Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, липень, 2018/№28
Друкувати

ФОП на єдиному податку тимчасово припиняє діяльність

Александрова Олеся, налоговый эксперт, Нестеренко Максим, налоговый эксперт
У житті всяке буває. Якщо ФОП (єдиноподатник групи 2) планує тимчасово (на три місяці) припинити діяльність: як йому оптимізувати сплату податків і ЄСВ за період такого припинення діяльності? Ми запропонуємо декілька можливих варіантів, а підприємець, який добровільно або вимушено «простоює», обере для себе той чи інший варіант або ж їх комбінацію.

Перейти на третю групу. Якщо ФОП-єдиноподатник планує тимчасово не здійснювати діяльність, то, з точки зору податкової оптимізації, йому доцільно перейти з другої (чи з першої) групи в третю групу платників єдиного податку. Третьогрупники сплачують єдиний податок у відсотках від отриманого доходу (п. 293.3 ПКУ), тоді як першо- і другогрупники сплачують цей податок за фіксованою ставкою, незалежно від того, отримали вони дохід чи ні і в якій сумі (п. 293.2 ПКУ).

Відповідно після переходу на третю групу при нульовому доході сума єдиного податку — теж нуль .

Кількість переходів з однієї групи в іншу протягом року не обмежена. Щоправда, тут є нюанс. Перейти в іншу групу ФОП може тільки з початку календарного кварталу — подавши заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку такого кварталу (п.п. 298.1.5 ПКУ) .

Недоліки цього варіанта: все одно потрібно сплачувати ЄСВ «за себе». Якщо, звичайно, цей ФОП — не пільговик з ЄСВ «за себе». Так, від сплати ЄСВ звільнені підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058*, і отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Перейти на загальну систему. У чому перевага переходу на загальну систему перед переходом у третю групу (див. попередній варіант)?

Для загальносистемника об’єкт обкладення ПДФО і ВЗ теж прямо залежить від доходу, і за відсутності доходу він дорівнюватиме нулю (п. 177.2 ПКУ).

Такий варіант може допомогти в тому випадку, якщо в єдиноподатника річний обсяг доходу наближається до граничного (п. 291.4 ПКУ). Перейшовши на загальну систему, підприємець може захистити себе від того, що йому раптом зайдуть якісь непередбачувані доходи, «поріг» доходу буде перевищений і доведеться обкладати суму перевищення за ставкою 15 % від загальної суми доходу, тобто «від валу» (п. 293.4 ПКУ). Водночас на загальній системі ПДФО, ВЗ, ЄСВ сплачуються від суми чистого доходу (доходи мінус витрати).

Зверніть увагу: перехід на загальну систему врятує тільки від підвищеної ставки єдиного податку. Оскільки якщо ви перевищите поріг дохідності вашої групи, перебувати на ній наступного року ви все одно не зможете — безвідносно до того, на якій системі ви отримали «понадлімітний» дохід (п.п. 2 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Недолік цього варіанта в тому, що після переходу на загальну систему в підприємця виникнуть проблеми при поверненні на спрощену систему до кінця календарного року.

Наприклад, якщо перейшли на загальну систему з III кварталу і хочемо знову «зайти» на єдиний податок з IV кварталу.

Фіскали з посиланням на п.п. 298.1.4 ПКУ наполягають, що такий підприємець уже скористався своїм правом на спрощену систему у звітному році і може повернутися на неї тільки в наступному (див. консультацію з підкатегорії 107.01 ЗІР).

Знову-таки:

— перехід на загальну систему з єдиного податку / із загальної системи на єдиний податок можливі тільки з початку календарного кварталу (подати заяву потрібно відповідно за 10 календарних днів / за 15 календарних днів до його початку);

— підприємець, який не здійснює діяльність на загальній системі оподаткування, зобов’язаний у будь-якому разі платити ЄСВ «за себе» (якщо він — не пільговик — див. вище).

Піти у відпустку. Цей варіант підійде для платника єдиного податку першої і другої груп, у якого немає найманих працівників**. Він звільняється від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки — на підставі заяви в довільній формі (п.п. 298.3.2 ПКУ). Тому піти у відпустку на три місяці й усі ці три місяці не платити єдиного податку в підприємця не вийде. Але заощадити, принаймні на місячній сумі єдиного податку, можна.

** Детальніше про це ми писали в статті «Гарячі запитання про відпустку в підприємця» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 22).

А ось з ЄСВ такої економії не вийде — Закон про ЄСВ не передбачає для підприємця звільнення від сплати ЄСВ на період відпустки. Тому його доведеться платити.

Розреєструватися. Анулювання держреєстрації ФОП — це найрадикальніший варіант. Він застосовується, коли переваги попередніх варіантів не влаштовують або ж ними неможливо скористатися. У такому разі нічого не залишається, як повністю припинити діяльність ФОП, перечекати «час сну», а потім знову зареєструватися ФОП.

Зверніть увагу: фіскали у своїх усних консультаціях виступають проти того, щоб розреєстрований і повторно зареєстрований ФОП знову обрав спрощену систему оподаткування в тому ж році. На їх думку, такий ФОП уже скористався спрощеною системою цього року. Підстава — усе той же п.п. 298.1.4 ПКУ.

Тому у разі припинення ФОП вам, імовірно, вдасться повернутися на спрощену систему тільки з наступного календарного року.

До цього можна працювати на загальній системі оподаткування.

Але цей ризик компенсується тим, що при такому підході протягом «часу сну» можна почувати себе вільним від сплати не лише єдиного податку, але і ЄСВ.

На закінчення скажемо пару слів про тих ФОП, у яких є наймані працівники. З працівниками історія ускладнюється. Наведені вище варіанти з переходом в іншу групу або на загальну систему не допоможуть ФОП ухилитися від сплати ЄСВ з доходів працівників. Залишається варіант зі звільненням. Корисну інформацію із цього приводу знайдете в статті «ФОП припиняє діяльність: як правильно звільнити працівників?» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 13).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться