Лімітно-касова добірка запитань

Чи включається залишок готівки в ящику РРО в розрахунок ліміту каси?

Спершу нагадаємо: ліміт каси (ліміт залишку готівки в касі) — це граничний розмір суми готівки, який може залишатися в касі в неробочий час (згідно з абз. 20 п. 1.2 Положення № 637*).

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Залишилося з’ясувати, що таке власне каса — і майже всі питання будуть зняті . Абзац 10 п. 1.2 Положення № 637 визначає її як приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Звідси висновок: РРО відповідає цьому визначенню. Звертав увагу на це і НБУ в листі від 04.10.2007 р. № 11-115/3693-10119, вказуючи, що для РРО підприємством може бути встановлений ліміт залишку готівки.

Тобто оскільки РРО — яка-ніяка , але теж каса, то і залишок коштів у ній повинен лімітуватися.

Як саме — це вже інше запитання, і відповідь на нього залежить від того, встановлений РРО у відокремленому або невідокремленому підрозділі підприємства. І тут слід врахувати, що Положення № 637 (а саме абз. 3 п. 1.2) містить власне тлумачення відокремлених підрозділів.

Під ними мають на увазі філії, представництва, відділення й інші структурні підрозділи, які наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи стосовно цього майна право оперативного використання або інше речове право, передбачене законодавством України.

У цілях застосування Положення № 637 поняття відокремленого підрозділу відрізняється від установленого ст. 64 ГКУ.

Відокремлений статус підрозділів слід належним чином оформити!

Для відокремлених підрозділів установлюють окремий ліміт, у той час як залишок готівки в невідокремленому підрозділі повинен покриватися загальним (разом з головним підприємством) лімітом. Такий порядок виходить з п. 5.2 Положення № 637.

У листі від 04.10.2007 р. № 11-115/3693-10119 НБУ говорив, що ліміт установлюють навіть для тих відокремлених підрозділів, де немає окремих кас (тільки РРО).

У результаті маємо, що там, де є й окрема каса, і РРО, залишок грошових коштів на кінець дня в них не повинен перевищувати ліміту, встановленого на підприємстві (разом з невідокремленими підрозділами) або на відокремлений підрозділ.

Чи можна накопичувати (не виводити) готівку без обмежень у ящику РРО, не звертаючи уваги на ліміт каси?

Відповідь на це запитання ми вже частково надали вище. Ліміт каси підприємства (чи відокремленого підрозділу) повинен включати і залишок грошових коштів на кінець дня в РРО. Тому сам ящик РРО не може бути бездонним .

Інше питання: як розподілити загальний по підприємству (чи відокремленому підрозділу) ліміт між основною касою і РРО? Або декількома РРО?

Раз уже виходимо з твердження, що РРО відповідає визначенню каси, то має сенс розподіляти загальний по підприємству ліміт на все РРО. Як — це вже питання вашого власного розсуду. Конкретних вимог із цього приводу Положення № 637 не містить, але краще все ж задокументувати це належним чином.

Головне в такому разі, на нашу думку, — не порушити загального по підприємству (відокремленому підрозділу) ліміту каси.

Чи можна видати понадлімітну готівку з каси в ящик РРО і таким чином уникнути перевищення ліміту каси?

Як ми вже з’ясували, ліміт по підприємству (відокремленому підрозділу) повинен включати і залишок готівки в ящику РРО. Тому від перевищення загального ліміту вказане «переміщення» не врятує. Пора замислитися про інші потреби, на які можна видати готівку з каси.

Нагадаємо, що п. 5.9 Положення № 637 не відносить до понадлімітних готівкові кошти в день їх надходження, якщо вони:

а) здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки не пізніше наступного робочого дня банку;

б) видані для використання підприємством відповідно до законодавства** наступного дня на потреби, пов’язані з його діяльністю;

** Без попередньої здачі їх у банк і одночасного отримання з банку на вказані потреби.

в) надійшли в каси підприємств у вихідні та святкові дні і були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки на наступний робочий день банку і підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства** на наступний робочий день на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Що як на видатковому касовому ордері немає підпису одержувача грошових коштів або бухгалтера?

Наслідки першої з указаних помилок сумні . Згідно з п. 3.5 Положення № 637 для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або витратні відомості, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Іншими словами, на суми, вказані в таких витратниках, фактичний залишок готівки в касі збільшується!

Підтверджують це і податківці (питання 2 листа ДФСУ від 14.06.2016 р. № 13295/6/99-99-10-02-15).

Що стосується відсутності підписів бухгалтера, то тут укажемо ось що. У тому ж листі податківці звернули увагу на п. 7.24 постанови № 637, яким передбачено, що під час перевірок з’ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам законодавства.

Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій з прийому і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність указаних у ній сум прийнятої в касу або виданої з неї готівки даним прибуткових і видаткових касових ордерів, якість і своєчасність записів касира згідно з указаними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, що перевірив записи в касовій книзі з кількості отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичного залишку готівки в касі на кінець дня і т. ін.

Радує той факт, що про збільшення ліміту каси на суми, що значаться у видатковихих касових ордерах, на яких немає підпису бухгалтера, ДФСУ в цьому випадку не говорить. Хоча саме наслідкам такої відсутності і присвячено питання 2 листа.

У які строки новостворене підприємство повинне встановити «повноцінний» ліміт каси замість прогнозного?

У принципі, практично все в цьому запитанні прямо розписано в Положенні № 637, а саме в останньому абзаці п. 5.2.

Він установлює, що підприємства-новачки на перші 3 місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси в двотижневий строк після закінчення перших 3 місяців їх роботи переглядають за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог Положення № 637.

Корисне уточнення в цьому аспекті вніс НБУ в листі від 09.02.2007 р. № 11-113/543-1414, вказавши, що вести відлік перших 3 місяців своєї роботи новачки повинні з дня проведення ними першого розрахунку готівкою.

Заразом регулятор нагадав, що якщо підприємство-новачок проводило операції з готівкою, але ліміт каси не встановило (незалежно від причин оного), то ліміт такої каси вважається нульовим. Відповідно вся готівка, що знаходиться в його касі на кінець робочого дня, вважається понадлімітною (згідно з п. 5.9 Положення № 637). Тож часу «на розгойдування» в цьому випадку не передбачено .

Обсяги надходження готівкової виручки в касу помітно скоротилися. З якого моменту необхідно переглядати ліміт готівки в касі?

Дійсно, згідно з п. 5.11 Положення № 637 наявність відповідних чинників об’єктивного характеру (у тому числі зміни в надходженнях/витратах готівки) є сигналом для перегляду ліміту каси.

Звертав увагу на це також НБУ в листі від 01.12.2009 р. № 11-113/5438-22292 (ср. ). Водночас регулятор зробив найважливіше уточнення: вимоги з обов’язкового перегляду встановленого ліміту каси у зв’язку зі скороченням обсягів надходження готівкової виручки в касу підприємства Положення № 637 не містить.

Тобто питання віддається на відкуп підприємства. У тому числі йому вирішувати, з якого моменту в такому разі переглядати ліміт (у разі прийняття такого рішення).