Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№10
Друкувати

Скарга на регліміт (∑Накл): на що звернути увагу при складанні/поданні?

Смердов Виталий, партнер налоговой практики Crowe Mikhailenko
Після автоматичного розблокування податкових накладних кожен другий бухгалтер зіткнувся з тим, що під нього потрапили і помилкові податкові накладні, які не потрібно було розблоковувати (зокрема, складені за другою подією). Щоб виправити ситуацію, багато хто поспішив скласти «зменшуючий» розрахунок коригування, що, на жаль, призвело до появи ∑Перевищ і заниження реєстраційної суми. Як бути в цій ситуації?

Можливим виходом із ситуації є включення і помилкової податкової накладної, і розрахунку коригування до неї в декларацію з ПДВ — зокрема, шляхом подання уточнюючих розрахунків до відповідних періодів. Але цей підхід, зі зрозумілих причин, не є досконалим:

— включення в декларацію помилкових податкових накладних і розрахунків коригувань до них суперечить ПКУ, оскільки згідно з його п. 44.1 показники податкової звітності повинні підтверджуватися первинними й іншими, передбаченими законодавством документами. При цьому помилкова податкова накладна і розрахунок коригування до неї не можуть вважатися первинними документами і, крім того, не підтверджені ними;

— такий підхід суперечить роз’ясненням ДФСУ, в яких вона неодноразово закликала не відображати такі податкові накладні / розрахунки коригувань до них у податковій звітності;

Але, відзначимо, траплялися поодинокі роз’яснення протилежного характеру.

— для тих, кому вказаних аргументів буде недостатньо, — відображення «помилкової» податкової накладної через уточнюючий розрахунок може призвести до безпідставного утворення недоплати з ПДВ і необхідності сплати «самоштрафу» в розмірі 3 % від суми такої недоплати.

Які є альтернативи поданню уточнюючого розрахунку для вирівнювання реєстраційного ліміту? На практиці із цією метою також направляють у ДФС скарги з поясненням причин заниження реєстраційного ліміту і вимогою перерахувати його. При цьому, як виявилося, далеко не всі знають, як таку скаргу скласти, куди передати і, головне, чого і в які строки чекати.

Розпочнемо з того, що в цій ситуації ПКУ взагалі не передбачає можливості коригування реєстраційної суми на підставі скарг від платників. Але фактично обґрунтувати таку скаргу можна законами України «Про звернення громадян» (незважаючи на те, що він призначений для фізичних осіб, на нього при поданні скарг часто посилаються і юридичні особи) та/або «Про доступ до публічної інформації».

Будь-якої затвердженої форми скарги на реєстраційний ліміт, як ви вже зрозуміли, немає. Тому варто орієнтуватися лише на обов’язкові реквізити скарг/звернень зі згаданих законів.

Передусім, вам потрібно назвати свою компанію: її найменування, ЄДРПОУ, місцезнаходження згідно з ЄДР, індивідуальний податковий номер (при підготовці скарги можете використати бланк компанії). Її повинен підписати ваш керівник з проставлянням дати такого підписання.

Не забудьте вказати у верхній частині дату і номер скарги (номер присвоюєте самостійно). За цими даними ви, зокрема, зможете ідентифікувати її в майбутньому, якщо потрібно буде дізнатися в чиновників долю її розгляду.

Друге запитання: куди її подавати? Як мінімум, двом одержувачам — у ваше обласне ГУ ДФС (ГУ ДФС у м. Києві, Офіс великих платників) і ДФСУ. Якщо в минулому ГУ ДФС могли відмовляти платникам на подібні звернення, посилаючись на те, що реєстрацією податкових накладних завідує ДФСУ, то сьогодні їм це робити заборонили, що підтверджується листом ДФСУ від 11.01.2018 р. № 968/7/99-99-12-03-01-17 (ср. ). Більше того, ДФСУ в цьому ж листі доручила ГУ ДФС розбиратися в кожному конкретному випадку з причиною виникнення ∑Перевищ і, в разі встановлення технічних помилок, звертатися в ДФСУ із запитом про їх виправлення. Таким чином, для виправлення помилки в реєстраційній сумі платник повинен взаємодіяти з обласним ГУ ДФС (ГУ ДФС у м. Києві, Офісом великих платників), який, у свою чергу, взаємодіятиме з ДФСУ. Але для підстраховування платникові варто направити скаргу в обидві інстанції.

Рекомендуємо вказати одержувачем скарги також і Мінфін — як орган, якому податкові органи певною мірою повинні підпорядковуватися. Що стосується Офісу бізнес-омбудсмена, то ми радимо його також вказувати — на практиці це часто допомагає (якщо питання потрапляє в юрисдикцію цієї організації).

Таким чином, скаргу бажано направити відразу чотирьом одержувачам — тобто не лише в ГУ ДФС і ДФСУ, а й у Мінфін та Офіс бізнес-омбудсмена.

Наступне — власне, зміст скарги. Якихось обов’язкових вимог немає. Потрібно надати лише короткий опис причини, з якої виник ∑Перевищ, зокрема:

— із зазначенням реквізитів помилкової податкової накладної, дати, коли її намагалися зареєструвати первісно, реквізитів квитанції про відмову в реєстрації;

— із поясненням причин, з яких ви склали і зареєстрували розрахунок коригування до помилкової податкової накладної (звичайно, якщо ви його складали). Тут можете послатися на те, що діяли на підставі позиції ДФСУ, зокрема з листа від 03.10.2017 р. № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, де податкові органи дозволяли складати і реєструвати розрахунки коригування для виправлень помилок у Єдиному реєстрі податкових накладних;

— із поясненням причин, з яких ви не включили таку податкову накладну і розрахунок коригування до неї в декларацію. Такими причинами може бути те, що ви діяли з урахуванням вимог п. 44.1 ПКУ і висновків ДФСУ, зокрема з листа від 08.11.2017 р. № 2557/6/99-95-42-03-15/ІПК;

Документи, на які ви посилаєтесь в скарзі, обов’язково прикладіть і перерахуйте їх в заключній частині скарги.

— із наведенням чітких і конкретних вимог до кожного з одержувачів скарги. До ГУ ДФС — розглянути скаргу й організувати перегляд реєстраційного ліміту платника на конкретну суму, до ДФСУ — проконтролювати дії ГУ ДФС і переглянути реєстраційний ліміт на підставі висновків ГУ ДФС, до Мінфіну — проконтролювати ГУ ДФС і ДФСУ, до Офісу бізнес-омбудсмена — прохання забезпечити сприяння у відновленні порушених прав платника.

Звертаємо увагу на необхідність дотримання стислості — загальний обсяг скарги не повинен перевищувати 2-3 сторінок.

Як показує практика, великі за обсягом скарги/звернення чиновники часто не читають.

Скаргу варто направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Далі чекати. За Законом України «Про звернення громадян» строк розгляду складає — не більше за один місяць. Рекомендуємо орієнтуватися на цей строк, але фактично передбачити його достатньо складно.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам