працівник спеціально відряджався для роботи у вихідний для нього день (святковий/неробочий), то такий день, на наш погляд, доцільно позначити в Табелі таким чином: у верхній комірці проставити кількість фактично відпрацьованих цього дня годин, у нижній через дріб — «РВ»/«ВД» (06/07) (години роботи у вихідні і святкові дні/відрядження).

Числові приклади

Приклад 1. Працівник підприємства (5-денний робочий тиждень, 8-годинний робочий день) перебував у відрядженні з 06.08.2017 р. по 12.08.2017 р. (5 робочих днів + день від’їзду і день приїзду припали на вихідні дні). Оклад працівника — 5000 грн. «Відрядна» середньоденна зарплата дорівнює 243,90 грн., денний заробіток — 227,27 грн. Отже, оплату днів відрядження робитимуть за середньоденною зарплатою. Кількість робочих днів у серпні за графіком роботи підприємства — 22.

У Положенні про відрядження підприємства зазначено:

1 варіант — «працівникам, що вибувають у відрядження (що повертаються з нього) у вихідний/святковий/неробочий день, надається інший день відпочинку».

Припустимо, згідно з наказом про відрядження такі додаткові дні відпочинку були надані працівникові 17 і 18 серпня 2017 року. У цьому випадку за серпень працівнику будуть нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьовані дні в серпні без урахування днів відрядження, які будуть оплачені виходячи із середньої зарплати (5 роб. дн.) і двох додаткових днів відпочинку. Сума зарплати складе 3409,09 грн. (5000: 22 х (22 - 5 - 2));

— оплата днів відрядження в сумі 1219,50 грн. (243,90 х 5);

Разом за серпень працівнику буде нараховано: 3409,09 + 1219,50 = 4628,59 (грн.).

2 варіант — «працівникам, що вибувають у відрядження (що повертаються з нього) у вихідний/святковий/неробочий день, інший день відпочинку не надається».

У такій ситуації працівнику за серпень будуть нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьовані дні в серпні без урахування днів відрядження, які будуть оплачені виходячи із середньої зарплати (5 роб. дн.) в сумі 3863,64 грн. (5000: 22 х (22 - 5));

— оплата днів відрядження в сумі 1219,50 грн.

Разом за серпень працівнику буде нараховано: 3863,64 + 1219,50 = 5083,14 (грн.)

Приклад 2. Працівника підприємства (5-денний робочий тиждень, тривалість щоденної роботи — 8 годин) направили у відрядження на інше підприємство (6-денний робочий тиждень, тривалість щоденної роботи з понеділка по п’ятницю — 7 годин, у суботу — 5 годин). Згідно з наказом він перебуватиме у відрядженні з 3 по 14 серпня 2017 року. Оклад працівника — 8000 грн. «Відрядна» середньоденна зарплата дорівнює 390,24 грн., денний заробіток — 363,64 грн. Отже, оплату днів відрядження робитимуть за середньоденною зарплатою. Кількість робочих днів у серпні за графіком роботи підприємства, що відряджало працівника, — 22.

Незважаючи на те що на рідному підприємстві працівника — «п’ятиденка», у відрядженні він працюватиме в суботу, але цей день окремо оплачений не буде.

Оплата періоду відрядження буде зроблена за усі робочі дні за графіком, установленим на «рідному» підприємстві.

За серпень працівнику будуть нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьовані дні в серпні без урахування днів відрядження (8 роб. дн.), які будуть оплачені виходячи із середньої зарплати, — 5090,91 грн. (8000: 22 х (22 - 8));

— оплата днів відрядження в сумі 3121,92 грн. (390,24 х 8).

Разом: 5090,91 + 3121,92 = 8212,83 (грн.)

Приклад 3. Згідно з наказом про відрядження працівник направлений у відрядження для участі у виставці з 4 серпня 2017 року на 4 дні. При цьому в наказі було зазначено, що працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні для нього дні — 5 і 6 серпня.

Оклад працівника — 6000 грн. Оплата періоду відрядження робитиметься виходячи із середньоденної заробітної плати (292,68 грн.), оскільки вона виявилася вищою за денний заробіток працівника. Кількість годин, фактично відпрацьованих у вихідні дні у відрядженні, — 16, тобто, по суті, два повноцінних робочих дні. На підприємстві, що відряджало працівника, — 5-денний робочий тиждень, тривалість щоденної роботи — 8 годин. Норма тривалості робочого часу на серпень — 175 годин. Працівник відпрацював усі робочі дні згідно з графіком роботи.

У Положенні про відрядження зазначено:

1 варіант — «якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства».

Робота працівником, що відряджається, у вихідні дні 5 і 6 серпня (16 год) здійснювалася понад норму робочого часу, установлену на серпень 2017 року (175 год). Отже, оплата за фактично відпрацьований час у такі дні робиться в подвійному розмірі годинної ставки понад суму середньоденної зарплати і складе 1097,14 грн. (6000 грн. : 175 ч х 2 х 16 год).

Сума зарплати, нарахованої за фактично відпрацьовані дні, без урахування днів відрядження: 6000,00: 22 х 20 = 5454,55 (грн.).

де 20 — кількість фактично відпрацьованих днів без урахування робочих днів, на які припало відрядження.

Сума оплати часу роботи у відрядженні: 292,68 х 4 + 1097,14 = 2267,86 (грн.). Загальна сума зарплати працівника за серпень 2017 року складе: 5454,55 + 2267,86 = 7722,41 (грн.).

2 варіант — «якщо працівник спеціально відряджається для роботи у вихідні або святкові/неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні робиться відповідно до чинного законодавства».

За домовленістю сторін за роботу у вихідні дні працівнику надається 2 дні відпочинку — 17 і 18 серпня 2017 року.

У цьому випадку час роботи у відрядженні у вихідні дні (16 год) оплачується у звичайному порядку, установленому ст. 121 КЗпП для оплати часу роботи у відрядженні, тобто не нижче середнього заробітку.

Сума зарплати, нарахованої за фактично відпрацьовані дні в серпні:

6000,00 : 22 х 18 = 4909,09 (грн.).

де 18 — кількість фактично відпрацьованих днів у серпні без урахування днів відрядження і двох додаткових днів відпочинку, у які працівник не здійснював роботу.

Сума оплати за дні відрядження складе: 292,68 х 4 = 1170,72 (грн.).

Загальна сума зарплати працівника за серпень 2017 року складе: 4909,09 + 1170,72 = 6079,81 (грн.).

Як бачите, не завжди поїздка працівника у відрядження у вихідний/святковий/неробочий день обертається для роботодавця додатковими зарплатними витратами.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам