Бухоблік ПДВ: закриваємо ПДВ-рахунки, відображаємо типові операції

Облік податкових зобов’язань з ПДВ

Постачання товарів/послуг, оподатковуваних ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ повинні нараховуватися в періоді виникнення події для нарахування ПДВ. Переважно це період першої події. Але є й особливі випадки: ст. 187, 189, пп. 198.5, 199.1, 201.4, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Відсутність факту реєстрації продавцем податкової накладної (ПН) не звільняє продавця від обов’язку включити суми ПДВ до податкових зобов’язань відповідного звітного періоду (п. 201.10 ПКУ, п. 187.1 ПКУ). Тому навіть якщо ПН (1) не склали, або (2) не зареєстрували, або (3) заблокували, в обліку продавцеві все одно потрібно «засвітити» податкові зобов’язання — у періоді, у якому вони виникли (період виникнення події для нарахування ПДВ).*

* Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.1997 р. № 141.

Звернемо увагу на субрахунок 643. Згідно з Інструкцією до Плану рахунків № 291**, а також п. 1.2 Інструкції № 141 у загальному випадку цей субрахунок використовується при отриманні підприємством попередньої оплати (авансів) від покупців/замовників. На дату отримання авансу суми податкових зобов’язань з ПДВ відображаються за дебетом субрахунку 643 у кореспонденції з кредитом субрахунку 641/ПДВ (див. проводку 1.2). На дату постачання попередньо оплачених товарів/послуг рахунки доходів дебетуються в кореспонденції з кредитом субрахунку 643 (див. проводку 1.4).

** Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Тому в загальному випадку сальдо за субрахунком 643 має бути дебетовим.

Проте якщо, наприклад, ви здійснюєте постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (у цьому випадку згідно з п. 187.7 ПКУ подією для нарахування податкових зобов’язань є дата отримання грошових коштів, а не дата першої події), то сальдо за рахунком 643 може бути й кредитовим (див. проводку 2.1 у таблиці вище).

Так, п. 5 Інструкції № 141, який якраз і регулює бухоблік ПДВ при нарахуванні податкових зобов’язань за касовим методом, установлює, що в разі якщо спочатку здійснюється постачання товарів/послуг, суми податкових зобов’язання з ПДВ у момент постачання товарів/послуг відображаються за кредитом субрахунку 643 у кореспонденції з дебетом субрахунків обліку доходів (701, 702,703). На дату отримання грошових коштів від покупця здійснюється запис Дт 643 — Кт 641/ПДВ (див. п. 2 наведеної вище таблиці).

Перевірку суми податкових зобов’язань з ПДВ, які мають бути нараховані в поточному місяці за реалізованими товарами/послугами, в загальному випадку здійснюють за формулою:

Проте ця формула не спрацює на 100 %, якщо:

1) крім оподатковуваних ПДВ постачань, підприємство здійснює ще постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або не є об’єктом оподаткування ПДВ. У такому разі, можливо, доцільним буде ввести до субрахунку 681 і рахунку 70 додаткові субрахунки, наприклад: 681/1 — отримання авансів з ПДВ; 681/2 — отримання авансів без ПДВ; 702/1 — доходи від реалізації товарів/послуг з ПДВ; 702/2 — доходи від реалізації товарів/послуг без ПДВ;

2) при постачанні товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (якщо перша подія — постачання товарів/послуг);

3) були повернення товарів.

Коригування податкових зобов’язань (повернення товарів/авансів). Нагадаємо, що продавець має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки після того, як зменшуючий РК зареєстрований у ЄРПН (п.п. 192.1.1 ПКУ). Тому доцільно використовувати додатковий «транзитний» субрахунок, наприклад, 643/2 «Податкові зобов’язання: розрахунки коригування без реєстрації», який би враховував розрив у часі між виписуванням РК і фактом його реєстрації в ЄРПН.

«Компенсуючі» податкові зобов’язання при негосподарському використанні товарів (п. 198.5 ПКУ): псування, розкрадання товарів. Податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ нараховуються, якщо товари/послуги/необоротні активи призначені/починають використовуватися в операціях, які звільнені від оподаткування / не є об’єктом оподаткування ПДВ / не пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Зверніть увагу: податкові зобов’язання нараховується за умови, що придбання були з ПДВ.

Нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань Інструкція № 141 (п. 11) пропонує здійснювати за дебетом субрахунку 643, аналітичним рахунком «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» (далі — 643/1) і кредитом субрахунку 641/ПДВ. Якщо йдеться про ситуацію з псуванням/розкраданням товарів, то «компенсуючі» податкові зобов’язання на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ нараховуються в періоді, у якому списують зіпсовані товари/виявляють факт їх розкрадання. Базою оподаткування для такого нарахування є ціна придбання зіпсованого товару (пп. 198.5, 189.1 ПКУ).

Інші ситуації нарахування податкових зобов’язань

Облік податкового кредиту з ПДВ

Покупець формує податковий кредит за всіма «придбаннями» з ПДВ, незалежно від напряму використання придбаних товарів/послуг/необоротних активів. Єдина «стоп-причина» — відсутність зареєстрованої ПН у ЄРПН або документа-замінника ПН з п. 201.11 ПКУ (ср. ).

Придбання товарів/послуг для використання в оподатковуваних операціях

Інструкція № 141 Мінфін пропонував відкрити до субрахунку 644 «Податковий кредит» новий аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений», наприклад субрахунок 644/2. На цьому субрахунку відображається податковий кредит за ситуації, коли від постачальника не отримана ПН, зареєстрована в ЄРПН. Сальдо за цим субрахунком може бути тільки дебетовим (означає, що на кінець періоду так і не отримана зареєстрована ПН).

Право на податковий кредит за платником зберігається протягом 1095 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ), у загальному випадку — з дати першої події. Після закінчення цього строку (на 1096 день) невідображений податковий кредит списується на витрати (Дт 949 — Кт 644/2).

Субрахунок 644/ПДВ використовується в разі здійснення передоплати товарів/послуг необоротних активів. Після отримання попередньо оплачених товарів/послуг субрахунок 644/ПДВ дебетується в кореспонденції з кредитом рахунків зобов’язань (п. 2.2 Інструкції № 141). Сальдо за цим субрахунком може бути тільки кредитовим — означає, що ще не відбулося надходження передоплачених товарів, виконання передоплачених послуг.

Придбання для використання в неоподатковуваних/пільгових/негосподарських операціях (п. 198.5 ПКУ) або одночасного використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ)

Нараховують «компенсуючі» податкові зобов’язання за пп. 198.5, п. 199.1 ПКУ, тільки якщо товари отримувалися з ПДВ.

При цьому якщо право на податковий кредит виникло (зареєстрована ПН), то «компенсуючі» податкові зобов’язання нараховуються незалежно від того, відображений податковий кредит чи ні!

Згідно з п. 11 Інструкції № 141 суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до пп. 198.5, 199.1 ПКУ, відображають за дебетом субрахунку 643 «Податкові зобов’язання», аналітичним рахунком «Податкові зобов’язання, які підлягають коригуванню» (643/1) і кредитом субрахунку 641 ПДВ. Суми нарахованого ПДВ зараховують до первісної вартості товарів, необоротних активів, вартості послуг у кореспонденції з кредитом субрахунку 643/1.

Коригування ПК. Покупець зобов’язаний відкоригувати податковий кредит у періоді виникнення підстав для коригування, незалежно від того, зареєстрований РК чи ні.