Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№14
Друкувати

Чи варто підприємцеві боятися штрафів за затримку ЄСВ-звіту?

Бала Людмила, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Єдиноподатник групи 2 подав звіт з ЄСВ за працівників (форма № Д4) 15.02.2018 р., а 17.02.2018 р. отримав другу квитанцію про те, що звіт не прийнятий. Він повторно сформував звіт і надіслав його вже 22.02.2018 р. Податківці сказали, що за прострочення в поданні звіту потрібно сплатити два штрафи: 170 і 510 грн. Але підприємець сумнівається щодо другого штрафу. Розбираємося!

Чи була затримка звіту? Так, була. Коли ми подаємо електронний звіт, то він вважається поданим, тільки якщо нам у відповідь надійшла друга квитанція з підтвердженням його прийняття (п. 12 Порядку № 557*). Якщо в другій квитанції говориться про те, що звіт прийнятий, то датою його подання є дата, зазначена в першій квитанції (п. 14 Порядку № 557). Якщо ж друга квитанція надійшла з відмовою, то звіт — узагалі неприйнятий.

* Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.

У нашому випадку щодо звіту, відправленого 15.02.2018 р., друга квитанція надійшла з відмовою, тобто цей звіт вважається неприйнятим.

А наступний звіт, за яким друга квитанція була вже позитивною, підприємець надіслав із запізненням (22-го числа замість 20-го). Отже, затримка при поданні звіту була. Відповідно, може бути і штраф.

Сума штрафу. За несвоєчасне подання форми № Д4, дійсно, передбачено два штрафи: 1) 170 грн. за п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ (при повторному порушенні розмір штрафу значно збільшується); 2) 510 — 680 грн. за ст. 1651 КпАП. На сьогодні обидва штрафи застосовуються і до юросіб, і до підприємців, на жаль .

Можна говорити про те, що у випадку з фізособою-підприємцем накладення обох штрафів має деякі протиріччя. Адже на відміну від юрособи, де, по суті, відповідають два суб’єкти: юрособа (фінсанкція) і винна посадова особа (адмінштаф); щодо підприємця відповідальність фактично задвоюється. Але довести це навіть у суді буде проблематично .

Сумніви підприємця, очевидно, пов’язані з тим, що раніше (до 01.01.2015 р.) за несвоєчасне подання ЄСВ-звіту: сума адмінштрафу була менше (340 — 510 грн.) і сам адмінштраф застосовувався тільки до «посадових осіб», тобто до працівників. Тому у фізосіб-підприємців був шанс адмінштрафу уникнути.

Утім, за наявності в підприємця найманих працівників навіть тоді відбитися від цього штрафу було практично нереально, у тому числі й у судах.

Проте з 01.01.2015 р. редакція ст. 1651 КУпАП змінилася. Тепер у ній чітко сказано, що адмінштраф застосовується і до підприємців також. Та й сума його зросла .

На розраду можемо лише зазначити: щодо адмінштрафу (не плутати зі штрафом згідно із Законом про ЄСВ) діє строк давності. У цьому випадку 2 місяці з моменту несвоєчасного подання звіту (ст. 38 КУпАП, категорія 301.09 ЗІР).

Закінчення цього строку є обставиною, що унеможливлює провадження у справі про адмінпорушення (ст. 247 КпАП).

Ну і найголовніше, поки у вас немає «штрафо-паперів» (повідомлення-рішення, постанова про накладення адміністративного стягнення), платити, по суті, нічого.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам