Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2018/№47
Друкувати

Порушення прав споживачів: штрафні наслідки

Шевчук Михаил, налоговый эксперт
Відповідальність за порушення у сфері захисту прав споживачів передбачені як для самих суб’єктів господарювання — ст. 23 Закону № 10231, так і для їх посадових осіб — КУпАП. Крім того, про серйозні санкції за порушення правил гри у сфері ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції йдеться у ст. 44 Закону № 27352. І це ще не весь «список». Познайомимося з «каральними заходами» ближче. Але тільки в теорії, щоб зуміти обійти їх на практиці.

1 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

2 Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. № 2735-VI.

Злочин і покарання. Розпочнемо, власне, з найважливішого — порушень, які згодом можуть бути небезпечними накладенням штрафів. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) уповноважена накладати санкції згідно з:

1) ч. 1 ст. 23 Закону № 1023. Мінімальний фіксований розмір штрафу становить 5 нмдг (85 грн.), максимальний — 500 нмдг (8500 грн.). Останній установлений п. 12 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону за обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 17 Закону. Йдеться про право споживача на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи й обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством.

Але чому говоримо про фіксований розмір штрафу? У більшості випадків фіксованою є мінімальна «планка», тоді як конкретний розмір штрафу може цю планку й перевищувати, адже прив’язується до різних показників. Наприклад, до вартості придбаної продукції або партії товару, виготовленої або одержаної для реалізації, виконаної роботи, наданої послуги; вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць; вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, строк придатності якої минув;

Розмір штрафу встановлюється в процентному відношенні від зазначених величин (причому ця планка також коливається — від 1 — 10 до 1000 %).

2) КУпАП, а саме ст. 155, 1552, 156, 1561 — 1563, 167, 1681 — 1682, 170, 1882. Це адміністративні штрафи, які «страшні» посадовим особам юросіб або фізособам-підприємцям. Їх розмір стартує від 1 нмдг (17 грн.) й обмежується 250 — 350 нмдг3 (4250 — 5950 грн.). Максимальний розмір штрафу при цьому встановлений ст. 1563 КУпАП за порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів;

3 Штраф може досягати 350 нмдг (5950 грн.) при повторному протягом року порушенні (згідно з ч. 4 ст. 1563 КУпАП).

3) ст. 44 Закону № 2735. І якщо мінімальні штрафи становлять 75 — 150 нмдг (1275 — 2550 грн.), то максимальні просто лякають — 3000 — 5000 нмдг (51 — 85 тис. грн.). Причому якщо згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті (яка передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик) штраф у розмірі 85 тис. грн. може бути накладений лише у разі повторного протягом року порушення, то відповідно до п. 1 ч. 4 (невиконання або неповне виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених у ч. 1 ст. 28 Закону № 2735) може наздогнати порушника й при першому порушенні;

Такі заходи являють собою вилучення продукції, що становить серйозний ризик, з обігу та/або її відкликання чи заборона надання такої продукції на ринку.

4) Законом № 2704. Розміри штрафів також різні: від 100 — 300 нмдг (1700 — 5100 грн.), якщо говорити про «фіксовані» суми штрафів, до 5-, а то й 10-кратної (при повторному порушенні) вартості розповсюдженої/виготовленої реклами;

4 Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 № 270/96-ВР.

5) ст. 20 Закону № 28995. У цих штрафах звертає на себе увагу велика «вилка» мінімального та максимального розміру штрафу, передбаченого за одне й те ж порушення. Наприклад, за роздрібну реалізацію тютюнових виробів без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів може «світити» від 50 до… 10000 грн.

5 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV.

Максимальний же розмір штрафу, передбачений цим Законом, може становити від 30 до 50 тис. грн. Передбачений такий штраф за порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів.

Причому за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожен окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів передбачений окремий штраф.

І це ще не виключний перелік! Кожен вид штрафів/санкцій має свої характерні риси. Так, різниться і порядок їх накладення. Далі пропонуємо вам коротко із цим ознайомитися.

Порядок накладення штрафів. Розгляд цього питання побудуємо в тому ж порядку, що й у попередньому розділі статті.

Адміністративно-господарські стягнення, передбачені ст. 23 Закону № 1023.

Підставою для їх накладення можуть бути акти перевірки суб’єкта господарювання та інші матеріали, пов’язані з такою перевіркою.

Накладати такі штрафи мають право: Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів служби і їх заступники (у межах їх компетенції).

Оформляють штрафи відповідною постановою, один примірник якої направляють суб’єкту господарювання в 3-денний строк після її прийняття або видають його представнику під розписку.

Після отримання такої постанови порушник зобов’язаний: протягом 15 днів сплатити суму штрафу; протягом 3 днів письмово повідомити Держпродспоживслужбу або її територіальний орган, який наклав штраф, про сплату — із зазначенням номера й дати платіжного доручення.

Якщо штраф не сплатити, його стягнуть у примусовому порядку згідно із Законом № 14046.

6 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Водночас якщо порушник не згоден з перевіряючими, то має право оскаржити їх постанову. Зробити це можна в Держпродспоживслужбі (скарга подається туди безпосередньо або через територіальний орган, який здійснював перевірку) або в суді. В останньому випадку звертатися потрібно до адмінсуду за правилами КАСУ.

Утім, узяти участь у розгляді питання про накладення штрафу представник суб’єкта може ще на етапі прийняття такого рішення. І тільки в разі, коли, незважаючи на своєчасне повідомлення суб’єкта господарювання про місце і час розгляду справи, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду, справа може бути розглянута без його присутності.

Адміністративні штрафи. Згідно зі ст. 2444 КУпАП Держпродспоживслужба розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів, передбачених:

ст. 155, 1552, ч. 2 ст. 156, ст. 1561 — 1563;

ст. 167 — щодо правопорушень при реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам7;

7 Крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм.

ст. 1681* та 1682;

ст. 170 — щодо правопорушень під час транспортування, зберігання та використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам*;

ст. 1882.

Справи про адмінпорушення, передбачені ст. 155, 1552, ч. 2 ст. 156, 1561 — 1562, уповноважені розглядати також адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад (ст. 218 КУпАП).

Від імені Держпродспоживслужби розглядати справи про адмінправопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: (1) керівник служби, (2) його заступники та (3) інші уповноважені керівником посадові особи.

А справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 3 та 4 ст. 156 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських або міськрайонних судів.

Протоколи про адмінправопорушення, передбачені ст. 155, 1552 — 1562, мають право складати уповноважені на це посадові особи органів внутрішніх справ (Нацполіції). А про порушення, передбачені ст. 155, 1552, 156, 1561 — 1562, — посадові особи, уповноважені на це виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад8 (за порушеннями, вчиненими в місцях, заборонених рішенням відповідної ради).

8 У населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, такі протоколи можуть складати виконавчі органи, що виконують їх повноваження.

Сама ж Держпродспоживслужба має право складати протоколи про порушення, передбачені ст. 156 КУпАП.

Плюс адмінпорушень у тому, що стягнення може бути накладене не пізніше ніж:

— через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через 2 місяці з дня його виявлення;

— через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, якщо справи про адмінправопорушення відповідно до КУпАП або інших законів підвідомчі суду (судді), а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через 3 місяці з дня його виявлення.

Виняток — справи про адмінправопорушення, зазначені в ч. 3 та 4 ст. 38 КУпАП. Серед них — правопорушення, пов’язані з корупцією9.

9 Стягнення за такі порушення згідно з ч. 3 ст. 38 КУпАП може бути накладене протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Штрафи згідно із Законом № 2735. Порядок накладення штрафів, передбачених ст. 44 Закону № 2735, регулює ч. 5 цієї статті.

Нагадаємо, особливість цих штрафів у тому, що «постраждати» від них можуть не лише виробник, уповноважений представник, імпортер, а й розповсюджувач продукції або інша особа, яка вважається такою, яка ввела продукцію в обіг.

Про вчинення порушень, за які можуть «світити» передбачені цією статтею штрафи, посадові особи Держпродспоживслужби, які виявили правопорушення, складають протокол. Разом з поясненнями керівника (бо іншої відповідальної посадової особи) та документами, що стосуються справи, його передають тим, хто уповноважений розглядати такі справи.

Справи про накладення штрафів за ці порушення розглядають керівники органів Держпродспоживслужби або заступники таких керівників — у межах їх компетенції.

Керівник чи заступник керівника органу Держпродспоживслужби розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення про накладення штрафу оформляють постановою.

Сплатити штраф необхідно в п’ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк його стягнуть у судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу у справах про порушення, передбачені ст. 44 Закону № 2735, можна оскаржити відповідно до цього Закону.

Сплата штрафу не звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за шкоду, завдану споживачам (користувачам) продукції (згідно з ч. 6 ст. 44 Закону № 2735).

Штрафи за порушення рекламного законодавства. Маємо на увазі штрафи, передбачені Законом № 270. При цьому важливо розуміти, що повноваження Держпродспоживслужби у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу обмежуються захистом прав споживачів реклами.

Порядок накладення штрафів органами Держпродспоживслужби регулює Порядок № 69310, детально зупинятися на якому ми, з вашого дозволу, не будемо.

10 Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 693.

Штрафи згідно із Законом № 2899. Про вчинення правопорушення, зазначеного в ч. 2 ст. 20 цього Закону, уповноважена особа Держпродспоживслужби складає акт. Далі його разом із письмовим поясненням керівника відповідного суб’єкта господарювання та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляють особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Це може робити керівник, заступник керівника Держпродспоживслужби, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу після розгляду матеріалів, що свідчать про факт порушення.

Рішення про накладення штрафів приймають протягом 10 днів після отримання зазначених вище документів. Причому оформляється таке рішення постановою, яка направляється суб’єкту господарювання, на якого накладені санкції, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юрособи.

Накладення фінансових санкцій не звільняє осіб, винних у порушенні Закону № 2899, від інших видів відповідальності, встановленої законами України.

Прощення штрафу. Незважаючи на те, що вище ми зазначали, що в більшості випадків накладення штрафів/стягнень не звільняє від обов’язку щодо усунення допущеного правопорушення та/або від відшкодування заподіяної в результаті такого правопорушення шкоди (завданих збитків), ситуація може скластися так, що уникнути вдасться… самих штрафів/санкцій .

«Рятувальною соломинкою» при цьому може стати припис про усунення виявлених порушень.

Припис — це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 87711 припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видає і підписує посадова особа органу державного нагляду (контролю), що здійснювала перевірку.

11 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

При цьому нехай вас не бентежить те, що така норма передбачена «загальним» Законом № 877. Сам Верховний Суд в одній зі своїх постанов (від 14.08.2018 р. у справі № 803/1122/1712) висловив думку, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При цьому, правовідносини, на які його дія не поширюється, визначені в ст. 2 Закону.

12 http://reyestr.court.gov.ua/Review/75906582.

Ця справа стосувалася відповідальності, передбаченої на момент подання скарги, ст. 64 Закону 77113.

13 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.

На сьогодні такі санкції (накладати які також була уповноважена Держпродспоживслужба) скасовано.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 877 невиконання приписів14 тягне за собою застосування до суб’єкта господарювання штрафних санкцій.

14 Чи розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених при здійсненні заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно, із цього можна дійти висновку, що відповідальність настає, тільки якщо порушення, зазначені в приписі, не були усунені. Але справедливо це лише в тому випадку, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законом.

Саме керуючись такими міркуваннями, Верховний Суд дійшов до сприятливих (для суб’єкта господарювання) висновків у постанові від 14.08.2018 р. у справі № 803/1122/17 (ср. 025069200), звільнивши його від відповідальності у вигляді штрафу.

Водночас той факт, що ч. 10 ст. 65 Закону 771 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин, було встановлено, що сплата штрафу не звільняє оператора ринку харчових продуктів від обов’язку щодо усунення допущеного правопорушення, а також від відшкодування заподіяної в результаті такого правопорушення шкоди (завданих збитків), був визнаний другорядним.

Тож у деяких випадках винесений припис про усунення законодавства (та його виконання) може вберегти вас від накладення штрафів. Але, схоже, що без судових розглядів відстояти таку позицію як мінімум проблематично.

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
64675 143
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти