Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, червень, 2017/№26
Друкувати

Продаж основних засобів на єдиному податку: особливі ситуації у юросіб

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
З обкладенням доходів від продажу основних засобів підприємствами — платниками єдиного податку ви вже знайомі*. Сьогодні ж пропонуємо вам розглянути низку особливих ситуацій, які можуть виникнути при таких операціях.
необоротні активи, спрощенка

* У тому числі завдяки статті «Вибуття основних засобів в обліку єдиноподатників: юросіб і підприємців» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 30.

Коротко нагадаємо, що податкові наслідки від продажу основних засобів для юросіб-єдиноподатників відрізняються залежно від того, коли об’єкт основних засобів був уведений в експлуатацію ( п. 292.2 ПКУ):

— якщо з тієї миті не минуло і року, то у єдиноподатний дохід потрапить уся сума коштів, отриманих від реалізації об’єкта ;

— якщо 12 календарних місяців з тієї дати вже позаду, тоді доведеться включати математику . Для визначення оподатковуваного доходу від суми коштів, отриманих як оплата об’єкта, можна відмінусувати залишкову вартість об’єкта на день продажу.

Здавалося б, усе просто, але ситуації, що будуть розглянуті далі, переконають вас у тому, що на поверхні лише вершина айсберга.

Поліпшення об’єкта перед продажем: як правильно врахувати?

Юрособа — єдиноподатник групи 3, що не є платником ПДВ, продає об’єкт основних засобів після проведення його поліпшення. Чи діє при цьому п. 292.2 ПКУ?

Подробиці ситуації: об’єкт уведений в експлуатацію у вересні 2015 року. Його первісна вартість складала 15 тис. грн. Поліпшення (повна модернізація і добудова) провели в січні 2017 року. Після капіталізації таких витрат первісна вартість об’єкта склала 120 тис. грн.

Продаж об’єкта відбувається в червні 2017 року. Договірна ціна — 100 тис. грн. Як бути?

Отже, застосовувати положення п. 292.2 ПКУ, поза сумнівом, потрібно. Адже жодних винятків у цій частині Кодекс не передбачає. Але яку дату в цьому випадку вважати датою введення в експлуатацію: дату введення в експлуатацію після купівлі чи після поліпшення?

Вважаємо, що в цьому питанні двох думок бути не повинно. Незважаючи на те, що бухгалтерські нормативи посилаються на введення в експлуатацію, у тому числі й після поліпшення основних засобів ( п. 27 Методичних рекомендацій № 561**), у межах п. 292.2 ПКУ йдеться саме про первісне введення в експлуатацію після купівлі. Про це свідчать і консультації ДФСУ (зокрема, лист від 27.11.2015 р. № 25434/6/99-99-15-03-01-15), у якому контролери прив’язуються, головним чином, до тривалості використання основного засобу (більше року або менше), не надаючи значення даті введення в експлуатацію.

** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

А ось чи виникне єдиноподатний дохід унаслідок такої операції — це вже інше запитання. Відповідь на нього залежить від того, яким чином будуть співвідноситься:

— сума коштів, отриманих від продажу;

— залишкова вартість основних засобів. Нагадаємо: абз. 2 п. 292.2 ПКУ велить визначати її за станом «на день продажу». Але якщо нараховують амортизацію не щодня, то ми вважаємо логічним визначати залишкову вартість об’єкта за мінусом його зносу, у тому числі за місяць, у якому стався продаж об’єкта. Обумовлено це тим, що згідно з П(С)БО 7 амортизуватися об’єкт припинить лише з наступного місяця після його вибуття (в означеному випадку, продажу).

Ситуація 1. Залишкова вартість об’єкта основних засобів більше/дорівнює 100 тис. грн. У такому разі доходу у єдиноподатника не виникає.

Зверніть увагу, що визначати ціну продажу на рівні не нижче звичайної або оцінної для цілей єдиного податку не потрібно, що в частині останньої прямо підтверджують податківці (див. категорію 108.05 ЗІР).

Крім того, оскільки йдеться про неплатника ПДВ, то і ПДВ-наслідки, які могли б виникнути в цій ситуації, йому не страшні.

Ситуація 2. Залишкова вартість об’єкта основних засобів менше 100 тис. грн. У такому разі в єдиноподатника виникає дохід у сумі, яка дорівнює різниці між 100 тис. грн. (доходом від реалізації об’єкта) і залишковою вартістю.

При цьому вид проведеного поліпшення істотного значення не має. Буде це чи то реконструкція, модернізація, добудова або дообладнання — податкові наслідки від цього відрізнятися не будуть. Відмінності виникнуть тільки в тому випадку, якщо такі витрати не капіталізуються, а списуються безпосередньо на витрати — у такому разі сума доходів від продажу об’єкта буде вищою.

Передпродажна переоцінка об’єкта: що із залишковою вартістю?

У результаті переоцінки об’єкта основних засобів його вартість значно зросла. При його продажу як залишкову вартість використати переоцінену вартість об’єкта?

Багато хто згадає, що з 1 січня 2017 року в цілях податкового обліку переоцінки, проведені в бухгалтерському обліку, не відіграють ролі. Тільки ось стосується це платників податку на прибуток (та й то не всіх, а високодохідних і малодохідних «добровольців»).

З юрособами-єдиноподатниками справи є інакше. Їм жодних винятків у частині переоцінок не прописано. ПКУ містить лише поняття «Основні засоби», а для вирішення питань у частині визначення їх «залишкової балансової вартості» (про яку йдеться в п. 292.2 ПКУ) керуватися потрібно стандартами бухобліку.

Поняття залишкової вартості основних засобів з п.п. 14.1.9 ПКУ стосується виключно цілей розд. ІІІ цього Кодексу, про що в цьому підпункті сказано хай там що є прямо.

З абз. 18 п. 4 П(С)БО 7 виходить, що залишкова вартість — це різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу). А переоцінена вартість, як ви розумієте, це ні що інше як вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Саме тому для цілей визначення єдиноподатного доходу при продажу об’єкта ви маєте право як від’ємник використати його переоцінену вартість. Але це ще не все.

У загальному випадку збільшення вартості основних засобів у зв’язку з їх дооцінкою відображають у бухобліку збільшенням капіталу в дооцінках (згідно з п. 19 П(С)БО 7). Що відбувається в обліку і разі їх продажу?

Спочатку основні засоби переводять до складу утримуваних для продажу (Дт 286 — Кт 10) ***. Таку проводку роблять на суму залишкової вартості, яка включає в тому числі і суму дооцінки. Нарахований знос (включаючи знос, який був донарахований при дооцінці об’єкта) при цьому списують (Дт 131 — Кт 10).

*** Суб’єкти господарювання, які подають звітність за формою № 1-мс, таку проводку не складають. Усе тому, що в цій формі немає інформації щодо необоротних активів, що утримуються для продажу.

Але що ж робити із сумою дооцінки, що включена до складу додаткового капіталу і «висить» на рахунку 41? При вибутті переоцінених об’єктів основних засобів перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках (Дт 411 — Кт 44). При цьому, якщо в основних засобів, які продаються, були тільки дооцінки, то цю проводку роблять на ту ж суму, на яку раніше дооцінили об’єкт. А якщо, крім того, мали місце й уцінки, за кредитом рахунка 44 відображають різницю (суму, на яку дооцінка перевищує уцінку). На єдиноподатний дохід таке списання жодним чином не вплине.

Консервація об’єкта: як рахувати період експлуатації?

З дня введення в експлуатацію об’єкта не минуло і року, як було прийнято рішення про його консервацію. Після розконсервації об’єкт вирішили продати. Як рахувати строк з абз. 2 п. 292.2 ПКУ: з урахуванням періоду консервації чи без нього?

Загальновідомо, що консервація ніби «випадає з життя» об’єкта. На цей період не нараховують амортизацію об’єкта ( п. 23 П(С)БО 7).

Те ж, до речі кажучи, стосується і періоду реконструкції, модернізації, добудови і дообладнання об’єкта.

Але, як ви пам’ятаєте, в п. 292.2 ПКУ йдеться про «використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію». Тобто в залежність від того, чи нараховувалася протягом усього цього періоду амортизація об’єкта чи тільки його частини, податкові наслідки продажу об’єкта ПКУ не ставить! Як і те, використали об’єкт у господарській діяльності чи ж він був законсервований.

З іншого боку, за бажанням податківці можуть послатися на термін «використання», що підтверджувалося листом від 27.11.2015 р. № 25434/6/99-99-15-03-01-15 (ср. 025069200). Тому якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, для мінімізації ризиків є сенс отримати індивідуальну податкову консультацію****.

**** Див. також статтю «Індивідуальні податкові консультації: новий Порядок і Ко» у журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 22.

Тому навіть якщо ситуація склалася таким чином, що за вирахуванням строку консервації об’єкта період його експлуатації склав менше року, ударити по гаманцю платника це, на нашу думку, не повинно.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться