Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, січень, 2018/№1-2
Друкувати

Закриваємо 2017 рік

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
Початок нового року — саме час для того, щоб підбити підсумки попереднього. Про те, які бухгалтерські записи потрібно не забути зробити, щоб закрити 2017 рік, і розповімо в сьогоднішній статті.

Закриваємо доходи/витрати поточного періоду

Для того щоб визначити фінрезультат за звітний період, необхідно закрити (списати) доходи і витрати за цей період на фінрезультат звітного періоду (рахунок 79).

За кредитом рахунка 79 відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів. За дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат.

На рахунку 79 облік ведуть у розрізі субрахунків (791 «Результат операційної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат від іншої діяльності»).

Нараховуємо поточний податок на прибуток

Для того щоб правильно нарахувати податок на прибуток у бухобліку, просто взяти суму з декларації з податку на прибуток не достатньо. Адже при розрахунку податку на прибуток застосовують правила ПКУ. Водночас бухприбуток визначається згідно з положеннями (стандартам) бухобліку. Звісно, після того як податковоприбутковий облік став ґрунтуватися на даних обліку бухгалтерського, список різниць скоротився. Але все-таки вони є. Це і породжує необхідність відображення у фінзвітності різниць шляхом розрахунку відстроченого податку на прибуток.

П(С)БО 17 (п. 3) установлює такий алгоритм визначення витрат (доходів) з податку на прибуток:

Хто зобов’язаний рахувати, а кому можна не рахувати ВПА-ВПЗ? Відстрочений податок на прибуток (ВПЗ і ВПА) визначають платники податку на прибуток. Щоправда, серед них є ті «щасливчики», які звільнені від цієї морочливої процедури.

Від розрахунку відстрочених податків звільнені платники податку на прибуток — суб’єкти малого підприємництва, які керуються вимогами П(С)БО 25.

У ряд. 2300 «Податок на прибуток» ф. № 2-м і ф. № 2-мс вони показують суму податку на прибуток, який визначають у розмірі податку на прибуток за звітний період (п. 5.8 розд. ІІ, п. 2.6 розд. ІІІ П(С)БО 25).

Причому це стосується як малодохідних платників податку на прибуток (з річним доходом менше 20 млн), так і високодохідних.

При цьому, як ви знаєте, на сьогодні податковий облік як такий залишився тільки у високодохідних підприємств і малодохідників-добровольців.

У зв’язку із цим виходить, що відстрочені податки (ВПА і ВПЗ) рахують:

— високодохідники, що не є суб’єктами малого підприємництва;

— малодохідники — несуб’єкти малого підприємництва, які не відмовилися від застосування податкових різниць, передбачених ПКУ (не зробили в декларації з податку на прибуток відповідну позначку).

Малодохідні платники податку на прибуток — несуб’єкти малого підприємництва, які не проводять коригування фінрезультату на суму всіх різниць (відмовилися від застосування податкових різниць), зазвичай, не повинні розраховувати відстрочений податок на прибуток. Тобто в них витрати (дохід) з податку на прибуток (ряд. 2300 Звіту про фінрезультати) збігатимуться із сумою податку з прибуткової декларації.

Якщо ви не повинні вести облік відстрочених податків, то нарахування податку з «прибуткової» декларації пройде проводкою Дт 98 — Кт 641 «Розрахунки з податку на прибуток» і далі Дт 791 (792, 793) — Кт 98.

Але такі платники все одно можуть зіткнутися з розрахунком відстрочених податків. Наприклад, підставою для визначення ВПА може стати наявність збитків минулих років, які зменшуватимуть фінансовий результат для цілей оподаткування в наступних періодах (п. 8 П(С)БО 17). ВПА визнають у разі очікування в майбутньому прибутку, достатнього для відшкодування збитків.

Також є ще й різниці, перелічені в підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (але вони переважно не призводять до виникнення тимчасових різниць, що тягнуть за собою розрахунок ВПА і ВПЗ).

Як рахувати ВПА-ВПЗ? Алгоритм такий:

1. Потрібно проаналізувати дані балансу і порівняти балансову вартість активів і зобов’язань з їх з податковою базою. Але зауважте: брати до уваги слід лише ті розбіжності, які носять тимчасовий характер.

Під податковою базою активу або зобов’язання розуміється їх вартість, що приймається для цілей оподаткування.

Тимчасові різниці виникають у поточному звітному періоді й анулюються в одному або декількох подальших звітних періодах.

Постійні різниці — це різниці, які не будуть ураховані в майбутніх періодах. Ці різниці не призводять до утворення ВПА і ВПЗ.

Наведемо приклад. У підприємства на кінець звітного року значиться об’єкт основних засобів невиробничого призначення. У цьому випадку податкова база об’єкта дорівнює 0. Адже згідно з п.п. 138.3.2 ПКУ він не амортизується і його залишкова вартість в умовному податковому балансі відсутня.

У бухобліку балансова вартість цього активу в результаті нарахування амортизації потрапить до складу витрат, а в податковому обліку витрати на суму амортизації такого об’єкта не збільшаться ніколи. Отже, отримана різниця між залишковими вартостями об’єкта — постійна, а не тимчасова. Вона не приймається при розрахунку ВПЗ і ВПА.

А ось коли б йшлося про виробничі основні засоби, то різниця між податковою і бухгалтерською вартостями (що виникла, наприклад, у результаті застосування різних методів амортизації в податковому і бухгалтерському обліку) була б тимчасовою.

Найчастіше на практиці тимчасові різниці виникають за нематеріальними активами, виробничими основними засобами, а також за забезпеченнями майбутніх витрат і платежів.

Тимчасові різниці бувають двох видів:

— тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню, — призводять до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) в майбутніх періодах і є базою для розрахунку ВПА (визначається, як тимчасова різниця х 18 %);

— тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, — підлягають включенню в податковий прибуток (зменшують збиток) у майбутніх періодах і є базою для розрахунку ВПЗ (визначається, як тимчасова різниця х 18 %).

Баланс

Ситуація

Вид різниці

ВПА/ВПЗ

Актив

БВ* > ПБ**

Оподатковувана

ВПЗ

БВ

Підлягає вирахуванню

ВПА

Зобов’язання

БВ > ПБ

Підлягає вирахуванню

ВПА

БВ

Оподатковувана

ВПЗ

* БВ — балансова вартість. ** ПБ — податкова база

2. Визначаємо власне відстрочені податкові активи і зобов’язання. Для цього потрібно помножити розраховані величини тимчасових різниць (що відповідно підлягають вирахуванню й оподаткуванню) на ставку податку на прибуток, що діє наступного року (п. 12 П(С)БО 17).

Cтавка податку на прибуток у 2018 році складе 18 %.

3. Далі відстрочені податкові активи і зобов’язання потрібно «згорнути». Для цього загальну суму розрахованих активів порівнюють із загальною сумою розрахованих податкових зобов’язань. У баланс потрапить тільки те, що «переважить» , тобто виявиться більше.

Для відстрочених податкових активів призначений ряд. 1045 активу балансу. Для зобов’язань відповідно — ряд. 1500 пасиву балансу.

ВПА і ВПЗ «згортають», якщо сплату податку на прибуток контролює один і той же податковий орган (п. 17 П(С)БО 17).

4. Далі власне проводимо розрахунок витрат з податку на прибуток, використовуючи наведену вище формулу:

Витрати з податку на прибуток = поточний податок на прибуток + ∆ ВПЗ - ∆ ВПА.

Отриманий результат відображаємо в ряд. 2300 Звіту про фінрезультати (ф. № 2) за 2017 рік.

Приклад. Підприємство за підсумками 2017 року має такі результати:

поточний податок на прибуток за декларацією складає 18 000 грн.;

— прибуток до оподаткування (ряд. 2290 Звіту про фінансові результати) — 90000 грн.;

— відстрочені податкові активи (Дт 17) на початок періоду (на 01.01.2017 р.) — 2000 грн.

Підприємство визначило такі тимчасові податкові різниці на 31.12.2017 р.:

Статті балансу

БВ

ПБ

ВР

Вид різниці

Відстрочений податок

Основні засоби

(ряд. 1010)

120000

134000

14000

ВПА

2520

(14000 х 18 %)

Поточні зобов’язання

(ряд. 1660)

46000

50000

4000

ВПЗ

720

(4000 х 18 %)

Разом

1800 (ВПА)

Таким чином, у балансі підприємства на 31.12.2017 р. у статті «Відстрочені податкові активи» (ряд. 1045) ) повинна стояти сума 1800.

Визначимо суму зміни ВПА за 2017 рік:

1800 (залишок ВПА на 31.12.17 р.) - 2000 грн. (залишок ВПА на 01.01.17 р.) = -200 грн. (зменшення ВПА за 2017 рік).

Тепер визначаємо витрати з податку на прибуток:

18000 - (1800 - 2000) = 18200. Цю суму відображаємо в ряд. 2300 Звіту про фінрезультати.

У бухобліку робимо проводки:

Дт 98 Кт 17 — 200;

Дт 98 Кт 641/Податок на прибуток — 18000;

Дт 791 Кт 98 — 18200.

Щоб усе стало ще зрозуміліше, порядок нарахування поточного податку на прибуток і відстрочених податків проілюструємо числовими прикладами (див. таблицю нижче). При цьому припустимо, що протягом року в підприємства не було змін ВПА і ВПЗ, які підлягають відображенню на рахунках власного капіталу, а поточний податок на прибуток, відображений у декларації, складає 700 грн.

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

грн.

Дт

Кт

1

2

3

4

5

Зменшення ВПА протягом року

(сальдо за Дт 17: на 01.01.2017 р. — 1150 грн.; на 31.12.2017 р. — 600 грн.)

1

Зменшено сальдо ВПА (600 грн. - 1150 грн.)

98

17

550

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації з податку на прибуток за 2017 рік

98

641/приб

700

Списано на фінансовий результат суму витрат з податку на прибуток (700 грн. + 550 грн.)

791

98

1250

Збільшення ВПА протягом року

(сальдо за Дт 17: на 01.01.2017 р. — 700 грн.; на 31.12.2017 р. — 1250 грн.)

2

Донараховано ВПА (1250 грн. - 700 грн.) у межах поточного податку на прибуток

17

641/приб

550

Донараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2017 рік (700 грн. - 550 грн.)

98

641/приб

150

Списано на фінансовий результат суму витрат з податку на прибуток

791

98

150

Зменшення ВПЗ протягом року

(сальдо за Кт 54: на 01.01.2017 р. — 1150 грн.; на 31.12.2017 р. — 600 грн.)

3

Зменшено сальдо ВПЗ (600 грн. - 1150 грн.) у межах поточного податку на прибуток

54

641/приб

550

Донараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2017 рік (700 грн. - 550 грн.)

98

641/приб

150

Списано на фінансовий результат суму витрат з податку на прибуток

791

98

150

Збільшення ВПЗ протягом року

(сальдо за Кт 54: на 01.01.2017 р. — 700 грн.; на 31.12.2017 р. — 1250 грн.)

4

Донараховано ВПЗ (1250 грн. - 700 грн.)

98

54

550

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2017 рік

98

641/приб

700

Списано на фінансовий результат суму витрат з податку на прибуток (700 грн. + 550 грн.)

791

98

1250

ВПА міняється на ВПЗ

(на 01.01.2017 р. сальдо за Дт 17 — 700 грн.; на 31.12.2017 р. сальдо за Кт 54 — 1250 грн.)

5

Списано ВПА

98

17

700

Нараховано ВПЗ

98

54

1250

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2017 рік

98

641/приб

700

Списано на фінансовий результат суму витрат з податку на прибуток (700 грн. + 1250 грн. + 700 грн.)

791

98

2650

ВПЗ міняється на ВПА

(на 01.01.2017 р. сальдо за Кт 54 — 200 грн.; на 31.12.2017 р. сальдо за Дт 17 — 300 грн.)

6

Списано ВПЗ (у межах поточного податку на прибуток)

54

641/приб

200

Нараховано ВПА (у межах поточного податку на прибуток)

17

641/приб

300

Донараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2017 рік (700 грн. - 300 грн. - 200 грн.)

98

641/приб

200

Списано на фінансовий результат суму витрат з податку на прибуток

791

98

200

Дохід з податку на прибуток

(на 01.01.2017 р. сальдо за Кт 54 — 1150 грн.; на 31.12.2017 р. сальдо за Дт 17 — 600 грн.)

7

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2017 рік, за рахунок зменшення ВПЗ

54

641/приб

700

Списано залишок ВПЗ (1150 - 700)

54

98

450

Нараховано ВПА

17

98

600

Списано на фінансовий результат суму доходу з податку на прибуток (450 грн. + 600 грн.)

98

791

1050

Після того як податок на прибуток розрахований і нарахований, потрібно показати залік суми сплаченого «дивідендного» авансового внеску у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Сплату «дивідендного» авансу підприємства відображають записом Дт аналітичного субрахунку до рахунка 64 (наприклад, 641/«Авансовий внесок при виплаті дивідендів») — Кт субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Відповідно, залік авансу в рахунок нарахованого зобов’язання показують записом: Дт 641/«Розрахунки з податку на прибуток» — Кт 641/«Авансовий внесок при виплаті дивідендів».

Закриваємо рахунок 79

Чинне законодавство жорстко не регламентує, з якою періодичністю бухгалтер повинен закривати рахунок обліку фінансових результатів і списувати сальдо відповідних субрахунків.

Ви можете закривати сальдо за рахунком 79 щомісячно, раз на квартал або один раз на рік перед складанням річного балансу.

У будь-якому разі одним із завершальних записів грудня, після списання на субрахунки рахунка 79 усіх сум у порядку закриття рахунків доходів і витрат, буде закриття сальдо субрахунків рахунка 79.

Для цього зіставляють обороти за дебетом і кредитом рахунка 79 і визначають сальдо на кінець періоду. Тут можливі такі результати:

— отриманий підприємством прибуток від операційної, фінансової та іншої діяльності (кредитове сальдо за субрахунками 791, 792, 793) — відносять на збільшення нерозподіленого прибутку (зменшення непокритого збитку): Дт 791, 792, 793 — Кт 441 (442);

збиток від операційної, фінансової та іншої діяльності — направляють у зменшення нерозподіленого прибутку (збільшення непокритого збитку) записами: Дт 441 (442) — Кт 791, 792, 793.

Зазначимо, що на рахунку 79 облік ведуть у розрізі субрахунків.

У зв’язку із цим можлива ситуація, коли за одним із субрахунків був отриманий результат — прибуток, а за іншим — збиток. У цьому випадку треба закрити кожен субрахунок рахунка 79 на відповідний субрахунок 441 або субрахунок 442.

Потім визначити підсумкове сальдо на субрахунках 441 і 442.

«Згорнути» його на той рахунок, сальдо за яким виявиться більшим.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться