Чи всі гроші «грязні», або Про фінансовий моніторинг «великих» платежів

Види фінмоніторингу. З якою метою банки проводять фінмоніторинг? До цього їх зобов’язує Закон № 1702*, щоб перешкодити суб’єктам господарювання проводити незаконні операції, зокрема з фінансування тероризму і з відмивання «грязних» грошей.

* Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

При цьому існують два види фінмоніторингу:

— обов’язковий: умови, за яких він проводиться, — стандартні, вони прописані в Законі № 1702;

— внутрішній: умови, за яких він проводиться, визначаються самим банком, тому в різних банках вони можуть відрізнятися.

Коли банк зверне увагу? Отже, припустимо, ми маємо справу зі звичайнісінькою операцією з продажу товару (робіт, послуг) усередині України на велику суму. Чи зіткнемося ми з пильнішою увагою банку? Не завжди .

По-перше, обов’язковий фінмоніторинг стосується операцій, при яких разовий платіж ≥ 150 тис. грн.

По-друге, фінмоніторинг проводиться, тільки якщо операція дорівнює або перевищує 150 тис. грн. й одночасно є «підозрілою». Усі випадки «підозрілості» перераховані в ст. 15 Закону № 1702. З того, що може стосуватися, скажімо, звичайних суб’єктів господарювання, можна виділити:

— операції з готівкою (внесення, переказ, отримання грошей);

— якщо розрахунок за фінансовою операцією відбувається в готівковій формі;

— гроші надходять на поточний рахунок або списуються з поточного рахунку юрособи або підприємця, з дня держреєстрації яких не минуло 3 місяців;

— гроші надходять на поточний рахунок або списуються з поточного рахунку, за якими ще не здійснювалися операції з дня їх (рахунків) відкриття;

— гроші переказуються за кордон за ЗЕД-контрактами, крім договорів, які передбачають фактичне постачання товарів в Україну. При цьому згідно з роз’ясненнями НБУ «фактичним постачанням товарів на митну територію України є дії, пов’язані із забезпеченням поставки на митну територію України товарів, які є рухомими речами у значенні Митного кодексу України» (лист НБУ від 15.04.2015 р. № 25-02002/24990).

Також зверніть увагу на Перелік осіб, до яких застосовуються санкції**. Чи не перебуває під санкціями ваш партнер або банк вашого партнера;

** Затверджений Указом Президента України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.2017 р. № 133/2017.

— здійснення операцій з векселями (окрім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

— якщо ви отримуєте або переказуєте гроші неприбутковій організації;

— здійснення фіноперацій за договорами, в яких не встановлена форма розрахунків;

— отримання (сплата, переказ) страхового або перестрахового платежу (крім ЄСВ);

— проведення страхової або перестрахової виплати чи виплати викупної суми, крім зарахування або списання коштів на/з рахунку (рахунків) державних позабюджетних фондів;

— надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної організації, в один і той же день двічі та більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює або перевищує 150 тис. грн.;

— фіноперації осіб, щодо яких установлений високий ризик тощо.

Таким чином, ми бачимо, що в загальному випадку, якщо ви працюєте більше 3 місяців, і при цьому отримуєте/відправляєте платіж у сумі 150 тис. грн. у межах вашої звичайної діяльності (тобто призначення платежу не вибивається із загальної картини і вписується у ваші звичайні КЗЕДи), причому платіж проходить за безготівкою, у межах України і не призначений для неприбуткової організації, то банк не проводитиме обов’язкового фінмоніторингу цієї операції .

Але, як ми вже говорили, банк може зацікавитися вашою операцією навіть у тому випадку, якщо вона менше 150 тис. грн. . Ідеться про внутрішній фінансовий моніторинг (ст. 16 Закону № 1702).

Щоб зрозуміти, коли це відбувається і як, потрібно розуміти, у чому полягає суть фінмоніторингу.

Як здійснюється фінмоніторинг? Суть фінмоніторингу полягає, зокрема, в ідентифікації і верифікації клієнтів, в обов’язковому поданні звітів за такими операціями до Держфінмоніторингу (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 1702).

*** Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.

Порядок здійснення банками фінмоніторингу прописаний у Положенні № 417****. Основні складові фінмоніторингу — ідентифікація і верифікація, тобто перевірка того, хто здійснює фіноперацію. Нічого особливо страшного в цій перевірці немає, оскільки при відкритті рахунку в банку будь-який суб’єкт господарювання обов’язково проходить цей етап.

**** Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою правління НБУ від 26.06.2015 р. № 417.

Ідентифікація проводиться не лише коли операція підлягає фінмоніторингу (обов’язковому або внутрішньому), а й в інших випадках (п. 3 ст. 9 Закону № 1702). Наприклад, якщо в працівника банку виникають підзори щодо достовірності або повноти отриманої від клієнта інформації. Зрозуміло, операції, які регулярно повторюються, не пов’язані з вашою госпдіяльністю і не мають економічного сенсу, цілком можуть бути піддані поглибленій перевірці (п. 72 Положення № 417). За такими операціями банк може запитати додаткові документи для оцінки вашого фінстану і перевірки джерел надходження коштів.

«Особлива увага» банків має бути націлена на ризикових клієнтів. Причому критерії ризику знову ж таки визначає сам банк (наприклад, це може бути: часта зміна видів діяльності, надання фіндопомоги, перевідступлення боргу, мільйонні операції з готівкою при нульовому залишку на кінець дня, багато операцій за картковими рахунками тощо — лист НБУ від 26.05.2017 р. № 25-0008/37888). При цьому НБУ закликав банки не третирувати клієнтів, які здійснюють фіноперації в розмірах, що відповідають їх фінстану, давно співпрацюють із банком, не мають підозр та/або мають рахунки для отримання зарплати, пенсійних і соцвиплат (лист НБУ від 25.06.2018 р. № 25-0008/34922).

Чи може фінмоніторинг затримати платіж? Хоч би що там було, але ніхто не застрахований від того, що працівникові банку саме ваша операція здасться підозрілою і він поставить її «на контроль», тобто фінмоніторинг. До чого це призведе для платника й одержувача коштів?

Переважно — до затримки платежу. Банк може призупинити операцію на 2 робочі дні з дня призупинення (включно). При цьому банк повідомить про цю операцію до Держфінмоніторингу (ст. 17 Закону № 1702).

Далі Держфінмоніторинг може або призупинити цю операцію на строк до 5 робочих днів, або не відреагувати на неї, і тоді банк поновлює фіноперацію. Якщо ж Днржфінмоніторинг зупинить операцію, але не виявить у ній ознак відмивання «грязних» грошей, він зобов’язаний миттєво анулювати це рішення — і вже наступного дня банк зобов’язаний провести платіж.

Максимальний строк призупинення фіноперації не повинен перевищувати 30 робочих днів.

При цьому не варто ігнорувати прохання банку про додаткові документи для фінмоніторингу. Оскільки інакше він може взагалі відмовитися від проведення фіноперації (ст. 10 Закону № 1702). Утім, відмова від проведення операції, що підлягає фінмоніторингу, — це, у будь-якому разі, право банку (ст. 10 Закону № 1702). Але якщо ви впевнені, що у вас «усе чисто», просто зверніться до іншого банку, адже єдиних правил, як ви вже зрозуміли, в цій сфері немає .