Турбота про співробітників: організовуємо безкоштовну каву, ставимо в офісі тенісний стіл

Кава для співробітників

ПДФО, військовий збір, ЄСВ. Тут усе просто. Об’єкта обкладення ПДФО і військовим збором у цьому випадку немає. Адже підприємство не веде облік споживання кави кожним співробітником. Кожен п’є скільки йому потрібно, коли потрібно, або взагалі не п’є . Тому не можна вважати, що працівник отримав додаткове благо. Погоджуються із цим і податківці (категорія 103.02 ЗІР). Об’єкта обкладення ЄСВ теж немає.

Податок на прибуток. Тут теж особливих проблем немає. Адже після того як податковий облік перейшов на «бухрейки», немає необхідності в доведенні зв’язку витрат з господарською діяльністю.

Тому й у малодохідників, і у високодохідників вартість придбаної для співробітників кави піде прямо на витрати та зменшить фінрезультат до оподаткування. Адже коригувань бухфінрезультату стосовно таких «негосподарських» запасів ПКУ не передбачає (п.п. 140.5.10 ПКУ у випадку зі звичайними фізособами не діє). Особливості є тільки в обліку невиробничих основних засобів (але про це трохи пізніше).

ПДВ. Прив’язка до госпдіяльності, як і раніше, важлива для ПДВ-обліку . Якщо придбання товарів/послуг не пов’язане з госпдіяльністю, то платник ПДВ повинен нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (за умови, що кава отримувалася з ПДВ, тобто в платника було право на податковий кредит).

Чи можуть витрати, пов’язані з придбанням кави для співробітників, вважатися пов’язаними з госпдіяльністю? На перший погляд здається, що ні. Але за бажанням відшукати аргументи «за» господарський статус цих витрат у нормативці можна. Якщо ваші співробітники працюють за комп’ютером, то допоможуть їм Правила № 7*, які регламентують санітарні норми і правила роботи за комп’ютерами. Наприклад, у п. 2.17 цих Правил є застереження про установку пристроїв для приготування і роздачу тонізуючих напоїв для працівників, які працюють за комп’ютерами.

* Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7.

Але куди цікавішою є думка податківців із цього приводу. Наприклад, цікавим є лист ДФСУ від 05.05.2017 р. № 77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (ср. ). У ньому податківці говорять, що якщо вартість придбаних продовольчих товарів (чаю, кави, цукру, цукерок, печива, питної води, соку, вершків) включається у вартість товарів/послуг, постачання яких обкладається ПДВ, то нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ не здійснюється.

Звичайно ж, не зовсім зрозуміло, яке включення у вартість товарів/послуг мають на увазі податківці. Але, вважаємо, що йдеться не про включення в собівартість (адже, зазвичай, такі витрати будуть адміністративними), а про включення в кінцеву ціну товарів/послуг, що продаються. Інакше кажучи, якщо підприємство закладе в калькуляцію продажних цін на продукцію витрати на придбання кави для співробітників (посилаючись знову ж таки на «охоронно-трудову» норму з п. 2.17 Правил № 7), то компенсуючі податкові зобов’язання за придбаною кавою можна не нараховувати.

Утім, якщо ви обережний платник, можна визнати витрати на безкоштовну каву для співробітників не пов’язаними з господарською діяльністю. У такому разі якщо кава отримувалася з ПДВ, то доведеться нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. База оподаткування — вартість придбаної кави (п. 189.1 ПКУ). Такі суми податкових зобов’язань спокійно потім ляжуть на бухвитрати.

Бухоблік. Придбану каву відображаємо як запаси на субрахунку 209. У міру витрачання списуємо:

— або до складу адміністративних витрат (Дт 92) — якщо визнаємо наше придбання призначеним для господарської діяльності;

— або до складу інших витрат (Дт 949).

Нараховані «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання за п. 198.5 ПКУ відображаємо проводкою Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ. Їх можна включати в первісну вартість кави (Дт 209 — Кт 643/1), а потім при списанні кави вони потраплять у витрати (Дт 949).

Далі наведемо проводки з обліку придбання кави (при цьому розглядаємо варіант, коли каву для співробітників вважаємо витратами, не пов’язаними з госпдіяльністю).

Придбання кавомашини для працівників

Розпочнемо з питання: чи можна таке придбання зв’язати з госпдіяльністю? Адже, як ми зазначали вище, це питання передусім важливе для ПДВ. Утім, питання господарності може бути важливе і для високодохідників для цілей визначення об’єкта оподаткування на прибуток.

Знову ж таки, якщо посилатися на п. 2.17 Правил № 7 (див. вище), можна обґрунтувати «господарський» статус кавомашини. Але, найімовірніше, «виробничо-господарську» кавомашину податківці приймуть вороже. Тому її слід розглядати як придбання для негосподарської діяльності.

ПДВ. Тут та ж «пісня», що і з придбанням кави. Якщо ми визнаємо, що наша кавомашина не пов’язана з госпдіяльністю, то:

(1) на загальних підставах формуємо податковий кредит;

(2) потім нараховуємо «компенсуючі» податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. Для цього виписуємо наприкінці місяця придбання кавомашини «самозведену» податкову накладну з типом причини «13» і умовним ІПН «6000000000». (п. 11 Порядку № 1307**). Хоча, у принципі, можна нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання і на початку експлуатації кавомашини.

** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

При цьому в бухобліку такі «компенсуючі» податкові зобов’язання відносимо на збільшення первісної вартості об’єкта (п. 10 Інструкції № 141***).

*** Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141.

Бухоблік. Для бухобліку «господарність/негосподарність» кавомашини неважлива. Зазвичай, кавомашина — це об’єкт, строк корисного використання якого перевищує 1 рік. А далі потрібно визначитися з вартісним критерієм розмежування основних засобів і малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).

Якщо вартість кавомашини:

— більше 6000 грн. — зараховуємо її до складу основних засобів;

— не більше 6000 грн. — обліковуємо як об’єкт МНМА.

Якщо кавомашина обліковується як об’єкт основних засобів. Бухоблік невиробничих основних засобів нічим не відрізняється від загальноприйнятого обліку основних засобів. Тому кавомашина, навіть незважаючи на її негосподарський статус, також підлягає амортизації — з місяця, наступного за введенням в експлуатацію (п. 29 П(С)БО 7). Обліковуємо її на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар».

Якщо кавомашина обліковується як МНМА. Тоді обліковуємо її на субрахунку 112. Амортизуємо її методом (п. 27 П(С) БУ 7):

— або «50 %/50 %» (у розмірі 50 % вартості, що амортизується, у першому місяці використання об’єкта, а інші 50 % — у місяці списання об’єкта);

— або 100 % вартості, що амортизується (відразу в першому місяці використання).

Амортизацію відносимо на витрати на рахунок 949 «Інші витрати».

Податковий облік. Малодохідники (з доходом не більше 20 млн грн.) повністю орієнтуються на бухоблікові правила.

Високодохідникам і малодохідникам-добровольцям потрібно врахувати таке. Якщо ви визнаєте кавомашину активом, не призначеним для господарської діяльності, то:

— якщо її вартість більше 6000 грн. (тобто в податковому обліку ви визнаєте її як основний засіб) — у податковому обліку нараховувати амортизацію за нею не можна (п.п. 138.3.2 ПКУ). При заповненні додатка РІ усю суму бухамортизації «знімаємо» за ряд. 1.1.1. А оскільки невиробничі основні засоби в податковому обліку не амортизують, то ні в амортизаційному додатку АМ, ні в ряд. 1.2.1 додатка РІ податкової амортизації за ними не виявиться. У такому разі бухоблікова амортизація буде виключена з об’єкта оподаткування на прибуток за рахунок амортизаційної різниці;

— якщо її вартість не більше 6000 грн. (тобто вона визнається як МНМА) — у податковому обліку вона не визнається основним засобом, тобто коригування, передбачені пп. 138.1 і 138.2 ПКУ, не діють . Тому і малодохідники, і високодохідники орієнтуються виключно на бухправила.

Тенісний стіл для співробітників

Щоб розрядити напружену робочу атмосферу, ви вирішили придбати в офіс тенісний стіл. Можна сказати, що працівникам пощастило . Але чи матиме придбання тенісного стола господарське призначення? Вважаємо, що в підприємства є шанси пов’язати витрати на закупівлю тенісного стола з витратами на охорону праці. Знову ж таки, можна посилатися на Правила № 7. Так, п. 2.17 цих Правил прямо вказано, що в «комп’ютеризованих» приміщеннях мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи і кімната психологічного розвантаження. У кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування і роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для зайняття фізичною культурою.

Якщо придбання тенісного стола ви вирішили пов’язати з охороною праці (тобто з господарською діяльністю), то:

1) видайте наказ по підприємству на придбання тенісного стола, обґрунтуйте необхідність його придбання вимогами охорони праці і, надавши посилання на ст. 153 КЗпП та п. 2.17 Правил № 7, зазначте, що придбання необхідних для цього активів здійснюється саме у виконання Правил № 7;

2) передбачте в Положенні про охорону праці пункт, що обумовлює устаткування місця для зайняття фізкультурою.

Утім, якщо ви не хочете зв’язуватися з доведенням госппризначення тенісного стола, розцінюйте його як придбання, не пов’язане з госпдіяльністю.

В обліку дотримуємося тих же правил, що і для кавомашини.

Бухоблік. Якщо вартість тенісного стола не перевищує вартісної межі, встановленої підприємством для розмежування основних засобів від МНМА, обліковуємо його як МНМА (на рахунку 112). Інакше обліковуємо тенісний стіл як об’єкт основних засобів (на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар»).

Амортизацію тенісного стола відносимо на витрати:

— на рахунок 92 «Адміністративні витрати» — якщо визнаємо його активом, призначеним для господарського використання;

— на рахунок 949 «Інші витрати» — якщо вважаємо його не призначеним для господарського використання.

Тенісні м’ячики, строк служби яких складає, зазвичай, менше року, обліковуємо як «малоцінку» на рахунку 22.

Податковий облік. Малодохідники (з доходом не більше 20 млн грн.) повністю орієнтуються на бухоблікові правила.

Високодохідникам і малодохідникам-добровольцям потрібно врахувати таке. Якщо ви визнаєте тенісний офіс «господарським», то:

— якщо його вартість більше 6000 грн. — амортизуємо його як об’єкт групи 6 основних засобів (мінімальний строк амортизації — 4 роки) і відображаємо амортизаційні різниці з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ;

— якщо не більше 6000 грн. — він не визнається основним засобом, тобто немає і коригувань з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ.

Якщо ви визнаєте тенісний стіл не призначеним для господарського використання, то:

— якщо його вартість більше 6000 грн. — у податковому обліку такі невиробничі основні засоби не амортизуються (п.п. 138.3.2 ПКУ) (див. вище правила для кавомашини);

— якщо його вартість не більше 6000 грн. (тобто він визнається як МНМА) — і малодохідники, і високодохідники орієнтуються виключно на бухобліковий фінрезультат.

ПДВ. Якщо визнаємо «господарську» необхідність тенісного стола, то, у принципі, можна і не нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ. Хоча вкотре повторимо, що податківці погоджуються з ненарахуванням ПДВ, тільки якщо придбання активу закладена у вартість товарів/послуг, що поставляються, які обкладаються ПДВ.

Тим же, хто визнає тенісний стіл об’єктом, не призначеним для господарського використання, слід нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.