Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2017/№44
Друкувати

Прийняли на роботу інваліда: трудові пільги та гарантії

Біляєва Олена, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Про «зобов’язаловку» в частині працевлаштування інвалідів, робоче місце інваліда і безпосередньо про прийняття інваліда на роботу ми вже поговорили в № 42*. Сьогодні розповімо про те, які трудові пільги та гарантії належать згідно із законом працівникові-інвалідові.
КЗпП, відпустки, звільнення

* Стаття «Приймаємо на роботу інваліда».

Розпочнемо з того, що пільги та гарантії, пов’язані з інвалідністю, надаватимуться працівникові тільки після отримання роботодавцем документів, що підтверджують інвалідність. Тепер безпосередньо про ці пільги та гарантії.

Трудові пільги та гарантії

Чим передбачено

Примітка

При прийнятті на роботу інвалідові, направленому на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК (містяться в довідці до акта огляду МСЕК), не можна встановлювати випробувальний строк

Ст. 26 КЗпП

Випробувальний строк не встановлюють для інвалідів, направлених на роботу центром зайнятості. Якщо ж інвалід прийшов на роботу сам (наприклад, за оголошенням або за рекомендацією друзів), то випробувальний строк йому можна встановлювати на загальних підставах**

Переведення з відома працівника на легшу роботу тимчасово або без обмеження строку відповідно до медичного висновку

Ст. 170 КЗпП

При переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівником протягом двох тижнів зберігають попередній середній заробіток. В окремих ситуаціях, передбачених законодавством, попередня середня зарплата може зберігатися на весь період виконання нижчеоплачуваної роботи. Також на весь час переведення може надаватися забезпечення за рахунок Фонду соцстраху (п. 6 ч. 1 ст. 22 Закону № 1105***)

На прохання інваліда роботодавець повинен встановити йому неповний робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник (лист Мінсоцполітики від 28.12.2011 р. № 376/13/133-11), і створити пільгові умови праці.

Оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від вироблення

Ст. 172 КЗпП

Режим неповного робочого часу може мати різні варіанти (ст. 56 КЗпП):

— неповний робочий день (скорочується тривалість щоденної роботи);

— неповний робочий тиждень (тривалість робочого дня залишається нормальною, але кількість робочих днів на тиждень зменшується);

— поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня

Інваліди I і II груп, які працюють на підприємствах, у цехах і на ділянках, призначених для використання праці інвалідів, якщо вони не користуються правом на отримання більш високих пільг, мають право на скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень). При цьому їх працю оплачують виходячи з повної ставки

П. 6 постанови Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого поліпшення використання праці пенсіонерів за віком та інвалідів у народному господарстві та пов’язані із цим додаткові пільги» від 14.09.73 р. № 674

На думку Мінпраці, ця норма може застосовуватися тільки при 6-денному робочому тижні, а на 5-денний робочий тиждень не поширюється (лист від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13)

Робота інвалідів у нічний час (з 22:00 до 6:00) допускається лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям

Ст. 55 КЗпП

Якщо ви приймаєте інваліда для роботи в нічну зміну, то ще при оформленні заручіться його письмовою згодою на це (звичайно, за умови, що немає протипоказань МСЕК).

Якщо ви залучаєте інваліда до нічних/наднормових робіт разово, то письмова згода від нього знадобиться в кожному випадку залучення його до таких робіт

Залучення інвалідів до наднормових робіт можливе лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям

Ст. 63 КЗпП

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій

Ст. 172 КЗпП

Необхідність у перепідготовці (перекваліфікації) працівника-інваліда може виникнути, наприклад, при переведенні його на іншу, легшу роботу (див. вище)

У перший рік роботи право на відпустку працівник-інвалід має до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві (у підприємця)

Ст. 10 Закону про відпустки

Інвалід має право на відпустку в слушний для нього час

Ст. 10 Закону про відпустки

Проте дата виходу і тривалість відпустки обов’язково мають бути погоджені з роботодавцем

Тривалість щорічної основної відпустки складає:

— для інвалідів I і II груп — 30 календарних днів;

— для інвалідів III групи — 26 календарних днів

Ст. 6 Закону про відпустки

За бажанням працівника-інваліда роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати щорічно тривалістю:

— до 30 календарних днів — для інвалідів III групи;

— до 60 календарних днів — для інвалідів I і II груп

Пп. 6 і 7 ст. 25 Закону про відпустки

Це понад відпустки «за свій рахунок» тривалістю 15 календарних днів, який надається за згодою сторін згідно зі ст. 26 Закону про відпустки

При скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

— учасникам бойових дій, інвалідам війни й особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

— працівникам, які отримали на цьому підприємстві трудове каліцтво або профзахворювання;

— інвалідам-чорнобильцям

Ст. 42 КЗпП

Звільнення працівника за пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП:

— можливе тільки з відома профспілки (окрім ліквідації підприємства) (ст. 43 КЗпП);

— передбачає виплату працівникові вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Перерахунок відпускних, нарахованих за надмірно використані дні відпустки, при звільненні за пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП не здійснюють (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП).

Якщо працівник звільняється за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за інвалідністю, трудовий договір з ним розривають у строк, про який просить працівник, без двотижневого відпрацювання (ч. 1 ст. 38 КЗпП)

Інвалідність, яка перешкоджає виконанню роботи за договором, є підставою для дострокового розірвання строкового трудового договору на вимогу працівника

Ст. 39 КЗпП

Хвороба або інвалідність, що перешкоджає виконанню роботи, має бути підтверджена медичним висновком. У цьому випадку роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник

** Вам буде цікава стаття «Випробувальний строк: перевіряємо працівника на міцність» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 29).

*** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться