Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, жовтень, 2017/№44
Друкувати

Пенсійна реформа: як зачепило «лікарняно-декретні» виплати

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua
У «пенсійно-реформаторському» Законі № 2148* є зміни, які назвати пенсійними можна з великою натяжкою. У № 42** ми обговорили «підприємницький» блок, максимальну планку з ЄСВ, плюс зачепили квоту на працевлаштування працівників-«передпенсіонерів». Але на цьому «цікавості» не закінчуються. Сьогодні обговоримо зміни до «соцстрашного» Закону № 1105***.
лікарняні, декретні, підприємці, ЦПД

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII.

** Стаття «Слідами пенсійної реформи: ЄСВ у підприємців і не тільки».

*** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Зміни, мова про які йтиме нижче, запрацювали з 11.10.2017 р. Тож вивчаємо їх уважно.

Обмеження

Викладені в новій редакції норми Закону № 1105, що встановлюють максимальні і мінімальні обмеження за сумою лікарняних/декретних.

Розпочнемо з декретних. За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., сума декретних з розрахунку на місяць не може бути меншою розміру допомоги, обчисленої виходячи з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Страховий стаж працівниці, у тому числі за останні 12 місяців, тут значення не має!

Тобто за страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., щоб виконати обмеження за мінімальною сумою допомоги по вагітності та пологах, ви:

по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату з фактичної зарплати працівниці;

по-друге, визначаєте обмежуючий показник — середньоденну зарплату, обчислену виходячи з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку;

по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо фактична «середньоденна» виявиться нижчою обмежувача, розрахунок декретних здійснюєте виходячи з мінімальної «середньоденної». Тобто просто множите мінімальну середньоденну зарплату на кількість днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з листком непрацездатності — і все!

Жодних «розкидань» по місяцях і подальших порівнянь з «мінімалкою» для цілей визначення суми декретних більше робити не потрібно.

Переходимо до «верхніх» обмежень. Тут, як і раніше, важливим є стаж працівниці за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Якщо такий стаж склав менше 6 місяців — вивчаємо викладений у новій редакції п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. От як він звучить сьогодні. Сума декретних розраховується виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчисленої виходячи з двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Що змінилося? За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., щоб виконати обмеження за максимальною сумою допомоги по вагітності та пологах, за працівницею, яка за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробила собі страховий стаж менше 6 місяців, ви:

по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату з фактичної зарплати працівниці;

по-друге, визначаєте обмежуючий показник — середньоденну зарплату, обчислену виходячи з двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку;

по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо фактична «середньоденна» виявиться вищою за обмежувач, розрахунок декретних здійснюєте виходячи із середньоденної зарплати, обчисленої з двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. При цьому для цілей визначення загальної суми декретних «розкидати» по місяцях і «зрізувати» суму допомоги до рівня двох мінзарплат у повних місяцях перебування в декретній відпустці вже не потрібно.

Тобто скільки вийшло в результаті розрахунку, стільки й нараховуємо.

А ось за ситуації, коли в працівниці страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку склав 6 або більше місяців, діємо за вже звичними правилами. Тут без змін. Тобто:

по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої в розрахунковому періоді зарплати;

по-друге, визначаєте обмежуючий показник, а саме максимальну середньоденну зарплату. Для цього розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установлений в останньому місяці розрахункового періоду, ділите на середньомісячну кількість календарних днів;

по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо сума фактичної середньоденної зарплати перевищує обмежуючий показник, для розрахунку декретних застосовуєте суму максимальної середньоденної зарплати.

Далі розраховуєте загальну суму декретних, за необхідності «зрізуючи» в повних місяцях декретної відпустки місячні суми допомоги до рівня максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установленої в останньому місяці розрахункового періоду.

Тепер давайте пробіжимося по лікарняних. Тут у новій редакції виклали п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, яким установлено спеціальне обмеження за сумою лікарняних для застрахованих осіб, у яких страховий стаж за останні 12 місяців перед початком тимчасової непрацездатності складає менше 6 місяців.

За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., такі особи мають право на лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчисленої виходячи з мінімальної зарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Як це працює:

по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, і суму денної виплати;

по-друге, визначаєте обмежуючий показник — мінімальну середньоденну зарплату;

по-третє, порівнюєте денну виплату й мінімальну середньоденну зарплату. Якщо сума денної виплати перевищує обмежуючий показник, для розрахунку лікарняних застосовуєте суму мінімальної середньоденної зарплати. Усе!

«Обрізувати» суму лікарняних до рівня «мінімалки» в повних місяцях хвороби, що почалася після 10.10.2017 р., для цілей визначення загальної суми лікарняних, більше не потрібно.

Загальне обмеження (для тих, хто за останні 12 місяців перед настанням хвороби заробив собі страховий стаж 6 або більше місяців) за сумою лікарняних залишилося без змін!

Тут, як і раніше:

по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої зарплати в розрахунковому періоді;

по-друге, визначаєте обмежуючий показник — середньоденну зарплату виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду;

по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо сума фактичної середньоденної зарплати перевищує обмежуючий показник, то для розрахунку денної виплати використовуєте суму порушеного показника (тобто середньоденну зарплату, розраховану виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду);

по-четверте, розраховуєте денну виплату й обчислюєте суму лікарняних. При цьому, якщо працівник хворів частину місяця, жодних порівняльних розрахунків більше не проводите. Але (!) якщо працівник був непрацездатний один календарний місяць (чи більше), суму лікарняних, нарахованих за повний місяць хвороби, порівнюєте з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. У випадку якщо сума лікарняних за повний місяць непрацездатності перевищить максимальну величину, «обрізуєте» її до рівня максимальної величини.

Підприємці

Ура, усунена несправедливість стосовно підприємців, які також працюють в інших роботодавців за трудовими договорами . У разі настання тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, такі особи тепер мають право розраховувати на отримання лікарняних (декретних) і як наймані працівники (допомогу нараховує і виплачує роботодавець на підставі оригіналу листка непрацездатності), і як підприємці (допомогу розраховують ФОП самостійно на підставі копії листка непрацездатності, завіреної за основним місцем роботи, перераховує Фонд соцстраху).

Зазначимо, що раніше Фонд соцстраху відмовляв таким особам у виплаті «підприємницьких» лікарняних (декретних).

Ґрунтуючись на тому, що їх нарахування «за підприємництвом» на підставі копії лікарняного листа (оригінал «осідав» в основного роботодавця) не передбачено Законом № 1105.

Тому підприємці, які працювали також за трудовими договорами в інших роботодавців, могли розраховувати лише на лікарняні, нараховані їх роботодавцями.

ЦПДшники

З 11.10.2017 р. особи, які працюють за цивільно-правовими договорами (ЦПД), мають право на лікарняні і декретні. Проте процес реалізації цього права на практиці поки що не зрозумілий і викликає безліч запитань.

Дійсно, суми винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД входять у базу нарахування ЄСВ. Тобто частина сплаченого з них ЄСВ «осідає» на рахунках Фонду соцстраху.

Ідемо далі. Згідно із Законом № 1105 основна мета лікарняних і декретних — компенсувати (повністю або частково) застрахованій особі втрату заробітної плати (доходу).

У випадку з особами, які працюють за трудовими договорами, все зрозуміло. Непрацездатний — означає не отримуєш зарплату, а отримуєш лікарняні (декретні). Але ось у випадку із ЦПД не все так однозначно. Не завжди хвороба (декрет), що припала на період дії ЦПД, призведе до втрати доходу.

Простий приклад. Підприємство (замовник) уклало з фізособою (підрядник) договір підряду, відповідно до якого підрядник зобов’язується посадити на території замовника 40 кущів троянд. Вартість робіт — 10000 грн. У період дії договору підрядник захворів, що підтверджує належним чином оформлений листок непрацездатності, але у встановлений договором строк роботу свою він зробив і йому було нараховано згідно з угодою і виплачено 10000 грн. Тобто факту втрати доходу немає. Чи потрібно йому в цьому випадку розраховувати і нараховувати лікарняні? Якщо дотримувати норм Закону № 1105, то так .

Далі ще «цікавіше». Хто повинен розраховувати і нараховувати лікарняні/декретні особі, яка працює за ЦПД?

Закон № 1105 говорить, що виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, надають за основним місцем роботи (діяльності) і за сумісництвом (наймом). Якщо припустити, що під наймом законодавець розумів виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, то лікарняні особі, хворій у період дії такого договору, повинен розраховувати і нараховувати її замовник (підприємство або підприємець, що уклав з фізособою ЦПД). Але виходячи з чого (яких сум) розраховувати лікарняні ? На жаль, Закон № 1105 відповіді на це запитання не надає. Тобто потрібно чекати, що незабаром у цей Порядок будуть внесені відповідні зміни, які й розставлять усі крапки над «і». Або ж з’являться офіційні роз’яснення.

Не знайдете ви відповіді і в Порядку обчислення середньої заробітної плати.., затвердженому постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Поки ж із «лікарняно-декретними» виплатами підрядникам/послужникам краще не поспішати.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам