Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2018/№4
Друкувати

Оренда майна в нерезидента = роялті?

Смердов Віталій, шеф-редактор, buhgalter911@mail.ua
Українському бізнесу, у тому числі малому і середньому, дедалі частіше доводиться стикатися з ЗЕД-діяльністю, що зумовлює появу відповідних запитань. Одне з них, яке ми розглянемо в цій статті, виникло в консалтинговій практиці і, зізнаємося, призвело до суперечок навіть серед запеклих консультантів.

Якщо ви перераховуєте на користь нерезидента доходи з джерелом їх походження з України, то повинні утримати податок на репатріацію, — у розмірі 15%, якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування не передбачено іншого (п.п. 141.4.2 ПКУ).

Упевнені, що це правило відоме більшості із вас, — як і те, що воно поширюється, у тому числі, і на платників єдиного податку, і на підприємців. При цьому, незважаючи на те, що діє воно вже давно, практика підкидає несподівані ситуації. Одна з них — звичайнісінька операція оренди обладнання в нерезидента. Ця виплата названа серед доходів нерезидента з джерелом їх походження з України, а тому, в загальному випадку, повинна оподатковуватися податком на репатріацію. Але для його визначення потрібно, передусім, зазирнути в міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування з державою, яка є юрисдикцією нерезидента-орендодавця.

У межах будь-якого такого договору, на перший погляд, напрошується висновок кваліфікувати такі виплати як прибуток від підприємницької діяльності (ст. 7) і не оподатковувати їх податком на репатріацію в Україні. Але, на жаль, не все так просто . Багато міжнародних договорів формально відносять плату за користування комерційним обладнанням до роялті.

Див., зокрема, договір з Естонією, Білоруссю, Польщею тощо.

Незважаючи на те, що такий підхід не є однозначним, практика показала, що ДФСУ знає цю хитрість і активно користується нею.

Про це свідчить, зокрема, недавній лист ДФСУ від 22.12.2017 р. № 3103/6/99-99-15-02-02-15/ІПК (стосовно Естонії), а також судова практика. Хоча в низці випадків платникам у судових спорах з податковою службою все ж удавалося довести, що оренда на користь нерезидентів може кваліфікуватися як роялті тільки в частині інноваційного обладнання, а в інших — як прибуток від підприємницької діяльності або як відсотки (актуально для фінансового лізингу).

Передбачаємо, що до цього моменту багато з вас уже занервували: що ж далі? А те, що вказаний висновок стосується тільки податку на репатріацію й означає лише те, що для уникнення проблем з ДФСУ ці орендні виплати на користь нерезидента безпечніше оподатковувати таким податком за ставкою, передбаченою для роялті.

Наприклад, у межах домовленостей з Естонією вона складає 10 %.

У свою чергу, на оподаткування операцій усередині України ці висновки жодним чином не впливають! Тобто, наприклад, оренда за користування обладнанням, виплачена на користь резидента України, не може визнаватися роялті за жодних обставин .

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам