Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, серпень, 2019/№32
Друкувати

Інструкцію з бухобліку ПДВ скасовано: як бути далі?

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
Мінфін наказом від 18.06.2019 р. № 247* скасував знайому кожному бухгалтерові Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджену наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (далі — Інструкція № 141). Нової Інструкції на заміну скасованої немає і, швидше за все, не передбачається. Що це означає — розберемося в статті.

* Набирає чинності з моменту його опублікування (імовірно — 09.08.2019 р.).

Правду кажучи, обов’язкове для застосування керівництво з відображення на рахунках бухобліку сум ПДВ (яким була Інструкція № 141) як таке й не потрібне. Адже головне — достовірно відобразити операцію у фінзвітності. А на яких рахунках ведеться облік — справа другорядна. Так би мовити — орієнтуємося на євростандарти і МСФЗ. Адже, наприклад, затвердженого плану рахунків, які використовуються при веденні обліку за МСФЗ, не існує. Кожне підприємство самостійно розробляє свій план рахунків.

Проте, сама собою Інструкція № 141 була дуже корисною — вона містила рекомендації, причому схвалені Мінфіном, щодо відображення сум ПДВ у бухобліку в тій чи іншій ситуації.

Що тепер після її скасування? Принципово — нічого не змінюється. Продовжуємо й далі вести бухоблік ПДВ. І нормами Інструкції № 141, як і раніше, можна користуватися. Чинною залишається й Інструкція № 291**, якою передбачені всі ті ж субрахунки для відображення сум ПДВ на рахунках бухгалтерського обліку, зокрема:

** Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

— 641 «Розрахунки за податками» (641/ПДВ «Розрахунки з ПДВ»);

— 643 «Податкові зобов’язання». У загальному випадку цей субрахунок використовується при отриманні підприємством попередньої оплати (авансів) від покупців/замовників. На дату отримання авансу суми податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ відображаються за дебетом субрахунку 643 в кореспонденції з кредитом субрахунку 641/ПДВ. На дату постачання попередньо оплачених товарів/послуг рахунки доходів дебетуються в кореспонденції з кредитом субрахунку 643.

Але якщо ви здійснюєте постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (у цьому випадку згідно з п. 187.7 ПКУ подією для нарахування ПЗ є дата отримання грошових коштів, а не дата першої події), то актуальними залишаються рекомендації п. 5 Інструкції № 141. У разі якщо спочатку здійснюється постачання товарів/послуг, суми ПЗ з ПДВ у момент постачання товарів/послуг відображаються за кредитом субрахунку 643 в кореспонденції з дебетом субрахунків обліку доходів (701, 702, 703). На дату отримання грошових коштів від покупця здійснюється запис: Дт 643 — Кт 641/ПДВ.

Зазначимо, що скасованою Інструкцією № 141 передбачалося введення додаткових аналітичних рахунків «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» до субрахунку 643 для нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ (Дт 643/«Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» Кт 641/ПДВ). Ці субрахунки, як і раніше, залишаються актуальними для нарахування «компенсуючих» ПЗ;

— 644 «Податковий кредит». Для відображення права на податковий кредит за ще не зареєстрованою ПН Інструкцією № 141 було передбачено введення додаткового субрахунку до субрахунку 644 — «Податковий кредит непідтверджений». Хоча навіть до внесення відповідних змін до Інструкції № 141 подібні рахунки (для відображення непідтвердженого податкового кредиту) були передбачені, наприклад, тією ж програмою 1С (рахунок 6442);

Тому тут ніби теж принципово нічого не змінюється.

— 315 «Спеціальні рахунки в нацвалюті». Цей субрахунок використовується для відображення руху коштів на електронному ПДВ-рахунку.

Списання податкового кредиту у витрати. У разі неотримання податкової накладної від постачальника Інструкцією № 141 (п. 8) передбачалося, що наступного дня після останнього дня граничного строку реєстрації ПН сума ПДВ, яка міститься в такій ПН, списується на витрати — відображається за дебетом субрахунку 949.

Власне кажучи, цієї норми слід дотримуватися й зараз. Тільки, на наш погляд, слід прив’язуватися до дати втрати права на податковий кредит. У загальному випадку право на податковий кредит зберігається за платником протягом 1095 днів з дати складання ПН/РК (п. 198.6 ПКУ). Але якщо, наприклад, постачальникові анульована ПДВ-реєстрація, то він не зможе зареєструвати ПН.

Відповідно з дня, що настає після того, як реєстрація платника ПДВ анульована, покупець уже втратить право на податковий кредит.

Не зовсім коректні норми. Інструкція № 141 передбачала й не зовсім коректні записи.

«Компенсуючі» ПЗ за основними засобами. Інструкція (пп. 1.3 і 1.4) наказувала відносити «компенсуючі» ПЗ за основними засобами на первісну вартість об’єктів (Дт 643/Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню Кт 641/ПДВ; Дт 15 — Кт 643 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню»). Але цей варіант підходить, коли про необ’єктний/негосподарський статус об’єкта відомо первісно. Якщо ж об’єкт спочатку використовувався в оподатковуваних операціях, а потім переводиться в необ’єктну/негосподарську діяльність, то зачіпати первісну вартість основних засобів некоректно. Адже П(С)БО 7 допускає маніпуляції з первісною вартістю основних засобів у чітко обумовлених випадках, а саме: при переоцінках, поліпшеннях, зменшенні/відновленні корисності, частковій ліквідації. Тому коректніше донараховувати «компенсаційні» зобов’язання через збільшення витрат (Дт 643/ «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» Кт 641/ ПДВ; Дт 949 — Кт 643/ «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню»).

Хоча якщо сума донарахованих ПЗ велика, можливо, краще не ризикувати зі списанням їх відразу на витрати, а включити їх до первісної вартості основних засобів.

Коригування ПЗ при поверненні товарів/авансів. Інструкція № 141 (п. 7) наказувала робити відразу запис: Дт 70, 712 — Кт 641/ПДВ («сторно»). Але продавець має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки після того, як зменшуючий РК зареєстрований у ЄРПН. Тому для обліку «розриву в часі» (настала коригуюча подія, але РК не отримано) доцільно використовувти додатковий «транзитний» субрахунок, наприклад, 643/2 «Податкові зобов’язання: розрахунки коригування без реєстрації» (Дт 704 — Кт 361; Дт 704 — Кт 643/2 («сторно»); Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ («сторно»)).

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія Карантин вихідного дня. Куди дівати працівників? [юрикам і ФОПам]...
27864 35
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд