Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2017/№4
Друкувати

Деклараційні news: світлі і темні сторони реформи-2017

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter 911.com
Пропонуємо розглянути зміни, внесені у рамках податкового реформування у статус, штрафи за неподання й інші моменти, пов’язані з податковими деклараціями, розрахунками та (увага!) звітами. Зокрема, із звітом про суму податкових пільг.
адміністрування податків і зборів, податкова звітність

Звіт по пільгах — теж декларація! Розпочнемо з того, що по-новому зазвучало визначення податкової декларації ( п. 46.1 ПКУ). Тепер податкова декларація, розрахунок, звіт (далі — податкова декларація) визначені як документ, який платник податку1 подає контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. І якщо ця частина залишилася практично незмінною, то далі йде нове застереження: або відображають обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), відносно яких податковим і митним законодавством передбачено звільнення платника податків від обов’язку нарахування і сплати податку та збору.

1 У тому числі відокремлений підрозділ у випадках, визначених ПКУ.

Документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників —фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку2, як і раніше, відповідає поняттю декларації.

2 Тобто Розрахунок за формою № 1ДФ.

«Мораль сей басни такова» : тепер звіт про суми податкових пільг3 також вписується в поняття податкової декларації. І що з того?

3 Форма якого затверджена постановою КМУ «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» від 27.12.2010 р. № 1233.

По-перше, тепер на граничні терміни його подання поширюється святково-вихідне перенесення, передбачене п. 49.20 ПКУ (ср. 025069200). Раніше податківці «чіплялися» за те, що такий звіт — не податкова декларація, тому подавати його необхідно завчасно (лист ДПС в м. Києві від 28.01.2013 р. № 833/10/06-406).

По-друге, тепер безглуздо сперечатися з можливістю накладення штрафу за п. 120.1 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання звіту (170 грн. — за кожне неподання / несвоєчасне подання, 1020 грн. — за повторне впродовж року притягнення до такої відповідальності).

До цього ДФСУ говорила лише про адмінвідповідальність для посадовців підприємства згідно зі ст. 1631 КУпАП (див. вказаний вище лист + категорію 138.01 ЗІР). Нагадаємо: цією статтею передбачено такі розміри штрафів: від 85 до 170 грн. — за перше порушення; від 170 до 255 грн. — за повторне впродовж року.

І вони нікуди не поділися: тільки тепер до адміністративних санкцій додали ще й фінансові .

Злочин і покарання: нові «горизонти» для «карателів». Якщо вже заговорили про відповідальність, то як не згадати оновлений п. 120.1 ПКУ (штраф за неподання / несвоєчасне подання). Тут дві новини: хороша і погана. Почнемо з хорошої:

1) уточнили, що «караним» проступком не є неподання податкової декларації згідно з п. 49.2 ПКУ. Як ви знаєте, цей пункт зобов’язує подавати декларації, тільки якщо у звітному періоді: (1) виник об’єкт оподаткування або (2) є показники, які підлягають декларуванню;

2) «порадували», що штраф за п. 120.1 ПКУ тепер стосується також іншої звітності, обов’язок подання якої в контролюючі органи передбачений цим Кодексом. Тобто, окрім розширення терміну «податкова декларація», сталося і пряме розширення об’єкта для штрафу — за рахунок іншої звітності згідно з ПКУ.

Звіт про контрольовані операції і документація з трансфертного ціноутворення не є «іншою звітністю». За їх неподання — зовсім інші штрафи ( пп. 120.3 і 120.4 ПКУ).

Фінзвітність — тепер невід’ємна частина декларації. Ні для кого не секрет, що разом із «прибутковою» декларацією подають і фінзвітність. Так от, зміненим п. 46.2 передбачено, що така фінзвітність є (1) додатком до декларації з податку на прибуток і, як і будь-який додаток, (2) її невід’ємною частиною.

Згадка про малі підприємства з п. 46.2 ПКУ, що дозволяло подавати їм фінзвітність тільки з річною декларацією, зникла. Тому такі платники зможуть подавати до ДФС фінзвітність раз на рік, лише якщо застосовують річний період з податку на прибуток.

Але і це ще не все! Те ж саме тепер можна сказати і про звіт неприбутківця4. Тобто, якщо раніше подання фінзвітності разом із таким звітом було справою добровільною, то тепер це — зобов’язалівка .

4 Профспілки, їх об’єднання і організації профспілок такий звіт відтепер подають лише при порушенні п. 133.4 ПКУ.

Передбачили також особливості подання фінзвітності для сільгоспвиробників, які вибрали річний податковий (звітний) період (01.07.х-1 — 30.06.х р.). Вони складають і подають із декларацією фінзвітність за (1) І півріччя минулого звітного року, (2) минулий звітний рік і (3) І півріччя поточного звітного року.

Новий обов’язковий реквізит у податковій декларації. Його поява продиктована оновленим п. 48.3 ПКУ. Це інформація про додатки, які додаються до декларації і є її невід’ємною частиною.

Крім того, доповнили п. 48.4 ПКУ, встановивши, що в окремих випадках5 форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:

5 Коли це відповідає суті податку або збору і є необхідним для його адміністрування.

— дата та номер рішення про включення неприбуткової організації в Реєстр неприбуткових установ та організацій;

— ознака неприбутковості організації;

— повне найменування нерезидента;

— місцезнаходження нерезидента;

— назва та код держави резиденції нерезидента6.

Очевидно, що ці норми прописані під звіт неприбутківця і розрахунки нерезидента6 відповідно.

6 Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово-господарської діяльності і розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Єдиноподатники: «пустунки» можна не подавати? Окремо прописали (доповнення до абз. 1 п. 49.2 ПКУ), що положення цього пункту стосуються і єдиноподатників. Тобто вони також мають право не подавати податкові декларації, якщо у звітному періоді: (1) не виник об’єкт оподаткування або (2) немає показників, що підлягають декларуванню.

Вірогідно, це повинно змінити ситуацію в кращий бік (не даремно ж законодавець уніс це доповнення!). Адже ви, мабуть, пам’ятаєте: ДФСУ у минулому наполягала на тому, що подавати декларацію єдиноподатник повинен... завжди (категорії 107.08 — для фізосіб-підприємців групи 3 і 108.05 ЗІР — для юросіб групи 3). Тобто навіть якщо перебуває у «сплячці».

На думку ДФСУ, для юросіб групи 3 показником, що підлягає декларуванню, є… «щоквартальне відображення факту неперевищення встановленого обсягу доходу в податковій декларації» .

А ось фізособи-підприємці, які не отримували впродовж звітного періоду доходи і не мали об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, раніше все одно зобов’язані були подавати декларацію. Тільки тому, що вони — єдиноподатники. Але, вважаємо, тепер такому фіскальному підходу з боку контролерів буде покладено кінець.

Щодо юросіб-єдиноподатників, очевидно, навіть таких змін у ПКУ може виявитися мало . Це якщо податківці не відступлять від своєї позиції. До речі, далеко не безперечної.

Розірвано договір про електронну звітність. І наостанок розглянемо ситуацію з поданням звітності у разі, якщо розірвано «електронний» договір. І в цьому аспекті є позитивні «зрушення» . На рівні Кодексу ( п. 49.3) прописали заборону на розірвання електронних договорів в односторонньому порядку. При цьому вона має діяти вже зараз — тобто навіть до внесення змін до форми електронного договору і його переукладення. Тим паче що тепер згідно з п. 49.3 ПКУ єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків. У тому числі, але не виключно, у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа. Для того щоб бути прийнятою, податкова декларація має відповідати усім вимогам електронного документа і надаватися у форматі, доступному для її технічної обробки.

Якщо ж електронний договір був припинений на законних підставах, платник до складання нового договору має право подавати податкову звітність особисто7 або ж направляти поштою з повідомленням про вручення і з описом вкладення.

7 Або уповноваженою на це особою.

Згадку «Єдиного вікна подання електронної звітності» з ПКУ виключили.

Уточнюючий розрахунок. Окремо прописали, що 3 %-й штраф не застосовують при поданні уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування згідно зі ст. 39 ПКУ. Це важливе і правильне доповнення, але, щоб підпасти під нього, платникові треба укластися до 1 травня року, наступного за звітним.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться