Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, вересень, 2017/№40
Друкувати

Істотність для бухобліку і фінзвітності

Царевська Тетяна, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Істотність неодноразово згадується в бухстандартах. Її застосовують як орієнтир у ході ведення бухобліку, відображення госпоперацій і при складанні фінзвітності. Що ж таке істотність і навіщо вона потрібна? Про це і поговоримо.
бухоблік, облікова політика, фінзвітність

Одним з елементів облікової політики є кількісні критерії і якісні ознаки істотності інформації про (п. 2.1 Методрекомендацій № 635*): господарські операції; події; статті фінансової звітності.

* Методрекомендації щодо облікової політики, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

Яку ж інформацію вважають істотною? Що розуміють під істотністю?

Термін «істотність» нормативно не визначений. Істотність слід розглядати як характеристику інформації. Поняття «Істотна інформація» розкриває п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Істотною він вважає ту інформацію, відсутність якої у фінзвітності може вплинути на прийняття рішень користувачами такої звітності.

Цілком очевидно, що істотність показує поріг або точку відліку, яку повинна мати інформація для того, щоб бути корисною потенційним користувачам.

Фіз- і юрособам, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень, зокрема — власникам.

Поріг істотності Мінфін у листі від 29.07.2003 р. № 04230-04108 визначає як абсолютну або відносну величину, що є кількісною ознакою істотної облікової інформації.

Між тим істотність облікової інформації може бути задана не лише кількісними критеріями, але і якісними ознаками, значимими для її користувачів. Про це прямо говорить п. 2.20 Методрекомендацій № 635 (ср. 025069200). Якісні характеристики властиві подіям госпдіяльності підприємства. Вони мають важливе значення для користувачів фінзвітності в силу своєї нетиповості. Та і з точки зору вимог НП(С)БО 1 істотність є саме якісною, а не кількісною характеристикою фінзвітності.

Істотна інформація має бути розкрита у фінансовій звітності підприємства.

Розкриття — надання інформації, яка є істотною для користувачів фінансовій звітності.

Причому п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635 наполягає: кожну статтю, яка відповідає кількісним критеріям і якісним ознакам істотності, слід наводити у фінзвітності окремо.

А ось інформацію за статтями, що не відповідає критеріям і ознакам істотності, включають у статті, призначені для розкриття інших складових класифікаційної групи: активів; зобов’язань; доходів і витрат; інших показників, що виокремлюються у фінзвітності.

Увага! Стаття, яка може бути визнана не істотною для окремого її подання у фінансовому звіті, може бути достатньо істотною для її окремого розкриття в примітках до фінзвітності (п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635).

Хто визначає істотність інформації?

Відповідь на це запитання надає п. 3 розд. I НП(С)БО 1. Істотність інформації визначається:

— відповідними національними П(С)БО або МСФЗ;

— керівництвом підприємства.

Врахуйте! Керівництвом підприємства кількісні критерії і якісні ознаки істотності інформації про госпоперації, події і статті фінзвітності визначаються виходячи з потреб користувачів у такій інформації. Проте це можливо тільки в тому випадку, якщо такі критерії не встановлені (п. 2.20 Методрекомендацій № 635): П(С)БО; іншими нормативно-правовими актами.

Тобто встановити самостійно критерії істотності окремих госпоперацій і об’єктів обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності підприємство має право, якщо вони не закріплені бухгалтерськими нормативами.

Розкривають їх у наказі про облікову політику.

Об’єкти істотності

Об’єктами застосування істотності є:

1) діяльність підприємства в цілому (визначається законодавством);

2) окремі госпоперації й об’єкти обліку (встановлюються обліковою політикою підприємства, якщо інше не передбачене П(С)БО або іншими нормативно-правовими актами);

3) статті фінансової звітності (визначені в НП(С)БО 1 у формах фінзвітності).

Критерій істотності для «підприємства в цілому» надає можливості використати спрощену систему бухобліку і подавати скорочену за показниками фінзвітність. Для цього потрібно вписатися в межі суб’єкта малого підприємництва.

Підходи до визначення істотності інформації про госпоперації, події і статті фінзвітності викладені в п. 2.20 Методрекомендацій № 635.

Там же Мінфін запропонував діапазони кількісних критеріїв істотності облікової інформації про: господарські операції; події стосовно окремих об’єктів обліку; статті фінансової звітності.

Зверніть увагу! Кількісні критерії істотності інформації про госпоперації і події встановлюють залежно від обраної бази. Якими їх бачить Мінфін, див. у табл. 1.

Таблиця 1. Кількісні критерії істотності інформації про госпоперації і події

з/п

Об’єкти істотності

Діапазон

(у % від бази)

База для визначення кількісного критерію істотності інформації

1

Госпоперації і події, пов’язані зі зміною у складі активів, зобов’язань, власного капіталу підприємства

До 3 %

Вартість відповідно всіх активів або всіх зобов’язань, або власного капіталу

2

Госпоперації і події стосовно доходів і витрат

До 2 %

Сума чистого прибутку (збитку)

До 0,2 %

Загальна сума доходів підприємства або загальна сума витрат

Найбільша за значенням класифікаційна група доходів і витрат відповідно. Наприклад, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

3

Вартісні відхилення при проведенні переоцінки або зменшенні корисності необоротних активів

До 10 %

Справедлива вартість активу

4

Визначення подібності активів

До 10 %

Справедлива вартість об’єктів обміну

5

Визначення звітного сегмента при розкритті інформації про сегменти

До 10 %

Відповідно чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), або фінансовий результат сегмента, або активи всіх сегментів підприємства

6

Інші господарські операції і події

Не більше 5 %

Критерії й ознаки істотності визначаються виходячи з потреб користувачів, економічної доцільності з обліком:

— обсягів діяльності підприємства;

— характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів;

— інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порога істотності

Окрім цього, в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635 запропоновані параметри кількісних критеріїв істотності для представлення статей у фінзвітності.

Для кожного зі звітів фінансової звітності обирають окрему базу визначення кількісних критеріїв і якісних ознак істотності статей фінансової звітності і діапазон кількісних критеріїв (див. табл. 2).

Таблиця 2. Кількісні критерії істотності для статей фінзвітності

з/п

Об’єкти істотності

Діапазон

(у % від бази)

База для визначення кількісного критерію істотності

1

Для статей Балансу

До 5 %

Сума підсумку Балансу

До 15 %

Підсумок класу активів, власного капіталу або зобов’язань

2

Для статей Звіту про фінансові результати

До 5 %

Сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

До 25 %

Сума фінансового результату від операційної діяльності

3

Для статей Звіту про рух грошових коштів

До 5 %

Сума чистого руху грошових коштів від операційної діяльності

4

Для статей Звіту про власний капітал

До 5 %

Розмір власного капіталу підприємства

При складанні фінансових звітів підприємства можуть визначати склад статей, за якими розкривається інформація. А саме: можуть, керуючись п. 4 розд. II НП(С)БО 1, не наводити у фінзвітності статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток становлять випадки, коли така інформація була в попередньому звітному періоді. Хоча, на наш погляд, не буде помилкою вказувати у фінзвітності всі передбачені в ній рядки (у тому числі і такі, що не містять показників).

За відсутності даних потрібно ставити у відповідних рядках прочерки в паперовому вигляді і не заповнювати — в електронному.

При складанні повноформатної фінзвітності п. 4 розд. II НП(С)БО 1 дозволяє додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей, наведених у його додатку 3. Проте це можливо, якщо стаття відповідає таким критеріям: інформація є істотною; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Увага! Установлюючи кількісні критерії і якісні ознаки істотності інформації, не забувайте про необхідність забезпечити надання користувачам усієї інформації з достатньою деталізацією про фактичні і потенційні наслідки госпоперацій і подій, які здатні вплинути на рішення, що приймаються на її основі (п. 2.20 Методрекомендацій № 635).

Істотність у бухнормативах

Наведемо ситуації з використанням істотності інформації в П(С)БО та інших бухрегуляторних документах (див. табл. 3).

Таблиця 3. Приклади використання істотності в бухнормативах

Норма документа

Випадки застосування істотності

Зміни в облікових оцінках

П. 21 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінзвітах»

У примітках до фінансових звітів підприємство зобов’язане розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які здійснюють істотний вплив на поточний період або, як очікується, істотно впливатимуть на майбутні періоди

Основні засоби (ОЗ)

П.п. 5.2 П(С)БО 7 «Основні засоби»

Підприємство може встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів

П. 23 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ від 30.09.2003 р. № 561

Кожна частина об’єкта ОЗ, вартість якої істотна стосовно первісної та/або балансової вартості об’єкта, може амортизуватися окремо.

Із цією метою розподіляють спочатку визнану суму за об’єктом ОЗ на його істотні частини

П. 24 Методрекомендацій № 561

Строк корисного використання і метод амортизації істотної частини об’єкта ОЗ можуть бути такими ж, як строк корисної експлуатації і метод амортизації іншої істотної частини цього ж об’єкта

П. 16 П(С)БО 7, п.п. 2.7.1 Методрекомендацій № 635

Підприємство може переоцінювати об’єкт ОС, якщо його залишкова вартість істотно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Переоцінка ОЗ тієї групи, об’єкти якої вже були переоцінені, надалі повинна проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу істотно не відрізнялася від справедливої вартості

Як поріг істотності для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об’єктів ОЗ п. 34 Методрекомендацій № 561 пропонує приймати величину, яка дорівнює:

— 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства або

— 10-процентному відхиленню залишкової вартості об’єктів ОЗ від їх справедливої вартості.

П. 29 Методрекомендацій № 561

Рішення про характер і ознаки виконаних робіт з поліпшення об’єкта ОЗ приймає керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу ситуації та істотності витрат

Тобто підприємство самостійно визначає, на що спрямовані роботи:

— на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, добудова, реконструкція) об’єкта, що зумовить у майбутньому збільшення економічних вигод

або

— на підтримку об’єкта в придатному для використання стані і на отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.

Для прийняття такого рішення керівник враховує результати аналізу існуючої ситуації та істотність понесених витрат. Орієнтиром тут слугує поріг істотності, який зафіксований у наказі про облікову політику.

Нематеріальні активи (НМА)

П. 20 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п.п. 2.7.2 Методрекомендацій № 635

Переоцінка НМА тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі повинна проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу істотно не відрізнялася від справедливої вартості

П.п. 37.7 П(С)БО 8

У примітках до фінзвітності наводять:

— склад НМА, інформація про які є істотною;

— їх балансову вартість;

— строк корисного використання, що залишився

Зменшення корисності активів

Пп. 6, 17 П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»

Про зменшення/відновлення корисності активів можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

істотне зменшення/збільшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду;

істотні негативні/позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, в якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду;

— збільшення/зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту й істотно зменшити/збільшити суму очікуваного відшкодування активу;

істотні зміни способу використання активу протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно/позитивно вплинуть на діяльність підприємства

П. 20 П(С)БО 28

Суму очікуваного відшкодування активу неможливо визначити, якщо справжня вартість майбутніх грошових надходжень від цього активу істотно відрізняється від чистої вартості його реалізації і якщо актив самостійно не генерує надходження грошових коштів від його використання

П. 28 П(С)БО 28

У примітках до фінзвітності розкривають інформацію про визнані втрати від зменшення корисності або вигоди від відновлення корисності окремого активу або групи активів, що генерує грошові потоки, якщо вони є істотними

Інформація за сегментами

П.п. 7.2 П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами»

Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття істотної інформації

П. 11 П(С)БО 29

Сегмент, який не відповідає вказаним у п. 9 П(С)БО 29 критеріям, може бути визнаний звітним сегментом, якщо цей сегмент має важливе значення для підприємства в цілому (забезпечує діяльність інших сегментів тощо) і інформація про нього є істотною

Біологічні активи (БА)

П.п. 26.3 П(С)БО 30 «Біологічні активи»

У примітках до фінансової звітності наводять інформацію про методи та істотні припущення, застосовані при визначенні справедливої вартості кожної групи сільськогосподарської продукції і кожної групи БА

Фінансові витрати

П. 3 П(С)БО 31 «Фінансові витрати»

Кваліфікаційний актив — актив, що обов’язково потребує істотного часу для його створення

Істотним Мінфін пропонує вважати час, що становить більше 3 місяців (див. п. 1.6 Методрекомендацій з бухобліку фінвитрат від 01.11.2010 р. № 1300, листи Мінфіну від 01.06.2006 р. № 31-34000-10-5/11601 і від 16.02.2011 р. № 31-34020-07-16/4220).

П. 11 П(С)БО 31

Капіталізація фінансових витрат призупиняється на період, у якому на істотний час зупинилося виконання робіт зі створення кваліфікаційного активу

Інвестиційна нерухомість (ІН)

П.п. 35.1 П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»

У примітках до фінзвітності розкривають методи й істотні припущення, застосовані при визначенні справедливої вартості ІН

Підіб’ємо підсумок: підприємства при формуванні облікової політики можуть установлювати свої критерії істотності інформації, відмінні від наведених у Методрекомендаціях № 635, або визначити істотність у межах, рекомендованих цим документом. Тобто яка інформація є істотною, вирішувати вам.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться