Податкова накладна на часткову передоплату / постачання товару партіями: ТОП-запитання

Отримали передоплату за товар у великому розмірі. Після чого стали відвантажувати товар партіями. На одне з відвантажень помилково склали і зареєстрували податкову накладну. Чи можна в цьому випадку обійтися без виправлення податкової накладної?

Податкова накладна повинна складатися в день виникнення податкових зобов’язань продавця. Тому потрібно дотримуватися правила «першої події» з п. 187.1 ПКУ.

Якщо покупець вам перерахував передоплату, скажімо, за товар «А» і далі ви партіями здійснюєте відвантаження саме цього товару «А», то до тих пір, поки відвантаження не перекриють передоплату, підстав виписувати нову податкову накладну немає. Адже не виникло нової «першої події» з постачання. У цьому випадку потрібно скласти і зареєструвати «обнуляючий» («зменшуючий») розрахунок коригування до зайвої податкової накладної, виписаної помилково за відвантаженням.

Поставили протягом дня покупцеві товар декількома партіями. Чи можна скласти одну податкову накладну на всі постачання?

Загалом, згідно з п. 201.7 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів або аванс. Тобто якщо постачальник протягом дня за одним і тим же договором здійснює декілька постачань (отримує декілька передоплат), то на кожне таке часткове постачання повинні складатися окремі податкові накладні.

Але податківці не заперечують проти того, щоб за підсумками декількох відвантажень або передоплат, здійснених у межах одного дня від одного і того ж покупця, виписувалася одна податкова накладна за день. Це вони підтверджують в УПК № 127*, у роз’ясненні в категорії 101.16 ЗІР і у свіжій консультації у своєму офіційному виданні «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 36, с. 39.

* Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДФСУ від 16.02.2012 р. № 127.

Більше того, податківці дозволяють складати одну податкову накладну, навіть якщо відвантаження або оплата надійшли протягом одного дня від одного і того ж покупця в межах різних договорів («Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 36, с. 39):

«Якщо в цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних і покупець в один і той же день оплачує товар декількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів».

Проте ми до такої рекомендації ставилися б з обережністю і радили б усе ж під кожен договір складати окрему податкову накладну (оскільки це різні операції постачання).

Попутно зазначимо, що у зворотній ситуації — при отриманні передоплати однією сумою або в разі одноразового постачання податківці не дозволяють дробити постачання на декілька податкових накладних (категорія 101.16 ЗІР)!

Отримали часткову передоплату за товари різної номенклатури. Чи потрібно в ній приводити всю номенклатуру або достатньо вказати тільки ті найменування товарів, вартість яких покриває сума авансу?

Якщо з банківської виписки (чи платіжного доручення покупця) чітко виходить, що авансовий платіж стосується не всієї номенклатури постачання, а якоїсь її частини, то податкова накладна має бути виписана тільки на ті товарні позиції, вартість яких заздалегідь оплачена.

Тобто з усієї номенклатури, яка передбачена договором (специфікацією, рахунком тощо) і підлягає постачанню, в графі 2 перелічуємо найменування лише тих товарів із загальної номенклатури постачання, які названі в «оплатному» документі як такі, що оплачені і відповідають сумі отриманого авансу.

За ситуації, коли з банківських документів не зрозуміло, в оплату яких конкретно товарів/послуг надійшов аванс, у податковій накладній на передоплату вказуємо повну номенклатуру постачання, а кількість — виходячи з відсотка оплати. Відсоток оплати визначається як відношення суми авансу до повної вартості товарів/послуг, що постачаються.

На дату подальшого постачання складаємо податкову на залишок неоплаченої частини вартості товарів.

Приклад. Специфікацією до договору передбачено постачання таких видів товарів:

Підприємство 06.10.2017 р. отримало попередню оплату — 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). При цьому як призначення платежу вказано «оплата згідно з угодою...» без конкретизації, в рахунок яких товарів відбулася оплата.

У цьому випадку в податковій накладній перелічуємо повну номенклатуру постачання, а кількість — виходячи з відсотка оплати.

Відсоток оплати складає: 6000 : 16800,00 = 0,357143.

За товаром «А» сума без ПДВ складе 1428,57 грн. (4000 х 0,357143). За товаром «Б» — 3571,43 грн. (10000 х 0,357143).

ПН на дату передоплати

ПН на залишок неоплаченої частини відвантажених товарів великої номенклатури

Отримали часткову передоплату за послуги (30 % від повної вартості) на 3000 грн. На цю ж суму виписали і податкову накладну. Проте при зазначенні обсягу в гр. 6 замість «0,3» вказали «1». Чи вважатиметься податкова накладна дійсною?

За великим рахунком, можна вважати, що помилка не заважає ідентифікації операції (адже можна ідентифікувати і послугу, і суму ПДВ, і загальну суму постачання). Проте в податківців із цього приводу інша думка . Так, наприклад, в ІПК від 20.04.2017 р. № 1464/10/25-01-12-01-09 фіскали вважають, що:

«складання податкових накладних на повне постачання послуги в разі отримання часткової попередньої оплати послуг не відповідає нормам ПКУ і не дозволяє ідентифікувати операції. При складанні таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення вказаних у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не відповідають первинним документам».

Тому таку податкову накладну краще виправити.

Перерахували передоплату постачальникові, він виписав податкову накладну на передоплату. Але ми фактично забиратимемо інший товар. Тобто продавець робитиме розрахунок коригування на зміну номенклатури. Чи можна показати податковий кредит відразу за податковою накладною, чи чекати коригування?

Так, можете показати податковий кредит відразу, не чекаючи розрахунку коригування. Адже, по суті, була передоплата і податкова накладна на неї. Така податкова накладна не є помилковою. З підписанням додаткової угоди на зміну номенклатури аванс не скасовується. Передоплата як була першою подією за договором, так нею і залишається. На дату передоплати в ній усі дані були правильними, просто зараз їх обопільно скоригували. Тому немає приводу знімати податковий кредит і чекати розрахунку коригування.

Попутно нагадаємо нинішні вимоги податківців до складання розрахунку коригування на зміну номенклатури (коли йдеться про те, що первісний товар узагалі не постачатиметься, а замість нього постачатиметься новий). Податківці рекомендують складати такий розрахунок коригування датою постачання товарів нової номенклатури (категорія 101.15 ЗІР), а не датою підписання додаткової угоди. У самому ж розрахунку коригування дані наводимо двома рядками:

— першим рядком зі знаком «-» приберемо дані про товар з податкової накладної (їх обнуляючи) і слідом

— другим рядком зі знаком «+» занесемо відомості про новий товар, який постачатиметься.

Приклад. Покупець сплатив авансом 24000 грн. (у тому числі ПДВ) за один товар. Зараз у рахунок цього авансу відвантажується інший товар на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ).

ПН на передоплату

РК на зміну номенклатури

Підприємство отримало 100 % передоплати від покупця за товар. Проте потім сторони домовилися, що ціна на товар буде змінена. Як правильно відкоригувати ПДВ?

У цьому випадку потрібно буде:

1) скласти розрахунок коригування до предоплатної податкової накладної, скоригувавши в ньому (1) кількість товару, що поставляється (після зміни ціни виявилось, що передоплата отримана за меншу кількість товарів), і (2) ціну.

Податківці зараз дотримуються позиції про те, що сам по собі факт узгодження нової ціни не є господарською операцією (не впливає на розмір активів/пасивів учасників угоди). Тому постачальник не зобов’язаний відразу ж складати розрахунок коригування. Краще дочекатися, поки станеться господарська операція і сторони почнуть виконувати свої зобов’язання за додатковою угодою. Тобто скласти розрахунок коригування на дату тієї події, яка станеться раніше:

— або на дату отримання доплати;

— або на дату відвантаження товару;

2) на дату відвантаження товарів, вартість яких перевищила суму передоплати, скласти «на різницю» нову податкову накладну.

Приклад. Між підприємствами укладений договір купівлі-продажу 150 шт. стільців за ціною (без ПДВ) 200 грн. за одиницю. 20.10.2017 р. — підприємство отримало передоплату за товар у розмірі 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.) і склало податкову накладну, зареєструвавши її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30.10.2017 р. — сторони уклали додаткову угоду, згідно з якою ціна (без ПДВ) одного стільця складає 250 грн.

02.11.2017 р. — відвантажена перша партія стільців (100 шт.).

07.11.2017 р. — відвантажена друга партія стільців (50 шт.).

Після повного постачання товару покупець перерахував доплату за товар — 9000 грн. (у тому числі ПДВ — 1500 грн.).

У цьому випадку:

1) 20.10.2017 р. — складаємо податкову накладну на передоплату на загальну суму з ПДВ 36000 грн.;

2) 02.11.2017 р. — складаємо розрахунок коригування до авансової податкової накладної, в якому одночасно коригуємо кількість і ціну раніше оплаченого товару.

Фактично аванс у нас заплачений не за 150 одиниць, а тільки за 120 (30000 : 250). При цьому також враховуємо зміну ціни;

3) 07.11.2017 р. — на неохоплену передоплатною податковою накладною суму складаємо ще одну податкову накладну.