Отключить рекламу

Підпишіться!


Бухгалтер 911, березень, 2018/№14
Друкувати

Виправляємо «прибуткові» помилки: «життєві» ситуації

Ольховик Ольга, податковий експерт, buhgalter911.mail.ua
У сьогоднішній статті розглянемо декілька «гарячих» запитань, що стосуються виправлення помилок у декларації з податку на прибуток.

Завищили дохід: чи можна прибрати різниці?

У декларації за 2017 рік помилково завищили дохід (задекларували більше 20 млн грн., а він виявився меншим цієї суми). Чи можна не лише виправити суму доходу, але й прибрати різниці, розраховані згідно з розд. III ПКУ?

Так, можна. Для цього необхідно подати уточнюючу декларацію (УД). У ній не забудьте зазначити про те, що прийнято рішення не застосовувати податкові різниці з розд. III ПКУ. Також необхідно подати податківцям виправлену фінзвітність. А тепер детальніше.

Згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ платник, річний «бухдохід» якого не перевищує 20 млн грн., може визначати об’єкт оподаткування без коригування фінрезультату на всі різниці з розд. III ПКУ (окрім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років). При цьому такий платник має право прийняти відповідне рішення (про незастосування податкових різниць) не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується встановлений критерій щодо суми доходу. Жодних інших умов, здатних вплинути на таке право платника, ПКУ не містить. Тобто якщо 20-мільйонний критерій виконаний, то платник має безумовне право прийняти рішення про незастосування податкових різниць з розд. III ПКУ.

Тепер про виправлення помилок.

Порядок виправлення помилок, самостійно виявлених платником, регулює ст. 50 ПКУ. Згідно з п. 50.1 ПКУ платник зобов’язаний виправити помилку, виявлену ним у раніше поданій декларації. Зверніть увагу: виправлення виявленої помилки — не право, а обов’язок платника податків.

Чи є застосування податкових різниць такою помилкою? Звичайно. В описаній ситуації підприємство помилково завищило дохід і у зв’язку із цим помилково не скористалося правом не коригувати фінрезультат на податкові різниці. Тобто помилка в бухдоході спричинила іншу помилку. А виправити слід і ту, й іншу.

Врахуйте: виправляти такі помилки потрібно за допомогою УД. Додаток ВП для цих цілей не підійде. Адже підприємству необхідно повідомити про своє рішення не застосовувати податкові різниці. Для цього в декларації передбачено спеціальне поле, якого в додатку ВП просто немає. У цьому полі платник робить відмітку про прийняте рішення, а в графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату на усі різниці» зазначає номер і дату розпорядчого документа, на підставі якого це рішення прийняте (102.23.02 ЗІР).

Крім того, не забудьте подати податківцям і виправлену фінзвітність (додаток ФЗ). А в УД зробити і про це відповідну відмітку.

Причому врахуйте: на думку податківців, подати відкориговану фінзвітність потрібно до надання УД (102.23.02 ЗІР).

Ну і, звичайно, разом з УД подають усі додатки, що містять будь-які показники (незалежно від того, торкнулася їх помилка чи ні).

До речі, про те, що платник може заявити про своє право не коригувати фінрезультат на різниці з розд. III ПКУ при поданні «уточненки», говорять і самі податківці (102.23.02 ЗІР). У цьому роз’ясненні сказано: платник (з доходом до 20 млн грн.), який не прийняв рішення про незастосування податкових різниць і, відповідно, не зазначив у декларації про прийняття такого рішення, може скористатися цим правом, подавши УД і зробивши в ній відповідну відмітку. Отже, жодних проблем з фіскалами із цього приводу бути не повинно.

Перейшли на ЄП: чи можна уточнити «прибуткову» декларацію?

Підприємство перейшло на єдиний податок. У декларації з податку на прибуток виявлена помилка. Чи можна її виправити і яким чином?

Ми вважаємо, можна. Із цією метою слід подати уточнюючу декларацію (УД) з податку на прибуток. Пояснимо детальніше. Згідно з пп. 16.1.2, 16.1.3 ПКУ платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність і подавати її в контролюючий орган. А п. 50.1 ПКУ встановлює обов’язок платника виправитися, якщо протягом строків давності (визначених згідно зі ст. 102 ПКУ) він виявив помилку в раніше поданій ним звітності. Тобто платник податків зобов’язаний подавати звітність і виправляти її при виявленні помилок.

Перехід на спрощену систему оподаткування не звільняє платника ні від відповідальності за помилки, допущені під час перебування на загальній системі, ні від обов’язку виправити такі помилки. Єдине обмеження тут — строк давності зі ст. 102 ПКУ. Щоправда, роз’яснення податківців про можливість/неможливість надання «прибуткової» уточненки єдиноподатником на сьогодні відсутні. А ось подавати уточнюючу ПДВ-декларацію при втраті платником статусу ПДВшника податківці забороняють (101.03 ЗІР), обґрунтовуючи свою позицію тим, що такий платник податків виключений з ПДВ-реєстру.

Звичайно, такий підхід нормами ПКУ не обґрунтований. Обмежувати можливість платника виправитися за наявності відповідальності за допущені ним помилки незаконно. І судова практика це підтверджує.

Див., наприклад, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 р. у справі № 2а-587/12/0970.

Хоча своє право (точніше — обов’язок) виправити «прибуткову» помилку під час перебування на спрощеній системі оподаткування доводити в суді, можливо, і не доведеться. Адже позиція фіскалів стосовно ПДВ-помилок незмінна вже довгий час — вона була такою ж ще до введення СЕА. А ось щодо податку на прибуток у ті часи діяло роз’яснення, що дозволяє колишньому «прибутківцю» виправляти помилки в декларації з податку на прибуток. Тож, можливо, їх думка із цього приводу залишилася тією самою. Тим паче, що в певних ситуаціях податківці зовсім не проти того, щоб єдинник подав «прибуткову» декларацію. Наприклад, при виплаті доходу нерезиденту (108.05 ЗІР). Стосовно способу виправлення зазначимо таке. Оскільки платник перебуває на спрощеній системі оподаткування і за поточні періоди звітів з податку на прибуток не подає, то уточнитися він може тільки через УД.

Пам’ятайте: до УД слід додати всі необхідні додатки (у тому числі й фінансову звітність, якщо її дані виправлялися в результаті помилки).

Якщо помилка призвела до недоплати податку, не забудьте нарахувати штраф (у розмірі 3 % суми недоплати) і пеню (якщо УД подається після закінчення 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податку за помилковий період (п. 129.9 ПКУ)). Сплатити суму недоплати, штраф і пеню потрібно до подання УД.

Помилка в перевіреному періоді

Виявили помилку в періоді, який уже перевірений податківцями. Чи можна її виправити? Що за це загрожує?

Так, виправити таку помилку можна. Проте в податківців з’явиться право ще раз позапланово перевірити підкоригований період.

Згідно з п. 50.1 ПКУ, якщо платник виявляє помилку в раніше поданій ним декларації (з урахуванням строків давності зі ст. 102 ПКУ), він зобов’язаний її виправити. А якщо така помилка призвела до недоплати податку, необхідно також сплатити штраф і пеню. При цьому жодних умов про «перевіреність-неперевіреність» періоду, що виправляється, зазначена норма не містить. Тобто якщо помилка не прострочена, платник зобов’язаний її виправити незалежно від того, перевірений чи не перевірений період, у якому така помилка виявлена.

Що загрожує платникові за невиправлення «перевіреної» помилки? Радше за все, нічого. Адже якщо підстав для позапланової перевірки не виникне, то податківці цю помилку навряд чи колись виявлять.

До речі, врахуйте: повторні позапланові перевірки заборонені, якщо підставою для їх проведення є обставини з пп. 78.11 (відсутність пояснень на запит контролерів), 78.1.4 (помилки в декларації), 78.1.8 ПКУ (заявлене бюджетне відшкодування ПДВ або задеклароване від’ємне значення ПДВ більше 100 тис. грн.) (п. 78.2 ПКУ). Ось і виходить, що виправити «перевірену» помилку ніби як потрібно, але доцільність її виправлення є далеко не завжди. Загалом, на наш погляд, виправляти перевірений період варто лише в тому випадку, якщо платник у цьому зацікавлений (наприклад, сума податкового зобов’язання в результаті такого виправлення зменшується або сума від’ємного значення об’єкта оподаткування збільшується) або з якоїсь причини вимушений це зробити. Наприклад, за перевірену помилку платникові «світить» кримінальна відповідальність за ст. 212 ККУ.

При цьому врахуйте: якщо виправити перевірений період, у податківців з’явиться право ще раз позапланово його перевірити. Про це сказано в п. 50.3 ПКУ. А п.п. 78.1.3 ПКУ містить відповідну підставу для проведення позапланової перевірки. Але що найголовніше — перевірці в цьому випадку підлягає тільки виправлена операція.

Рішення про проведення такої перевірки приймає керівник (його заступник/уповноважена особа) податкової. Оформляється воно наказом.

Врахуйте також: уточнюючи «старі» періоди, ви подовжуєте строк давності для проведення перевірок. З дня подання «уточненки» відлік 1095 днів починають наново (абз. 2 п. 102.1 ПКУ). Тож позапланово перевірити виправлений період (звичайно, за наявності підстав з п. 78.1 ПКУ) податківці встигнуть ще не раз.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться