Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2017/№10
Друкувати

ПДВ-реєстрація/перереєстрація/анулювання реєстрації: «хітові» запитання

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
ПДВ-«плиг-скік» — не мультяшний екшн. Тут усе «для дорослих». Забувся, замріявся, прорахувався — отримай «призові». Тому не тягнутимемо, а відразу перейдемо до популярних практичних запитань з реєстрації/анулювання ПДВ-реєстрації.
мільйонна межа, несвоєчасна реєстрація, переїзд, 12 місяців без операцій

Пропущений термін для обов’язкової ПДВ-реєстрації

У підприємства в січні 2017 року обсяг поставок перевищив 1 млн грн. Але заява на ПДВ-реєстрацію була подана із запізненням. ПДВ-статус присвоєний тільки з 21.02.2017 р. Сума перевищення — 100 тис. грн. Чи потрібно виписувати на цю суму податкову накладну? Як відобразити її в декларації?

Розпочнемо з того, що щойно в платника обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевалить за мільйон гривень, у нього виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ (виняток — єдиноподатники, що обрали безПДВшну ставку єдиного податку).

Подати заяву на ПДВ-реєстрацію (форма № 1-ПДВ) потрібно не пізніше 10-го числа календарного місяця, що йде за місяцем, у якому вперше досягнута мільйонна межа ( п. 183.2 ПКУ).

Якщо заява подана вчасно, із суми перевищення ПДВ не сплачуємо. Під обкладення ПДВ підпадають тільки операції, здійснені вже з моменту реєстрації платником ПДВ.

Якщо ж з поданням заяви прострочили, тоді платник підпадає під дію п. 183.10 ПКУ — він несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування.

А ось відповідальність за ст. 117 ПКУ за сам факт несвоєчасного подання регзаяви за формою № 1-ПДВ платникові не загрожує (податківці згодні — у категорії 101.30 ЗІР ).

Як працює ця норма? Перше запитання, яке з’ясуємо: з якого числа особа повинна нараховувати зобов’язання з ПДВ у разі прострочення подання реєстраційної заяви?

Відповідь: з 11-го числа календарного місяця, що йде за місяцем перевищення мільйонного обсягу поставок. Тобто з дня, що йде за граничним терміном подання заяви на ПДВ-реєстрацію.

Цей же висновок підтверджує й УПК № 588*.

* Узагальнююча податкова консультація з окремих питань, пов’язаних з обов’язковою реєстрацією осіб як платників ПДВ, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 588.

Приклад. Підприємство в січні 2017 року перевищило обсяг оподатковуваних поставок в 1000000 грн. (пораховані у тому числі неотоварені аванси, тобто рахували із застосуванням правила першої події). Заява на ПДВ-реєстрацію мала бути подана не пізніше 10.02.2017 р. Фактично заяву подали тільки 20.02.2017 р. Наступного дня підприємство зареєстрували платником ПДВ.

У цьому випадку ПДВ-зобов’язання потрібно буде сплатити за період з 11.02.2017 р. по 20.02.2017 р. Інакше кажучи, під обкладення ПДВ потраплять усі «перші події», які будуть здійснені в період з 11.02.2017 р. по 20.02.2017 р. (включно). Тобто те, що ви б нарахували, якби вчасно зареєструвалися платниками ПДВ.

«Так, винні» . Але як показати це нарахування і здійснити сплату? Тут відразу скажемо, що в декларацію з ПДВ ці податкові зобов’язання не включаються! Адже згідно з п. 202.1 ПКУ для цілей ПДВ перший звітний період починається з моменту реєстрації платником ПДВ. Операціям, які були здійснені до моменту реєстрації платником ПДВ, у декларації немає місця.

Із цієї ж причини платникові не загрожують і штрафи за неподання декларації з ПДВ за проміжок часу до такої реєстрації. Хоч якийсь позитивний момент .

Адже особа не має права і не зобов’язана подавати декларації за цей період.

Не потрібно виписувати на ці операції й податкову накладну (адже на дату здійснення операцій особа не була зареєстрована платником ПДВ).

А як же тоді виконати вимоги про обов’язкову сплату? Платникові доведеться почекати, поки податковий орган сам за результатами проведеної перевірки донарахує такі зобов’язання і надішле податкове повідомлення-рішення. Адже сплата з ПДВ може здійснюватися на підставі декларації або податкового повідомлення-рішення (відповідне нарахування має бути спочатку проведене за особовим рахунком). А декларації, як ми зазначили вище, платник не може подати.

При цьому платникові доведеться сплатити штраф згідно з п. 123.1 ПКУ (за самостійне визначення податкових зобов’язань контролюючим органом) у розмірі (!) 25 % від суми визначеного податкового зобов’язання (на це звертають увагу і податківці в категорії 101.30 ЗІР).

Такі зобов’язання і штраф потрібно сплатити до бюджету з поточного рахунку (оминувши ПДВ-рахунок).

Як рахувати 12 місяців?

Підприємство за власною ініціативою анульоване як платник ПДВ з 16.04.2016 р. Як рахувати оборот за останні 12 календарних місяців, щоб не перевищити 1 млн грн.?

Формулювання «впродовж останніх 12 календарних місяців» має на увазі саме останні 12 календарних місяців, а не їх відлік з 1 січня календарного року.

Так, якщо вам потрібно визначитися, чи не перевищили ви мільйонну межу за підсумками, наприклад, січня 2017 року, то розрахунковим періодом для вас стане лютий 2016 року — січень 2017 року. Якщо межу потрібно визначити за підсумками лютого 2017 року, то розрахунковим періодом буде березень 2016 року — лютий 2017 року і т. д. Якщо впродовж цих 12 календарних місяців ви, наприклад, працювали на спрощеній системі оподаткування, то враховуйте й обсяги поставок за час роботи на єдиному податку!

Якщо підприємство працювало менше 12 календарних місяців або почало працювати із середини місяця, підхід такий самий.

Перша подія — до реєстрації платником ПДВ

Зареєструвалися платником ПДВ 20.02.2017 р. До цього часу (10.02.2017 р.) отриманий аванс від покупця. Відвантаження в рахунок цього авансу відбулося 21.02.2017 р. Чи складати податкову накладну на відвантаження?

Ні, не складати. Адже, по суті, відвантаження товарів буде вже другою подією за операцією, тобто жодних ПДВ-наслідків не тягне (виняток — вищезгадана ситуація, коли продавець прострочив обов’язкову реєстрацію платником ПДВ).

А на дату першої події підприємство ще не було платником ПДВ. Тому не має права складати податкові накладні і не може включати цю операцію до своєї ПДВ-декларації.

Перереєстрація платника ПДВ

Підприємство змінює місцезнаходження. Що відбувається з ПДВ-статусом (переривається чи ні) при переведенні підприємства з одного податкового органу в інший? Чи обов’язкова перевірка податкової?

Зміна адреси підприємства є підставою для перереєстрації платника ПДВ ( п. 4.1 Положення № 1130**).

** Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.

Найважливіше для вас — це те, що в разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється ( абз. 2 п. 4.2 Положення № 1130). Не змінюється в цьому випадку й ІПН платника ПДВ. Інакше кажучи, ПДВ-статус повністю зберігається і не переривається.

На складання податкових накладних ПДВ-перереєстрація не вплине (місцезнаходження не вказується в податковій накладній).

Податкова перевірка тільки на тій підставі, що ви змінюєте податковий орган, теж не загрожує. Адже згідно з п.п. 78.1.7 ПКУ позапланова документальна перевірка проводиться в разі початку процедури припинення юрособи або підприємницької діяльності фізособи або коли подана заява про зняття з обліку платника податків. У разі зміни місцезнаходження здійснюється не зняття особи як платника податків, а її переведення з одного органу в інший (і заява про зняття з обліку не подається).

Щоправда, є нюанси, пов’язані з поданням ПДВ-декларації. Так, подавати ПДВ-декларацію і сплачувати ПДВ юрособі до закінчення поточного бюджетного року потрібно за попереднім місцезнаходженням, а починаючи з 1 січня наступного року — уже за новим (пп. 7.3 і 10.13 Положення № 1588***, категорія 101.30 ЗІР).

*** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

А ось підприємцям подавати ПДВ-декларацію і сплачувати ПДВ-зобов’язання потрібно відразу за новим місцем проживання з дати взяття на облік у «новому» контролюючому органі.

Також декілька слів скажемо про саму процедуру перереєстрації платником ПДВ. Для перереєстрації подається заява за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Заяву потрібно подати впродовж 10 робочих днів, що йдуть за днем зміни вашої адреси ( п. 183.15 ПКУ, п. 4.2 Положення № 1130). При цьому слід урахувати, що фіскали відразу ж звірять її з Єдиним державним реєстром (ЄДР) — там уже має бути ваша нова адреса.

Якщо заява подана із запізненням, штрафу за ст. 117 ПКУ немає (категорія 101.30 ЗІР) .

Заяву на перереєстрацію подаємо контролюючому органу за новим місцезнаходженням (підкатегорія 101.01.01 ЗІР).

Нагадаємо: якщо дані про платника внесені до ЄДР, то процедура зняття з обліку в одному податковому органі та постановка на облік в іншому здійснюються на підставі відомостей, отриманих з ЄДР ( ст. 66 ПКУ, розд. X Порядку № 1588).

Є нюанси щодо самого заповнення заяви за формою № 1-ПДВ, зокрема, виникають запитання про те, як заповнювати графи «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» і «Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг)».

Наказом № 1125**** Мінфін оновив форму реєстраційної заяви. Запрацює нова форма з 20.03.2017 р.

**** Наказ Мінфіну «Про затвердження змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 21.12.2016 р. № 1125 (набуває чинності з 20.03.2017 р.).

Так ось, нинішня редакція Положення № 1130 передбачає, що в заяві на перереєстрацію повинні вказуватися дані на дату подання заяви (у тому числі й критерії, за якими особа на дату подання заяви відповідає статусу платника ПДВ).

Але після змін у Положенні № 1130, внесених вищезгаданим наказом № 1125 (див. врізку), цієї норми вже немає. І згідно з оновленими правилами «аркуш 2» такої заяви при перереєстрації взагалі заповнювати не потрібно буде (тобто заповнювати поле з відомостями про загальний обсяг поставок за останні 12 календарних місяців не потрібно). А ось поле з критеріями реєстрації заповнити доведеться. І якщо з Положення № 1130 прибрали зауваження про те, що дані потрібно вказувати на дату подання заяви, то не виключено, що щойно наказ № 1125 набуде чинності (з 20.03.2017 р.), потрібно буде вказувати критерії, за якими особа спочатку зареєструвалася платником ПДВ. Але цей момент ще повинні прояснити податківці.

Анулювання ПДВ-реєстрації

У підприємства немає оборотів з ПДВ більше року, але є від’ємний залишок з 2014 року. Чи можуть анулювати ПДВ-реєстрацію?

Якщо за останні 12 календарних місяців ви не здійснили жодного постачання і не зробили жодної покупки, за рахунок якої сформований податковий кредит, — то можуть. Адже згідно з п.п. «г» п. 184.1 ПКУ виключити особу з Реєстру платників ПДВ податківці мають право, якщо такий платник упродовж 12 послідовних податкових місяців (1) не подає податківцям декларацію з ПДВ та/або (2) подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання або податкового кредиту.

У вас від’ємний залишок тягнеться з 2014 року, тобто він сформований за рахунок покупок, здійснених більше 12 календарних місяців тому. Якщо це єдине, що ви показуєте в декларації, і за останні 12 календарних місяців ви не декларували ані податкових зобов’язань, ані податкового кредиту, то в податківців є всі підстави анулювати ПДВ-реєстрацію.

При цьому, якщо ви не маєте права заявити до бюджетного відшкодування цю суму (від’ємне значення не є сплаченим або не вистачає регліміту), то залишок від’ємного значення «згоряє».

На це раніше звертали увагу і податківці в категорії 101.16 ЗІР.
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться