Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2017/№28
Друкувати

Вірусна атака: чи можна врятуватися від податкових штрафів?

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
В і без того «ненудне» життя бухгалтера 27 червня 2017 року нагрянула ще одна біда — вірусна атака, що паралізувала роботу багатьох підприємств. Але водночас ніхто не скасовував обов’язок платника вчасно реєструвати податкові накладні, подавати звітність і сплачувати податки. Але якщо мав місце явний форс-мажор, чи можна якось уникнути податкових штрафів?
вірусна атака, реєстрація податкових накладних, сплата податків

Розпочнемо зі штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Адже вірус спрацював якраз напередодні граничних строків реєстрації червневих податкових накладних, складених з 1 по 15 червня 2017 року. .

Розуміючи масштаби проблеми, Мінфін підготував (а Кабмін ухвалив) законопроект про зміни в ПКУ, яким передбачено звільнення від штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених з 1 по 15 червня 2017 року, за умови, що такі податкові накладні будуть зареєстровані до 15 липня 2017 року. Сподіватимемося на те, що відповідні зміни ВРУ все-таки прийме своєчасно. При цьому зазначимо, що пропонований законопроект не передбачає продовження граничних строків реєстрації червневих податкових накладних, а просто звільняє від штрафів. Тобто покупець не зможе за такими «несвоєчасними» податковими накладними показати податковий кредит у червні.

Утім, відзначимо, що навіть без цих поправок у платника є можливість відбитися від штрафів (хоча цей шлях морочливіший).

Адже в основі застосування будь-якої штрафної санкції лежить наявність провини платника в здійсненні правопорушення. На цьому неодноразово акцентували увагу і суди. Згадаємо хоча б висновки суду стосовно несвоєчасної реєстрації зменшуючого розрахунку коригування, який був отриманий покупцем із запізненням. Тоді, нагадаємо, суд (постанова Київського окружного адмінсуду від 11.03.2016 р. № 810/198/16) визнав неправомірним застосування штрафів за ст. 1201 ПКУ, посилаючись на:

ст. 109 ПКУ, яка передбачає, що податковим правопорушенням вважається протиправне діяння (бездіяльність) платника;

— відсутність причинно-наслідкового зв’язку між поведінкою покупця і наслідками у вигляді порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування.

Є ще одне «свіже» рішення ВАСУ (ухвала від 03.04.2017 р. № К/800/7909/17), у якому простежується та ж логіка.

Цей прецедент може допомогти на випадок інших непередбачених ситуацій.

Так, у платника співробітники Нацполіції вилучили комп’ютерну техніку, на якій була встановлена програма «M.E.Doc IS», за допомогою якої проводилася процедура реєстрації податкових накладних, і вилучили комп’ютер, на якому встановлена програма «Клієнт-банк», за допомогою якої проводилися розрахунки.

Суд вважав, що застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у цьому випадку незаконне, адже позивач був позбавлений можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не залежало від його волі, а відтак відсутня вина платника у несвоєчасній реєстрації накладних, що виключає застосування податковим органом вказаних штрафних санкцій.

До речі, Мінфін на своєму сайті зазначає, що «відбитися» від штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (на випадок, якщо законопроект про скасування штрафів усе-таки не буде ухвалений) може допомогти і ст. 101 ПКУ. Цією статтею передбачений механізм списання податкового боргу, що виник у результаті форс-мажору.

Щоправда, факт форс-мажору потрібно ще довести . Для підтвердження форс-мажору потрібно звертатися до Торгово-промислової палати України (ТПП) (її регіональних представництв). Адже саме цей орган уповноважений підтверджувати обставини непереборної сили. Процедура отримання сертифіката від ТПП урегульована Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням ТПП від 18.12.2014 р. № 44(5).

До речі, ця процедура платна (безкоштовно — лише для суб’єктів малого підприємництва). Щоправда, річний обсяг доходів для віднесення до «малюків» не повинен перевищувати 10 млн євро. Не так уже і мало .

Зверніть увагу: ТПП погоджується з тим, що ця вірусна атака є нічим іншим, як форс-мажором. Але при цьому вимагає, щоб суб’єкт господарювання надав документ від Кіберполіції або Нацполіції, який підтверджує факт того, що він дійсно постраждав від вірусної атаки. ТПП вказує на те, що це має бути довідка або витяг про відкриття кримінального провадження.

Значить, щоб претендувати на отримання довідки про форс-мажор, спочатку потрібно звернутися до Нацполіції або Кіберполіції.

З наслідками такого звернення не все так гладко. В одних випадках поліція просто фіксувала факт псування майна, але були і випадки, коли вилучалися комп’ютери для експертизи.

Отримавши сертифікат ТПП, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили, потрібно подати податківцям за своїм місцем обліку (чи місцем обліку боргу) письмову заяву про списання податкового боргу. У ній необхідно вказати суму штрафу, що підлягає списанню. Порядок такого списання врегульований Порядком № 577*.

* Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 577.

До речі, за таким же механізмом можна вимагати від податківців списати податковий борг у вигляді нарахованих штрафів за несвоєчасну сплату податків. Строго кажучи, під таке списання потрапляє і сума боргу в розмірі податку, але сумніваємося, що ДФС дозволить це.

Як бути із санкціями за невиконання договірних зобов’язань перед контрагентами? Тут теж може допомогти сертифікат ТПП. Адже згідно зі ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Форс-мажорні обставини апріорі передбачають відсутність провини сторін договору, тому їх настання має бути підставою для звільнення сторін від відповідальності за невиконання зобов’язання.

Звільнення від відповідальності не звільняє сторону від виконання самого зобов’язання.
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться