Гарантійний ремонт «чужими руками»: облік у виконавця і замовника

Бухгалтерський облік

Облік у виконавця. Таку операцію в облікових цілях розглядають як виконання сервісним центром ремонтних робіт з подальшою оплатою виробником (продавцем) їх вартості. Звідси й особливості обліку:

— усі витрати, пов’язані з проведенням гарантійного ремонту, формують собівартість виконаних робіт (Дт 23 — Кт 20, 22, 25, 63, 65, 66, 68);

— на дату підписання акта виконаних робіт відображають доходи від реалізації робіт і послуг кореспонденцією: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» — Кт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» і одночасно

— витрати, що включаються в собівартість виконаних робіт (Дт 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» — Кт 23).

Іноді договором між продавцем (виробником) і сервісним центром може бути передбачений обов’язок виробника (продавця) надавати власні запасні частини для проведення гарантійного ремонту. У такому разі право власності на такі запчастини до сервісного центру не переходить, а вартість деталей обліковують на забалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки».

Облік у виробника (продавця). А ось в обліку у виробників (продавців) усе майже так само, як і при самостійному виконанні гарантійних ремонтів. Продавці (виробники) в основній своїй масі (окрім єдиноподатників групи 3 і мікропідприємств) резервують свої гарантійні зобов’язання шляхом створення гарантійного резерву. Тому витрати на оплату вартості ремонтних робіт, виконаних сервісним центром, а також інші гарантійні витрати вони списують через використання гарантійного резерву.

Те ж стосується і запчастин, переданих виконавцеві і використаних при виконанні ремонтних робіт.

Якщо ж підприємство згідно з П(С)БО 25 має право не створювати резерв, тоді вартість послуг сервісного центру списують до складу витрат на збут (Дт 93).

Компенсація понесених витрат. Можлива й інша ситуація, коли продавець оплачує вартість ремонту, а виробник потім відшкодовує понесені витрати (п. 12 ст. 8 Закону про захист прав споживачів*). У такому разі понесені витрати продавець спише такою проводкою: Дт 93(23) — Кт 631 (за наявності зареєстрованої податкової накладної сервісного центру відображає право на податковий кредит: Дт 641 — Кт 631), а компенсацію, що нараховується, від виробника — проводкою: Дт 631 — Кт 719(703) (суму податкових зобов’язань — проводкою: Дт 719(703) — Кт 641).

* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

При цьому гарантійного резерву продавець не створює.

Приклад. Для проведення гарантійного ремонту телевізорів підприємство-продавець уклало договір із сервісним центром, який за умовами договору усуває несправності товару за рахунок продавця. У вересні 2017 року (у межах гарантійного строку) покупець телевізора звернувся з вимогою гарантійного ремонту телевізора.

Витрати, понесені сервісним центром при проведенні ремонту телевізора, склали (умовно):

— запасні частини — 564 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 94 грн.);

— заробітна плата працівників, що здійснюють ремонт, — 600 грн.;

— нарахування на заробітну плату — 108 грн.;

— транспортні витрати сторонньої організації — 240 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 40 грн.).

Після закінчення ремонту сервісний центр виставив торговому підприємству рахунок для оплати ремонтних робіт у сумі 2004 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 334 грн.).

Підприємство-продавець щомісячно здійснює відрахування на забезпечення гарантійних зобов’язань. Залишок забезпечення на 01.09.2017 р. склав 5000 грн. Сума відрахувань за вересень — 890 грн.

В обліку продавця і сервісного центру такі операції відображають так:

Облік гарантійних ремонтних витрат за рахунок продавця

Податок на прибуток

Облік у сервісного центру. Тут усе донезмоги просто. Для сервісного центру проведення гарантійного ремонту — не що інше, як операція продажу власних робіт (послуг). Доходи і витрати від неї відображаються в загальному порядку. При цьому жодні коригування ні малодохідним, ні високодохідним підприємствам проводити не доведеться.

Облік у виробника (продавця). Що стосується виробника (продавця), то, як ми вже зазначили, вони компенсують виконавцям витрати на ремонт за рахунок ремонтного резерву (звичайно, якщо такий резерв створювався). Тому:

— малодохідники — вартість ремонтних робіт включають до складу бухгалтерських витрат на збут і таким чином зменшують фінрезультат для цілей оподаткування;

Якщо ж малодохідник резервує гарантійні витрати за власною ініціативою, тоді об’єкт оподаткування зменшується в періоді нарахування резерву (списання собівартості продукції).

— високодохідники — визначають об’єкт оподаткування з урахуванням коригувань з п. 139.1 ПКУ. У результаті ремонтні витрати (у нашому випадку — витрати на оплату ремонтних робіт) зменшують об’єкт оподаткування на прибуток у періоді їх фактичного здійснення, а не в періоді нарахування резерву.

Компенсація понесених витрат. Якщо говорити про ситуацію, коли виробник компенсує продавцеві витрати, понесені на ремонт, то оскільки продавець гарантійного резерву не створює, то і жодних різниць у нього не буде.

ПДВ

Облік у сервісного центру. Для сервісного центру виконання ремонтних робіт за договором з виробником (продавцем) є об’єктом обкладення ПДВ. При цьому базу оподаткування визначають за правилами п. 188.1 ПКУ (ср. ). На суму своїх ПДВ-зобов’язань сервісний центр складає податкову накладну і реєструє у Єдиному реєстрі податкових накладних (див. ІПК від 25.07.2017 р. № 1350/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Облік у виробника (продавця). Зі свого боку продавець (виробник), що уклав договір із сервісним центром на виконання ремонтних робіт, має повне право на податковий кредит з ПДВ.

Головна умова — наявність правильно оформленої і зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкової накладної.

Компенсація понесених витрат. При компенсації витрат на ремонт основне запитання — чи повинен продавець, який отримує таку компенсацію, нараховувати ПДВ? Навряд чи податківці краятимуть себе думкою, є така компенсація постачанням товару/послуг чи ні. Напевно вони розцінять її як постачання з нарахуванням ПДВ. Сперечатися із цією позицією складно. Інша річ, що коли продавець нараховує податкові зобов’язання, то виробник має повне право на податковий кредит.